Головний критерій класифікації судів - їх призначення, тобто рід виконуваної роботи або вид перевезень.
За призначенням річкові судна поділяють на:
- транспортні (пасажирські, вантажопасажирські, вантажні);
- технічні (землечерпальні і землесосні снаряди, суду для обслуговування навігаційного обладнання, ремонтні);
- допоміжні (плавучі доки, санітарні та очисні стан-ції, плавучі крани, дебаркадери, паливозаправники);
- спеціально-го призначення (криголами, пороми, пожежні, плавучі магазини, роз'їзні).
Класифікація судів також за різними іншими ознаками:
- спосіб і принцип руху по воді,
- число гребних валів,
спосіб виконання вантажних операцій.
По районам плавання Російський Річковий Регістр підрозділами-ет всі судна на 5 класів:
«М-СП» - для змішаного - «річка-море» плавання при штормі не більше 8 балів, висоті хвиль до 3,5 м, максимальному видаленні від портів-притулків 50 миль;
«М» - для плавання на внутрішніх водних шляхах при висоті хвиль до 3 м (в умовах великих річок, озер, морських заток);
«О» - для плавання на внутрішніх водних шляхах при висоті хвиль до 2 м (на великих водосховищах та пониззі великих річок);
«Р» - для плавання на середніх і нижніх плесах великих річок, на каналах і спокійних озерах при висоті хвиль до 1,2 м;
«Л» - для плавання по річках при висоті хвиль до 0,6 м (малі річки і верхів'я великих річок).
Судам «річка-море» плавання також привласнюють класи: I, II, II СП і III.
Ці класи обмежують морські райони плавання зазначених судів, тобто кордони їх максимального видалення від пор-тов-притулків.
У російських судновласників суду плаву-ня класу «річка-море» представлені в основному судами класу II СП Російського Морського Регістру Судноплавства.
Для таких судів дозволено плавання при максимальній висо-ті хвилі 6 м з видаленням від місця притулку не більше 50 миль у відкритих морях при допустимій відстані між місцями сховищ не більше 100 миль; в закритих морях - не більше 100 миль від місця притулку і з допустимим відстанню між місцями сховищ не більше 200 миль
Для судів I класу дозволяється плавання в морських районах з максимальною висотою хвилі 8,5 м при значній відстані від місць переконатися-жіщ не більше 200 миль і відстані між ними не більше 400 миль.
Судна змішаного плавання «річка-море» грають все більш за-Метн роль в обсязі російських зовнішньоторговельних перевезень і успішно конкурують з морськими судами.
За способом руху по воді всі судна поділяються на:
- само-хідні, тобто з власним механічним двигуном і
- несамоход-ні, тобто приводяться в рух джерелом енергії, що знаходяться поза судна - штовхачами, буксирами, енергією вітру (парусні).
Тих-нічних нагляду Російського Річкового Регістру підлягають всі самохідні судна з енергетичними установками потужністю 55 кВт і більше, а також несамохідні судна валовою місткістю 80 т і більше.
За принципом руху суду поділяють на:
- водоизмещающих (тобто плаваючі на поверхні води),
- глиссирующие (тобто що ковзають по цій поверхні), а також
- судна на підводних крилах, повітряній подушці і екраноплани (пересуваються над поверхнею води).
За кількістю гребних гвинтів суду бувають:
За способом виконання вантажних операцій їх підрозділяють на суду:
- з вертикальним завантаженням-розвантаженням через гру-зовие люки;
- з горизонтальним завантаженням-розвантаженням через бортові порти або за спеціальними помостів (аппарелям);
- методом притоплення (докування) судна;
- способом перекачування по трубопроводах жид-ких і пилоподібних вантажів.
Пасажирські та вантажопасажирські судна внутрішнього плаву-ня за призначенням і тривалості рейсу (в одному направ-лення) підрозділяють на 4 групи:
- транзитні далекого прямування з тривалістю рейсу більше 24 год;
- місцеві з тривалістю рейсу менше 24 год;
- приміського сполучення з тривалістю рейсу не більше 8 год;
- міського сполучення з тривалістю рейсу не більше 4 год.
Транзитні пасажирські судна далекого сполучення трьох-і чотирипалубних використовуються, головним чином, як туристи-етичні (плавучі будинки відпочинку.
Суду місцевого, приміського і внутрішньоміського повідомлень мають менші розміри і переважно сидячі місця. На цих перевезеннях великого поширення набули швидкісні судна на підводних крилах і повітряній подушці.
Структурний склад цих судів наступний:
- пасажирські і вантажопасажирські - 9%,
- інші - вспо-могательного, технічного та спеціального призначення.
У загальній структурі вантажних суден:
- 23% припадає на самохідні сухо-важкі,
- 11% - на самохідні наливні (танкери),
- інші на несамохідні суховантажні судна.
Сформована структура судів, ис-пользуемих на внутрішньому водному транспорті, не оптимальна. Вона не відповідає усталеним характеристикам грузопото-ков і судноплавним умовам перевезень.
Вантажні судна змушені-ни працювати з неповним навантаженням через малі глибини суднових ходів. Кількість несамохідних судів не відповідає кількістю-ству потрібних буксирів-штовхачів. Випробовується дефіцит су-дів для палубної перевезення вантажів. Багато суду застаріли (мо-рально і фізично) і вимагають списання.
Загальна потреба Росії в судах класу «річка-море» увеличи-ється з кожним роком. Сьогодні на перевезеннях російських зовнішньо-торгових вантажів зайнято понад 700 таких судів, що належать різним судновласникам. Ці судна забезпечують транспортні зв'язки з іноземними портами 45 країн.
На внутрішніх водних шляхах функціонують:
- порти загального користування;
- порти, що належать промисловим підприємствам, і
- причали, орендовані клієнтурою.
За призначенням порти поділяють на:
Вантажні порти здійснюють пере-валку вантажів з водного на суміжні види транспорту і назад. Їх поділяють на універсальні і спеціалізованих-ванние.Універсальние порти служать для перевалки самих разнооб-різних вантажів, а спеціалізовані призначені для перевалки вантажів певних видів.