Ось одна з них. У кафе так званого швидкого обслуговування - а воно і справді швидке, тому що обслуговуєш ти себе сам - молодий чоловік ставить свій піднос на столик, за яким вже сидить дівчина. "До вас можна?" Та киває.
- Спасибі, смачного, - якомога ввічливіше вимовляє хитрун, влаштовуючись за столиком. - А до речі, дівчина, ви ніколи не замислювалися, чому ми говоримо "смачного", а не "хорошого", наприклад.
Залишимо парочку в спокої - у них, здається, все буде добре. Але яке питання! Дійсно, ви ніколи не замислювалися, чому апетиту ми бажаємо "приємного", а не "хорошого" або "прекрасного"? Адже це було б логічніше. Але не все те добре, що логічно, це ми з вами добре знаємо і по мовному нашого досвіду, і по житейському.
Відкриємо Словник російського мовного етикету, знайдемо там слово "приємний" і побачимо, що це, як і можна було очікувати, етикетні епітет, який входить до складу багатьох формул вітання, добрих побажань, і - увазі тих, хто часто знайомиться з дівчатами! - компліментів. Так-так, компліментів!
Давайте згадаємо, які нам відомі побажання зі словом "приємний"? Почали: "Яка приємна зустріч", "Приємно познайомитися", "Дуже приємно", "Приємно вас бачити", "Приємно це чути", "Приємний вам день", "Приємного вечора", "Приємного сну", "Приємно їсти. "
Ось це саме "приємно їсти" - обласне і просторічне вираз, але значить воно те ж саме, що "смачного".
Звичайно, все, що я розповіла, не пояснює, чому наші предки вибрали колись слово "приємний" для безлічі важливих формул. Але вони це зробили, і крапка. Можливо, логіки в цьому і немає, зате вікова звичка робить свою справу. Погодьтеся - традиції набагато краще, ніж їх відсутність. Так що приємний вам день, приємний вечір, приємного апетиту і так далі.
Ні, що не кажіть, у нас в Росії час йде зовсім не так, як в інших країнах. Особливо якщо це країни спокійні, які у нас називають розвиненими. Звідти можна їхати на місяці і роки - майже нічого там за цей час не зміниться, хіба що з'явиться якась нова будівля або ресторанчик на сусідній вулиці "прогорить", його змінить інший. Загалом, ніяких революційних змін.
У нас все інакше: на тиждень поїдеш - пропустиш десятки подій, а вже через кілька місяців відсутності, вважай, повертаєшся в іншу країну.
Зі мною теж таке було: поїхала на місяць, повернулася, дзвоню колезі - а він випалює одразу кілька приголомшливих новин і кричить в трубку:
- Так все не розкажеш, ти давай приходь на роботу, у нас тут такі пертурбації!
Колега просто дуже хвилювався, інакше він обов'язково сказав би це слово так, як його і належить вимовляти: / пертурбації /. Тому що в цьому слові немає ніяких "пере-" і ніяких "труб" і "турбін". Іншими словами, не варто піддаватися спокусі сказати / пертурбації / і / перетрубації /.
Можу погодитися, що слово не надто просте. Але якщо вже ми так любимо іноземні слова, навчимося їх писати і вимовляти: пертурбацій. Сталося воно від латинського слова "perturbatio" - розлад, сум'яття. В астрономії так називають обурення в русі небесних тіл. Ну а ми говоримо про "пертурбації" або "пертурбації", коли маємо на увазі раптові зміни, якісь ускладнення, які вносять розлад, безлад в звичайний хід подій.
"У нас на роботі - суцільні пертурбації, - нарікає подруга. - І як би нам без пертурбацій цих обійтися?"
Повір, дорога, це неможливо.