Молодий турецький вчений Жемій Кинажі, що займається дослідженнями казахської літератури, в інтерв'ю Азаттик розповідає про своїх наукових працях і ділиться думкою про плани по переходу на латинський алфавіт.
Жемій Кинажі (Cemile Kinaci. - Ред.) Живе в Анкарі, працює викладачем сучасного турецького мови та літератури в місцевому Університеті Газі. Жемій займається перекладом творів казахських письменників на турецьку мову і дослідженнями в області казахської літератури, пише наукові праці.
Азаттик. Як ви, живучи в Туреччині, прийшли до вивчення казахської мови?
Азаттик. Один з ваших останніх праць носить назву «Образ жінки в казахському театрі». Ця одна з тем казахської літератури, яка вважається добре вивченою, цій темі присвячено багато праць. Що нового відкрили ви?
Жемій Кинажі в Кизилординської області.
Азаттик. Наскільки нам відомо, це не єдина ваша робота, присвячена казахської літературі. Які зі своїх досліджень ви вважаєте особливими?
Жемій Кинажі. Крім цієї роботи, у мене є об'ємна праця в області казахської літератури, який називається «Образ і особистість». У цій роботі на підставі творів дев'яти казахських письменників я досліджувала такі теми, як казахська особистість, національна самосвідомість і герой радянської літератури. Можна сказати, що це самий об'ємний працю про казахської літературі, написаний в Туреччині. Я також перевела на турецьку мову роман Габіта Мусрепова «УЛНА». У мене є кілька статей про сучасну казахської літературі, усній народній творчості. Наприклад, я представила турецьким читачам роботу, в якій порівняла творчість поетів Суюнбая Аронули, Жамбіла Жабаєва і жирау.
Азаттик. Відомо, що для читання казахської літератури та її переведення на інші мови недостатньо усній розмовній мові. Ви освоїли мову в стінах університету чи поїхали в Казахстан для його вивчення?
Жемій Кинажі. У Кизилорда була кафедра тюркських мов і літератури, вона закрилася кілька років тому. Я сама попросилася в цей університет, щоб вивчити мову, і пропрацювала там протягом року. Дізнавшись заздалегідь, що Кизилординська область є регіоном, населення якого - переважно казахи, вибрала цей університет. Однак для мене, мешканки такого мегаполісу, як Анкара, там було дуже складно. Я пережила чимало труднощів, але все витримала. Мені сподобалося, що місцеве населення після вечері може вести розмови до самого ранку. Я виросла в середовищі, де після трапези все відразу ж постають і йдуть.
Азаттик. Повертаючись до розмови про літературу: що виграла і що втратила казахська література радянського періоду?
Азаттик. І останнє питання - зараз в Казахстані взялися за впровадження латинського алфавіту. У цього є свої противники. Вони вважають, що молоде покоління не знатиме літературу радянського періоду. Нам цікавий погляд зі сторони. Що ви думаєте про це?
Жемій Кинажі. По-моєму, цей перехід повинен відбутися якомога швидше. Тому що в Туреччині таких людей, як я, що освоїли кирилицю, мало. Тоді з'явилася б можливість зв'язати літературу двох країн. По-друге, у тюркських народів свій латинський алфавіт, у англійців - інший. Потрібно враховувати і це.
Азаттик. Спасибі за інтерв'ю.