Нормативно-правовий акт використовується як основна форма права в стра-нах з так званим «писаним» правом, до яких відноситься і Росія. Його характерні риси визначаються тим, що він, з одного боку, є од-ним з джерел юридичних норм, а з іншого різновид правових актів. Таким чином, нормативно-правовий акт:
а) містить юридичні норми;
б) являє собою офіційний письмовий акт-документ;
в) є результатом особливої діяльності держави, яку імену-ють правотворчої.
Нормативно-правовий акт може прийматися також в порядку делегує-ванного законодавства або референдуму, але так чи інакше за участю го-сударства і виразом його волі.
З урахуванням названих ознак нормативно-правовий акт можна визна-лити як офіційний письмовий акт-документ, що містить юридичні норми і приймається в певній процедурній формі:
а) компетентними органами держави;
б) в порядку делегованого законодавства;
в) в порядку референдуму.
Нормативно-правові акти слід відрізняти від іншого різновиду правових актів - індивідуальних юридичних, а головне - від актів при-трансформаційних змін права. Їх об'єднує загальна юридична природа, і ті і інші со-тримають державно-владні приписи, але у актів застосування ці приписи мають індивідуальний, конкретний (по суб'єктам і утримуючи-ня) характер.
Види нормативно-правових актів.
Вони діляться, перш за все, на закони іподзаконние нормативно-правові акти.
Закон володіє наступними ознаками:
а) приймається вищими органами державної влади або в поряд-ке референдуму;
б) йому притаманна найвища юридична сила і верховенство щодо інших джерел права;
в) приймається, змінюється і доповнюється в особливому процедурному порядку;
д) повинен відображати волю і інтереси суспільства в цілому;
е) виключно нормативний (містить тільки норми права, на відміну від інших нормативно-правових актів, які можуть мати «вкраплення» індивідуально-владних приписів).
Закони, в свою чергу, діляться на конституційні закони іобикно-ються. До числа конституційних відносяться:
а) Конституція (як основний політико-правовий акт країни);
б) закони, які вносять зміни і доповнення в текст Конституції;
в) закони, необхідність видання яких передбачена самою Консти-туціей.
Звичайні закони можна поділити на кодіфікаціонние (Основи за-давства, Кодекси) ітекущіе. У федеративній державі закони раз-ділячи нафедеральние (загальнофедеральних) ізакони суб'єктів Федерації.
Підзаконні нормативно-правові акти повинні бути засновані на зако-ні та не повинні йому суперечити.
У Російській Федерації підзаконними (за ієрархією) нормативно-пра-вовимі актами є такі:
а) укази Президента РФ;
б) нормативні акти Уряду РФ;
в) нормативні акти центральних органів виконавчої влади (мі-ністерств, державних комітетів і відомств).
На рівні суб'єктів РФ-республіканські закони, акти президентів (в президентських республіках), постанови урядів республік, а також нормативні акти республіканських центральних органів виконай тельной влади, органів влади краю, області, автономної області, автоном-них округів, міст Москви і Санкт Петербурга.
Особливою різновидом нормативно-правових актів можна вважати локальні нормативні акти (статути, положення та ін.), Які діють лише в межах даного підприємства, установи, організації.
НПА - акт-документ компетентного органу держави, що містить правові норми.
Відмінні ознаки НПА:
- Виходить від держави;
- Видається відповідно до законотворчої компетенцією органу;
- Видається в особливому порядку;
- Містить правові норми (правила ЗАГАЛЬНОГО дії).
ІПА (індивідуально-правовий акт) - владне правове розпорядження, звернене до конкретномуліцу або певного кола осіб.
Відмінні ознаки ІПА:
- Виходить від держави;
- Видається відповідно до законотворчої компетенцією органу;
Видається в особливому порядку;
Містить приписи, звернені до конкретної особи чи персонально певній групі осіб.
Відмінності НПА і ІПА:
Поширюється на невизначене коло осіб;
Діє тривалий час;
Діє на всій території країни або її частини;
Поширюється на певну особу або певне коло осіб;
Діє на обмеженій території;
• Чи вичерпується одноразовим застосуванням.
Акти тлумачення (інтерпретаційні акти) - акти роз'яснення правових норм з метою їх однакового розуміння і застосування.
- Призначення даних правових актів - роз'яснення змісту правових норм.
- Не можуть встановлювати нові норми і вносити зміни і доповнення вдію законодавство.
- Акт тлумачення діє тільки разом з нормою, він не може застосовуватися окремо отноми права і тим більше - всупереч їй.
- При скасуванні правової норми акт офіційного тлумачення автоматично утрачіваетсілу.