Добридень! Хочу повідомити про байдужість до пацієнтів, яке
твориться в Башмаковской ЦРЛ Пензенської
обл. Ми поклали тата в терапію на
обстеження і лікування, т. к. високий тиск і пульс, лікар Смирнов Сергій
Вікторович поставив діагноз пневмонія. Лікували 4 дні, тато став задихатися, перевели
в реанімацію відкачувати рідину з легенів. Причому цілком адекватної людини,
т. к. ми з ним спілкувалися до останнього, тато сказав що в реанімації і дзвонити
сюди не можна. Після відкачування рідини лікар Льовкін
Михайло Юрійович підключив апарат штучної
вентиляції легенів. Після 48 годин, пацієнта відключили від апарату, але в себе він
так і не прийшов. Лікар казав, що, на його погляд, сталося у тата щось з
головою або старече, а також Михайло Юрійович стверджував, що тато і
розмовляє і їсть із задоволенням (тільки чомусь в нашу відсутність) У реанімації тато провів 7 днів. Ми носили по
три рази на день йому бульйони (це рекомендація лікаря). На 5-й день його
перебування в реанімації ми домоглися, щоб нас пустили в палату. Побачене шокувало нас в шок! Наші бульйони,
які ми носили так і стояли на тумбочці біля тата незачепленими, також поруч
лежала лікарняна їжа в тарілці. Природно тато не міг нічого їсти. стан
його не змінювалося, він так і не міг говорити, весь час спав, не міг рухатися. він
навіть не міг пити, взагалі не ковтав! Ми зв'язалися з лікарем Льовкін
М. Ю. стали з'ясовувати чому пап не може зробити навіть ковток води. але Льовкін
нас запевнив, що наш тато прекрасно їсть! Як? Він навіть не ковтає! У підсумку ми з боєм вибили харчування через зонд. чим
годували його, не знаю, бачила тільки пачку суміші "Малюк" на тумбочці. хоча
ми пропонували купити спеціалізоване харчування, але я сумніваюся, що його
годували спеціальним харчуванням, т. к. навіть порожню пачку від харчування не змогли
показати. Людина лежав задихався, ми просили дати кисневу подушку, ніхто
не реагував, говорили так, все б треба, але ми лікуємо практично голими руками,
мовляв фінансування погане і грошей в лікарні немає. Але список, з тим що їм
необхідно, дають всім, хто потрапляє в відділення (список додаю, написаний він
рукою працівника больніци-). Вообщем, через тиждень тата відправили в м.Кам'янка в
ЦРЛ, на швидкій допомозі, яку чекали з 8. 00 до 11. 00, причому мед. сестра Удалова
Марина навіть не сіла поруч з пацієнтом, а села з водієм (фото я спеціально
зробила). Я з чоловіком були поруч з татом. Дорога з Башмаково в Кам'янку майже 100
км. Швидка допомога обладнана всім необхідним, але, на жаль, не обладнана
ні машина ні лікарня якісним персоналом! Чоловік всю дорогу притримував тата,
так як його базікало на купині. Але медсестра вирішила, що пацієнт у важкому
стані не потребує нагляду медпрацівника і зі словами «він нормальний,
доїде »вона сіла до водія і жодного разу не поцікавилася як пацієнт, що не
поміряла ні пульс ні тиск на протязі всіх 100 км. напередодні перед
відправкою в м.Кам'янка в ЦРЛ, нас змусили робити татові рентген, причому сказали,
що пацієнта потрібно поставити або посадити на стілець стоячи в такому несвідомому стані. І ми його
садили і тримали з двох сторін, щоб зробити рентген. Це просто знущання
над хворим. Коли привезли в м.Кам'янка в ЦРЛ, у нього навіть не могли виміряти
тиск і промацати пульс. І через 4 години він помер. В ув'язненні
легенево-серцева недостатність. Виходить у нього через серцеву
недостатності почався набряк легенів, але нікому в голову не прийшло підтримати
серце. Тиск був 160х103, пульс 140. Щоб в наш час людину яка сама
прийшов в лікарню, довести до такого стану, це жах. І це не перший
випадок, дуже багатьох після лікування в цій лікарні не довозять до Кам'янки, люди вмирають
прямо в дорозі. По всій видимості переводять хворих в міську лікарню тільки
в критичний момент, щоб не було смертності в їх лікарні. У відділенні жах
і розруха, всюди бруд, зламані крісла, на які не можна сісти. поки чекали
перекладу тата, з реанімації переводили жінку в інше відділення, вона в одному
памперсі і футболці, босоніж, так її вели по коридору відділення до ліфта, вона
каже що ви мене ганьбите, а санітарки у відповідь тільки сміються. Слідом в цей
ж ліфт садять чоловіка. По-моєму це гірше, ніж гестапо. Прикро і до жаху
боляче за таке ставлення до пацієнтів.