Вираз перемивати кістки відомо всім з дитинства та цікаве тим, що є, мабуть, однією з найдавніших ідіом російської мови.
Перемивати кістки - значить невтішно говорити про людину, обговорювати за очі.
Але чому так кажуть?
Зараз ми все дізнаємося ...
Мова в даному випадку йде про забутий обряді перепоховання. Корінням воно впирається в часи Київської Русі. Тоді існувало безліч язичницьких обрядів, які не дожили до наших часів.
Існував тоді обряд, який проводився після поховання спочилого, а точніше після проходження декількох років з того моменту (точна кількість невідома, існує кілька версій, аж до декількох днів).
Проводився він у такий спосіб. Розкопувати могилка і звідти визволяли останки. На обряді були присутні тільки родичі. Родичі визволяли останки і чистили кістки від залишків інших тканин. Під час цього вони вихваляли покійного, говорили про нього тільки хороше, згадували створені їм добрі справи - ця частина обряду була обов'язковою. Після того як кістки були «перемитих» (у прямому і переносному значеннях слова) останки знову ховали, при похованні були присутні знову ж тільки родичі. Вважалося, що в процесі перемивання кісток дух покійного ставав благодійним для рідні і знаходив спокій.
Є ще версія, що якщо ж труп знаходили незотлілим і роздутим, це означало, що за життя ця людина був грішником і на ньому лежить прокляття - виходити вночі з могили у вигляді упиря, вампіра, вовкулака і губити людей. Таким чином, обряд перемивання кісточок був потрібен, щоб переконатися у відсутності такого закляття.
Так і виходить, що В Київській Русі вираз «пермивать кісточки» мало значення «говорити про померлого хороші слова». Вся, так скажемо, іронія цього виразу полягає в тому, що в наш час воно набуло негативного характеру. Хоча в деякому роді і не загубило свого значення, а саме в тому, що обговорення людини йде в його відсутність.
Ось в Ізраїлі до речі, гіди розповідають практично те ж саме про ось це місце:
Ось що розповідають туристи: Ми стояли на оглядовому майданчику, розташованому на найвищій точці Єрусалиму. І з цієї висоти слухали розповіді про різні храмах, які були видні. потім гід попросив звернути наші погляди за перила оглядового майданчика. Буквально метрів за п'ять нижче зберігся в первозданному вигляді омивальний камінь - місце, де померлих готували в останню путь в далекій давнині.
Зверніть увагу, поруч з каменем в стіні є ніші. Обряд поховання відбувався наступним чином:
Спочатку померлого мили на цьому камені, обмазували пахощами, загортали в тканину і поміщали в ці ніші в стіні. Через 40 днів від тіла померлого залишалися одні кісточки. Їх діставали, знову складали на камінь і перемивали кістки, згадуючи життя померлого і говорячи про нього всякі хороші слова.
Звідси і пішов вислів "перемивати кістки"