1.2 Порядок укладення, розірвання кредитного договору
1.3 Види кредитного договору
2 Форма і порядок укладення кредитного договору
2.1 Процедура оформлення кредитного договору
2.2 Правила оформлення контрактів
2.3 Набір документів при оформленні кредитного договору в банку
Список використаних джерел
Практично всі підприємці в своїй повсякденній господарській діяльності стикаються з однією з найпоширеніших форм договорів - договором кредиту, виступаючи в них в якості або кредиторів, або позичальниками.
Цивільний оборот немислимий без кредитних відносин, а регулятивні можливості, які містяться в кредитному зобов'язанні, використовуються багатьма цивільно-правовими інститутами, що оформляють грошове зобов'язання. Це такі інститути, як кредитний договір, вексель, облігація, банківська гарантія, банківський вклад, поручительство.
Кредитний договір найбільш поширений в даний час. У сучасному світі люди, які хочуть придбати якусь річ вдаються до допомоги кредиту. Кредит існує у всіх сферах діяльності. Тому, більш 50% населення купують товар в кредит. Практично всі магазини продають свій товар в кредит
Згідно зі статтею 30 Федерального закону Російської Федерації «Про банки і банківську діяльність» взаємини банку і клієнта носять договірний характер. Для встановлення і регулювання правовідносин у сфері надання банківських послуг застосовуються цивільно-правові договори. Цивільним правом вироблена система договорів, які враховують особливості окремих видів економічних відносин, які регулюються відповідними правовими нормами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму і сплатити відсотки на неї (ст. 819 ЦК України).
Умови кредитного договору передбачені також спеціальним банківським законодавством (ст. 30 Закону «Про банки і банківську діяльність): відсотки за кредит, договірні терміни, майнова відповідальність сторін за порушення договору, порядок його розірвання. Учасники кредитної організації не мають яких-небудь переваг при розгляді питання про отримання кредиту, якщо інше не передбачено федеральним законом.
Сторони кредитного договору чітко визначені в законі. Це банк або інша фінансова установа (кредитодавець), що має ліцензію НБУ на все або окремі банківські операції, і позичальник, який одержує грошові кошти для підприємницьких чи споживчих цілей. Предмет договору - грошові кошти (національна або іноземна валюта), але не інші речі, які визначаються родовими ознаками.
Основними принципами кредиту є терміновість, платність і зворотність.
1 Кредитний договір: загальна характеристика
Важливою рисою сучасної системи кредитування є її договірна основа. Головним документом, який регулює взаємовідносини позичальника і банку, виступає кредитний договір. Банки самостійно розробляють його типові форми, а вже безпосередньо під час укладання кредитних угод з урахуванням їх специфіки, особливостей позичальника спільно з ним надають договору індивідуальний характер.
Незважаючи на те, що в ринкових умовах банк не є державним контролером, його не може не цікавити призначення видаваних кредитів.
Одним з найважливіших умов кредитного договору є величина процентної ставки за кредит. Вона широко варіюється навіть всередині одного банку. Ще більші коливання її можуть спостерігатися серед різних банків, тим більш регіонів. Це пов'язано з різноманіттям чинників, що впливають на формування процентної ставки по конкретному кредиту.
У кредитному договорі може бути передбачена як фіксована, тобто залишається незмінною протягом усього терміну кредитування, ставка, так і плаваюча. Як правило, перша використовується при кредитуванні на короткі терміни. При видачі кредиту на більш тривалий період в умовах інфляції більш раціонально застосування другого виду ставки, коли певний розмір її встановлюється тільки на початковий період, надалі ж вона змінюється в залежності від величини, до якої обумовлюється її прив'язка. У договорі має бути чітко визначено, до якої величиною і яким чином прив'язується ставка.
У кредитному договорі з ініціативи банку може бути передбачений пункт про стягування відсотків не тільки з використаної суми кредиту, але і з недовикористаної. Важливе місце в кредитному договорі відводиться виду використовуваного позикового рахунку і режиму його функціонування. З ним пов'язані, як правило, умови видачі та способи погашення кредиту. Видача кредиту може здійснюватися одноразово або частинами (рівними або нерівними). При цьому кредит може зараховуватись на розрахунковий рахунок позичальника або направлятися безпосередньо на оплату рахунків постачальників.
Погашення кредиту також може здійснюватися одноразово або в розстрочку - рівними частками або в міру надходження коштів відповідно до прикладеним до кредитного договору графіком погашення кредиту.
Невід'ємною складовою частиною кредитного договору є розділ, в якому регламентуються права, обов'язки і відповідальність сторін. Вони, як правило, випливають з чинного законодавства, але в той же час повинні враховувати конкретні умови даної кредитної угоди.
Права, обов'язки і відповідальність сторін, повинні бути гранично конкретизовані. Так, в договорі можуть бути передбачені наступні права позичальника:
- вимагати від банку надання кредиту в сумах і терміни, передбачені договором;
- достроково погашати банківські позики;
- звертатися в банк з необхідними обґрунтуваннями і розрахунками для внесення змін в умови договору;
- отримувати інформацію про всі зміни в нормативній базі з питань кредитування;
- розривати договір в односторонньому порядку у разі недотримання банком його умов.
Стандартний набір прав банку може включати такі пункти, як:
- проводити перевірку забезпечення виданих кредитів, в тому числі на місці;
- при пролонгації кредитів стягувати з позичальників відповідну комісійну винагороду;
- здійснювати нарахування та стягнення компенсації за недовикористаний кредит;
- припиняти видачу нових позик і достроково стягувати раніше видані кредити при порушенні позичальником умов договорів та ін.
Не менш важлива в договорі конкретизація обов'язків, як позичальника, так і банку. При цьому обов'язки позичальника перегукуються з правами банку, і навпаки.
Позичальник, як правило, зобов'язується за кредитним договором: використовувати кредит за цільовим призначенням, своєчасно повертати кредит і сплачувати відсотки за ним, надавати банку у встановлені терміни звітність та інші документи, необхідні банку для контролю за використанням кредиту, виконувати діючі правила ведення бухгалтерського обліку та забезпечувати достовірність звітності, надавати банку можливість перевірок на місці, завчасно інформувати банк про всі зміни в статусі підприємства. А також в договорі повинні бути чітко сформульовані обов'язки банку.
Схожі роботи:
Кредітнийдоговор (4)
Курсова робота >> Держава і право
Кредітнийдоговор (5)
Курсова робота >> Держава і право
Кредітнийдоговор (6)
Курсова робота >> Держава і право
Кредітнийдоговор (7)
Реферат >> Держава і право
відразу два договори. попередній договір про укладення кредітногодоговора в майбутньому і власне сам кредітнийдоговор. Договір позики (кредітнийдоговор) є реальним.
Кредітнийдоговор (9)
Курсова робота >> Держава і право
Кредітнийдоговор (10)
Курсова робота >> Держава і право