Елементи географічних карт

Попередня ↔ Наступна

Елементами карти є її складові частини, які включають математіче-

ську основу, картографічне зображення, допоміжне обладнання і до-

Математична основа включає в себе картографічну проекцію і пов'язану

з нею координатну сітку (сітки), масштаб і геодезичну основу.

Картографічна проекція- це перехід з поверхні еліпсоїда на площину,

який встановлює залежність між географічними координатами точок на по-

поверхні еліпсоїда і прямокутними координатами тих самих точок на площині.

Картографічна сітка мережу паралелей і меридіанів на карті.

Масштаб- ступінь зменшення лінії на карті щодо її горизонтального

прокладання на місцевості.

Геодезична основа карти-сукупність геодезичних даних, необхідних для

створення карти. До них відносять певну систему координат і певні в цій

системі координати опорних пунктів.

Геодезична основа дається тільки на топографічних картах до масштабу 1: 500 000

включно. На дрібномасштабних і тематичних картах геодезична основа НЕ поки-

зиваєтся. З математичної основою тісно пов'язана і компоновка карти.

Компонування карти-це взаємне розміщення в межах рамки самої ізображае-

мій території, назви карти, легенди, карт-врізок та інших даних.

Картографічне зображення - головна складова будь-якої географічної карти. з-

ний. Так, до фізико-географічним (природним) елементам відносять гидрографию, рости-

щення, кордону. Всі ці елементи є на загальногеографічних картах і тісно між

На тематичних картах ці елементи складають географічну основу. яка

служить для нанесення і прив'язки елементів тематичного змісту, і саме тематіче-

Відмінні риси і властивості карт

Виходячи з визначення карти, можна виділити її наступні відмітні особ-

1. Математичний закон побудови - це застосування спеціальних картографіче-

ських проекцій, що дозволяють перейти від поверхні Землі до площини карти, і вико

вання різних масштабів. Математичний закон побудови карт полягає в уста

лення суворої функціональної залежності між географічними координатами то-

чек земної поверхні і прямокутними координатами тих самих точок на карті.

2. Відбір та узагальнення об'єктів - на будь-якій карті проводиться відбір і узагальнення

об'єктів і явищ, який прийнято називати картографічної генерализацией. на

рис.1.5 наочно видно генералізація при порівнянні карт різного масштабу, що зображують

одну і ту ж місцевість. Зі зменшенням масштабів малюнок місцевості стає більш

дрібним і тому важко читається. Для збереження наочності і читаності зображення

необхідно прибрати незначні об'єкти місцевості і спростити їх обриси соответст-

венно масштабу карти

Застосування спеціальних умовних позначень для об'єктів. знання картографі-

чеських умовних знаків багато в чому полегшує читання і користування карткою. вони передають

різні характеристики об'єктів (назви річок, ширину доріг, тип рослинності), мо-

гут відображати об'єкти, які людина не може бачити (наприклад, на морських картах під-

водний рельєф, магнітні відміни на польотних картах і ін.). Умовні знаки і підписи

значно збагачують карту.

Класифікація карт за масштабом

1) плани - 1: 5000, 1: 2 000, 1: 1 000 1: 500;

2) великомасштабні - 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1: 100 000 (топографічні карти);

3) середньомасштабні - 1: 200 000, 1: 500 000 і 1: 1000000 (оглядово-топографічні карти);

4) дрібномасштабні - дрібніше 1: 1000000 (оглядові).

У різних країнах існують інші ділення, це в першу чергу пов'язано з розміру ми самої країни. У нашій великій країні дрібномасштабні карти охоплюють великі регіони, середньомасштабні - області, а великомасштабні - райони і міста.

Географічні координати на топографічній карті

Листи топографічних карт мають три рамки: зовнішню (оформительскую), внутрішню (картографічну) і хвилинну. Над північною зовнішньої рамкою вказана номенклатура аркуша карти (її позначення і назва найбільшого населеного пункту). Під південною зовнішньою рамкою в центрі зазначений масштаб карти в трьох видах: чисельний (наприклад, 1: 10000), іменований (в 1 см 100 м) і лінійний (графічне побудова).

Під лінійним масштабом підписана висота перетину рельєфу і прийнята система відліку висот. Зліва від масштабу наведені відомості про середнє значення зближення меридіанів, відмінювання магнітної стрілки і наведені схеми взаємного розташування істинного меридіана, магнітного меридіана і осьового меридіана (лінія сітки) для місцевості, зображеної на цій карті. Праворуч від масштабу наводиться графік масштабу закладення.

Внутрішня (картографічна) рамка карти представлена зображеннями паралелей (південній та північній) і меридіанів (західного і східного). Між внутрішньою і зовнішньою рамками є хвилинна рамка (у вигляді шкали). Одну поділку шкали - хвилина. Кожна хвилина розбита точками на відрізки по 10с. точки

показані між хвилинної і зовнішньої рамками. На деяких картах точки не показані. На західній і східній сторонах показані шкали широт, на північній і південній сторонах - шкали довгот.

У кожному кутку карти між внутрішньою і хвилинної рамками підписані значення географічних координат: широт і довгот (рис 3). Довгота західного меридіана карти; довгота східного меридіана карти; широта південної паралелі карти; широта північній паралелі карти.

На карті нанесені лінії кілометрової сітки, оцифровка яких проводиться відповідно до прямокутної зональної системою координат Гаусса. Оцифровка сітки приведена між внутрішньою і хвилинної рамками і може містити або дві останні цифри кілометрів, або повне значення (для крайніх ліній сітки). Уздовж західної і східної сторін вказані значення абсцис. по південній і північній сторонах - значення ординат. (Див. Рис. 3). Мінімальне значення абсциси кілометрової лінії на карті 6019 км; максимальне значення абсциси кілометрової лінії на карті 6023 км. Мінімальне значення ординати кіло-метрової лінії на карті 3448 км; максимальне значення ординати кілометрової лінії на карті 3451 км.

Між лініями внутрішньої рамки дається зображення місцевості в умовних топографічних знаках. Умовні топографічні знаки діляться на кілька груп: масштабні (майданні), внемасштабние, лінійні, пояснювальні.

Масштабними умовними знаками зображуються об'єкти, форма і розміри яких можуть бути передані в масштабі плану або карти. Такі об'єкти зазвичай зображують граничної лінією (зовнішній контур об'єкта) і заповнює умовним знаком (ліс, болото, чагарник, озеро і т.п.) (прил.1).

Внемасштабнимі умовними знаками зображають об'єкти, які необхідно показати на карті або плані в силу їх важливого значення, але розміри їх менше графічної точності масштабу (геодезичні знаки, колодязі, електростанції, фабрики, свердловини і т.п.). Ці знаки не зберігають подібності зображуваного предмета, а лише вказують місце розташування його осі або центру (прил.1).

Лінійними умовними знаками зображають об'єкти, довжина яких виражається в масштабі, а ширина не виражає (автомобільні і залізні дороги, трубопроводи і т.п.) (прил.1). До пояснювальним умовним знакам відносять всі написи на планах і картах (характеристики об'єктів: ліси, дороги, мостів, річок і т.п.)

Рельєф на планах і картах зображують горизонталями та спеціальними умовними знаками рельєфу

Разграфка карт. компонування

Залежно від масштабу картографуванню території і її призначення карти можуть

випускатися на одному аркуші або на декількох (багатолисті карти). Розподіл карти на

окремі листи називаетсяразграфкой карти. Разграфка може бути прямокутної

При прямокутної разграфке карта ділиться по лініях, паралельним і перпендіку-

лярні до середньому меридіану, на листи однакового розміру. Цей вид разграфки использу-

ється на різних дрібномасштабних картах.

В трапецієподібної разграфке межами листів служать паралелі і меридіани. цей

вид разграфки використовується на топографічних і оглядово-топографічних картах.

Позначення кожного аркуша називається егономенклатурой.

При створенні будь-якої нової карти виникає питання: як провести рамку по відношенню

до території, що включити в рамку, де розташувати назву карти, масштаб, легенду,

карти-врізки та інші додаткові і допоміжні елементи карти. Тому на са-

мом початковому етапі створення карти розробляється макет її компонування.

Розміщення на аркуші карти картографуванню території, визначення її рамок,

розміщення зарамкового оформлення та додаткових відомостей називають компонуванням

Рамками карти є паралельні лінії, які обмежують зображення

карти. При цьому розрізняють внутрішню і зовнішню рамки. Лінія, яка обмежує

картографічне зображення (найближча до картографуванню території), називається

внутрішньої рамкою карти. Часто внутрішня рамка карти дається тонкою лінією, а на недо-

тором відстані від неї проводиться інша рамка, розділена на відрізки, які можуть

відповідати хвилинах (на топографічних картах), градусам (на дрібномасштабних кар-

тах). Іноді на самій внутрішній рамці можуть бути нанесені хвилинні або градусні де-

лення. Хвилинна і градусна рамки необхідні для визначення по карті географічних

координат або нанесення точок на карту за координатами. Закінчується оформлення карти

Поперечний масштаб 1: 10000

Якщо голки ніжок циркуля точно збігаються з поділами масштабу, роблять відлік відстані. Наприклад: відрізок АВ = 460 м. Якщо голка циркуля неточно збігається з поділами лівого підстави масштабу, то циркуль переміщують вгору від однієї паралелі до іншої доти, поки голка лівої ніжки циркуля не буде точно лежати на похилій лінії, а голка правої ніжки - на вертикалі праворуч від нуля. Причому обидві голки повинні лежати паралельно нижнього основи. Наприклад, якщо розчин циркуля збігся з відрізком СД, то відлік дає відстань

де - ціле підставу масштабу, N = 200м;

- 3 цілих поділу лівого підстави,

- ніжка потрапляє на похилу лінію, що знаходиться посередині між 6-м і 7-м горизонтальними поділами по 2 м, при підйомі по похилій лінії (6,5 кроків масштабу)

Аналогічно надходять, якщо потрібно побудувати на мапі горизонтальне прокладання певної довжини. Наприклад: на карті масштабу 1: 25000 необхідно побудувати лінію, рівну 777,5 м. Міркуємо так. Вправо від 0 до першої вертикалі маємо. одну поділку лівого підстави одно

. піднімаючись по похилій лінії вгору, ми збільшуємо відстань на

. Наше відстань буде складатися з одного цілого підстави, п'яти поділок лівого підстави, вгору піднімаємося на 5,5 поділів (5 з половиною кроків). Беремо отриманий відрізок в розчин циркуля і переносимо на карту.