Світловий мікроскоп складається з механічної та оптичної частин. Механічна частина представлена ніжкою, тубусодержатель, тубусом, предметним столиком. У нижній частині тубусодержатель знаходяться макро- і мікрогвинти для подачі тубуса. Оптична частина мікроскопа складається з об'єктива, окуляра і освітлювального апарату. Об'єктиви діляться на сухі і імерсійним (заглибні). Сухий об'єктив - це такий об'єктив, між фронтальною лінзою якого і розглядаються препаратом знаходиться повітря. Через різницю показників заломлення предметного скла і повітря частина світлових променів не потрапляє в око спостерігача.
Особливість микроскопирования мікробів - застосування виключно імерсійної системи, що складається з досліджуваного об'єкта, іммерсійних масла і об'єктива. Перевага цієї системи полягає в тому, що між об'єктом на предметному склі і фронтальною лінзою об'єктива знаходиться середа з однаковим показником заломлення (кедрова, вазелінове
До складу Іммерів-Сіон системи входить іммерсійний об'єктив (х90) і іммерсійне масло, яким заповнюють розрив між досліджуваний предметом і передньою лінзою иммерсионного об'єктива. При Мікроскопія з иммерсионной системою дозволяє вивчати вбиті мікроби в ок-рашен стані (їх форму, розміри, взаємне розташування, будова бактеріальної кліть-ки) і диференціювати одні мікроби від інших.
2) глікопептиди (ванкоміцин)
3) аміноглікозиди (стрептоміцин)
4) тетрациклін (доксициклін)
1) інгібітори синтезу клітинної стінки (бета-лактати, глікопетіди, циклосерин).
Препарати інгібують пеніцилін зв'язуючий білок - білок-фермент, під дією якого відбувається утворення повноцінного пептидогликана (основа клітинної стінки бактерій) на зовнішній поверхні ЦПМ. Інгібування пеніцилінзв'язуючих білків призводить до накопичення попередників пептидогликана => запускається систем їх знищення (аутолітіческіе ферменти) =>
Розщеплення поліпептідоглікана => відбувається лізис бактеріальної клітини.
2) інгібітори синтезу білка. НПР, при дійств на малу одиницю рибосом (аміноглікозиди - стрептолизин, гентаміцин); на велику субодиницю рибосом (менкоміцін), еритроміцин); при порушенні зв'язку тРНК з рибосомальні комплексом (тетрациклін).
3) інгібітори синтезу НК. Три способи:
- інгібування синтезу попередників пурин-піримідинових основ (сульфаніламіди)
- подваленіе реплікації і функцій ДНК (нітроімідазол, нітрофурани);
-інгібування РНК - полімерази (нефаміціни).
4) інгібування функцій ЦПМ (полімексин, ністатин).
3 хар-ка гнійно-септичних інфекцій
Переважна більшість гнійно - запальних захворювань викликають коки. тобто мають сферичну (кулясту) форму мікроорганізми. Їх ділять на дві великі групи - грампозитивні і грамнегативні. Усередині цих груп виділяють аеробні і факультативно - анаеробні коки і анаеробні коки.
Серед грампозитивних аеробних і факультативно - анаеробних коків найбільше значення мають мікроорганізми сімейства Micrococcaceae (рід Staphylococcus) і сімейства Streptococcaceae (рід Streptococcus), середграмнегативних аеробних і факультативно - анаеробних коків - представники сімейства Neisseriaceae (N.gonorrhoeae - гонокок і N.meningitidis - менінгокок ). Серед грампозитивних анаеробних коків найбільше значення мають пептококки і пептострептококки, середграмнегативних анаеробних коків - вейлонелли.
Представники сімейства Micrococcaceae, здатні викликати захворювання у людини, відносяться до пологів Staphylococcus, Micrococcus і Stomatococcus.