квиток №24

Нормативно-правовий акт використовується як основна форма права в стра-нах з так званим «писаним» правом, до яких відноситься і Росія. Його характерні риси визначаються тим, що він, з одного боку, є од-ним з джерел юридичних норм, а з іншого різновид правових актів. Таким чином, нормативно-правовий акт:

а) містить юридичні норми;

б) являє собою офіційний письмовий акт-документ;

в) є результатом особливої ​​діяльності держави, яку імену-ють правотворчої.

Нормативно-правовий акт може прийматися також в порядку делегує-ванного законодавства або референдуму, але так чи інакше за участю го-сударства і виразом його волі.

З урахуванням названих ознак нормативно-правовий акт можна визна-лити як офіційний письмовий акт-документ, що містить юридичні норми і приймається в певній процедурній формі:

а) компетентними органами держави;

б) в порядку делегованого законодавства;

в) в порядку референдуму.

Нормативно-правові акти слід відрізняти від іншого різновиду правових актів - індивідуальних юридичних, а головне - від актів при-трансформаційних змін права. Їх об'єднує загальна юридична природа, і ті і інші со-тримають державно-владні приписи, але у актів застосування ці приписи мають індивідуальний, конкретний (по суб'єктам і утримуючи-ня) характер.

Види нормативно-правових актів.

Вони діляться, перш за все, на закони іподзаконние нормативно-правові акти.

Закон володіє наступними ознаками:

а) приймається вищими органами державної влади або в поряд-ке референдуму;

б) йому притаманна найвища юридична сила і верховенство щодо інших джерел права;

в) приймається, змінюється і доповнюється в особливому процедурному порядку;

д) повинен відображати волю і інтереси суспільства в цілому;

е) виключно нормативний (містить тільки норми права, на відміну від інших нормативно-правових актів, які можуть мати «вкраплення» індивідуально-владних приписів).

Закони, в свою чергу, діляться на конституційні закони іобикно-ються. До числа конституційних відносяться:

а) Конституція (як основний політико-правовий акт країни);

б) закони, які вносять зміни і доповнення в текст Конституції;

в) закони, необхідність видання яких передбачена самою Консти-туціей.

Звичайні закони можна поділити на кодіфікаціонние (Основи за-давства, Кодекси) ітекущіе. У федеративній державі закони раз-ділячи нафедеральние (загальнофедеральних) ізакони суб'єктів Федерації.

Підзаконні нормативно-правові акти повинні бути засновані на зако-ні та не повинні йому суперечити.

У Російській Федерації підзаконними (за ієрархією) нормативно-пра-вовимі актами є такі:

а) укази Президента РФ;

б) нормативні акти Уряду РФ;

в) нормативні акти центральних органів виконавчої влади (мі-ністерств, державних комітетів і відомств).

На рівні суб'єктів РФ-республіканські закони, акти президентів (в президентських республіках), постанови урядів республік, а також нормативні акти республіканських центральних органів виконай тельной влади, органів влади краю, області, автономної області, автоном-них округів, міст Москви і Санкт Петербурга.

Особливою різновидом нормативно-правових актів можна вважати локальні нормативні акти (статути, положення та ін.), Які діють лише в межах даного підприємства, установи, організації.

НПА - акт-документ компетентного органу держави, що містить правові норми.

Відмінні ознаки НПА:

- Виходить від держави;

- Видається відповідно до законотворчої компетенцією органу;

- Видається в особливому порядку;

- Містить правові норми (правила ЗАГАЛЬНОГО дії).

ІПА (індивідуально-правовий акт) - владне правове розпорядження, звернене до конкретномуліцу або певного кола осіб.

Відмінні ознаки ІПА:

- Виходить від держави;

- Видається відповідно до законотворчої компетенцією органу;

Видається в особливому порядку;

Містить приписи, звернені до конкретної особи чи персонально певній групі осіб.

Відмінності НПА і ІПА:

Поширюється на невизначене коло осіб;

Діє тривалий час;

Діє на всій території країни або її частини;

Поширюється на певну особу або певне коло осіб;

Діє на обмеженій території;

• Чи вичерпується одноразовим застосуванням.

Акти тлумачення (інтерпретаційні акти) - акти роз'яснення правових норм з метою їх однакового розуміння і застосування.

- Призначення даних правових актів - роз'яснення змісту правових норм.

- Не можуть встановлювати нові норми і вносити зміни і доповнення вдію законодавство.

- Акт тлумачення діє тільки разом з нормою, він не може застосовуватися окремо отноми права і тим більше - всупереч їй.

- При скасуванні правової норми акт офіційного тлумачення автоматично утрачіваетсілу.

Схожі статті