Казку «Гуси-лебеді» знають маленькі читачі, дорослі і навіть зовсім крихти. А чому ця російська народна казка так знаменита? Перечитайте цю казку дітям, подивіться на чудові ілюстрації художника Анатолія Савченко і вам все стане ясно. Ніколи не переможе зло в образі Баби-Яги та її підопічні Гуси-лебеді, а смілива, хоч і неслухняна сестриця, виручить братика з біди. Послухайте й аудіо для маленьких Гуси лебеді
Казка Гуси-лебеді
Жили чоловік і дружина з донькою Манечки та синочком Іванком. Доньці вже десятий рочок йшов, а синку два роки було. Зібралися батько з матір'ю в місто і карають Манечки:
- З будинку не йди. З братом посидь. Гостинців чекай!
Манечка слухала їх, головою кивала, а як пішли - посадила брата на травичку біля будинку і втекла грати. Лише залишився Іванко один - прилетіли гуси-лебеді, підхопили його на крила і полетіли до лісу. Пограла Манечка з подружками, згадала про Ванечке, побігла додому. Прибігла, а Ванечки-то немає!
Злякалася дівчинка, розплакалася. Стала його кликати, шукати, але куди не бігала - немає Ванечки! Тут побачила летять до лісу гусей і здогадалася, що гуси Іванка забрали.
Кинулася дівчинка гусей наздоганяти. Бігла, бігла. Але незабаром вони зникли з очей. Куди тепер бігти? Зупинилася вона, не знає, що й робити.
Бачить Манечка - стоїть піч, вона до неї:
- Піч, грубка, скажи, куди гуси-лебеді полетіли?
- З'їж, гостьюшка, мого житнього пиріжка, скажу.
А дівчинка їй у відповідь:
- Стану я є житній пиріжок! Я вдома пшеничні тільки з маслом їм! - Сказала так і побігла далі.
А куди бігти - не знає. Побачила, варто яблуня. Підбігла вона швидше до яблуні, просить її:
- Яблуня, скажи, куди гуси-лебеді полетіли?
- З'їж моє лісове яблучко, чи не погидуй, скажу.
- Не буду я є кислятину! Я вдома садові яблука з медом їм! - відповіла їй Манечка і швидше побігла далі.
Біжить, біжить, поспішає, а куди гуси-лебеді полетіли - не знає. Побачила тут вона: тече молочна річка, кисільні береги. Підбігла до молочної річки, запитує:
- Молочна річка, скажи, куди гуси-лебеді полетіли?
- З'їж нашого Кіселик з молоком, тоді скажу.
- Не хочу! У батюшки з матінкою і вершки не п'ють!
Знову побігла Манечка. Біжить вона, біжить, а де їй брата шукати, так і не знає. А вже й питати не у кого!
Раптом побачила вона: хатинка на курячих ніжках кругом себе повертається. Сказала тут Манечка:
- Хатинка! Стань по-старому, як мати поставила!
Хатинка повернулася. Маня увійшла в неї і побачила: Іванко сидить на лавці, яблучками наливними грає.
Ось куди принесли його гуси! До Бабі-Язі!
Побачив її і Ванечка. Манечка швидше приклала пальця до губ, наказуючи, щоб він мовчав, не видав її. Поруч з ним сидить Баба-Яга, дрімає з прядкою в руках. А на плечі у неї сова сидить - не спить, дивиться.
- Здрастуй, бабуся, - сказала Манечка.
Відкрила Баба-Яга очі і сердито глянула на дівчинку.
- Здрастуй, непрохана гостя! Навіщо прийшла?
- Заблукала я. Ходила, ходила, вже ноги не тримають і є хочу. Дозволь посидіти у тебе.
- Ну, так і бути, доїси мою кашу з горщика, так за це напряді мені пряжі, - сказала Баба-Яга і пішла разом з совою.
Вилізла тут з-під печі мишка і просить:
- Дівиця, дівиця, дай мені кашки хоч трошки.
На печі знайшла Манечка і горщик із залишками каші, і ложку. Дала вона мишці каші, а мишка і каже:
- Біжи звідси і хлопчиська відводило, Баба-Яга баню затопила. Помиє тебе і з'їсть! І його з'їсть! Біжіть швидше!
Втекла Манечка з братом. А Баба-Яга тут до віконця підійшла і питає:
- Прядешь чи, дівчино?
- Пряду! Пряду! - відповіла мишка, доїдаючи кашку.
Як натопила Баба-яга лазню, прийшла за дівчинкою, а хатинка порожня. Закричала Баба-Яга:
- Летіть, гуси-лебеді, в погоню! Дівчинка хлопчиська повела! Доженете! Хлопця принесіть! Не те я вас!
Біжить Манечка з братом, чує: гуси за ними летять! Злякалася. З братом на руках кинулася до молочної річки, просить її:
- Річка, голубонько, заховай, украй нас!
- Співаєш нашого киселю з молоком - сховаю!
З'їла вона киселю, молока попила. Бережком вкрила молочна річка Манечки з братом. Чи не побачили їх гуси. Політали, пошукали, полетіли далі.
Побігла Манечка з Іванком. Чує, знову летять гуси! До яблуні Манечка кинулася, - просить її:
- Яблунька, украй! Спаси нас!
- З'їж моє лісове яблучко - укрию!
З'їла Манечка яблучко. Вкрила яблуня гілками сестру з братом. Гуси над яблунею пролетіли - не побачили їх. Вибігла дівчинка з братом з-під яблуні, поспішає.
Чує: гуси повертаються. Добігла вона до грубки.
- Піч, матінка, - просить дівчинка, - заховай нас!
- З'їж мій житній пиріжок так забирайся в піч.
З'їла Манечка пиріжок, влізла з братом в піч, зачинилися заслоном. Чує - гуси пролетіли повз. Вилізла дівчинка з печі, брата - на руки і бігом додому.
А гуси повернулися, наганяти стали. Вбігла дівчинка в будинок, закрила двері. Гуси покружили над будинком і полетіли.
Тут і батько з матір'ю повернулися. Принесли дітям пряників, а Манечки ще й хусточку на голову.
Якщо казка «Гуси-лебеді» вам сподобалася, то можете також прослухати її. [Яндекс-аудіо] x5axgz9fwh.2236 [/ яндекс-аудіо]
- Казка Дівчинка і лисиця
- Півник і бобове зернятко
- казка Колобок
- казка Петушки
- Казка Бичок чорний бочок білі копитця
- Казка «Теремок»
- Наш канал на YouTube
- Ми в Instagram
- На головну
- Про сайт
- Контакти
- Карта сайту