Готовність майбутніх менеджерів до управлінської діяльності є результат цілеспрямовано організованого процесу становлення особистості менеджера, до складу якого ухвалення і осмислення управлінських цінностей, формування власного ставлення до цілей і завдань професійної діяльності, реалізацію їх у своїй управлінській діяльності з урахуванням власної індивідуальності, уявлень про свої професійні подальших планах.
Готовність майбутніх менеджерів до управлінської діяльності являє собою динамічне структурно-рівневу освіту, що відбиває єдність особистісного самосвідомості, мотиваційно-ціннісного та змістовно-процесуального компонентів. Критеріями розвитку готовності майбутніх менеджерів до управлінської діяльності виступають: ступінь розвитку пізнавальної, рефлексивної і прогностичної активності.
Процес формування готовності майбутніх менеджерів до управлінської діяльності складається з трьох основних етапів - інформаційно-орієнтовного, спрямованого на формування цілісного уявлення про готовність; рефлексивно-оцінного, який передбачає рефлексію майбутнім менеджером власної професійної готовності; самореалізується, що характеризується самовдосконаленням і самовираженням особистісного потенціалу студентів.
Ефективність процесу формування готовності майбутніх менеджерів до управлінської діяльності забезпечується реалізацією сукупності таких системою засобів:
а) формуванням цілісного уявлення про цінності, способи ефективної управлінської діяльності;
б) систематизацією власного управлінського досвіду і поглядів, виробленням своєї позиції, стилю діяльності та поведінки;
в) розглядом змісту процесу підготовки на основі міждисциплінарних зв'язків.
Основним засобом стимулювання процесу формування готовності майбутніх менеджерів до управлінської діяльності виступає система управлінських ситуацій, що моделює професійну діяльність менеджера, адекватна рівню сформованості готовності, орієнтована на зону її найближчого розвитку.
Менеджер повинен досконало володіти технологією людського спілкування, так як він задає поведінку в колективі і від того, який психологічний клімат в організації і залежить ефективність роботи. Зміни в суспільстві відбиваються на системі індивідуальних цінностей людини. Труднощі їхнього економічного становища в організаціях в значній мірі ускладнюється тим, що люди приходять на робочі місця зі своїми особистісними цінностями. Це призводить до протиріч між індивідуальними і груповими цінностями, що ускладнює поведінку працівників і керівників. Тут відіграють велику роль такі цінності, як життя, людина, життєдіяльність, творчість. Керівник, вихований на таких цінностях, буде і підлеглих направляти на творчість в роботі, цілісного сприйняття завдань організації, ролі людини в суспільстві.