Петя не забув, що тато велів йому повправлятися. Він старанно писав в своєму зошиті все цифри, які вже дізнався, плюси і мінуси і придумував різні завдання.
- Послухай, тато, - сказав він, - яку я задачу придумав. У гаражі стояли дві вантажівки, і ще туди приїхала одна "Волга". Скільки стало машин в гаражі? Цікаве завдання?
- Цікава, - сказав папа.- Ну, а як же вона вирішується?
- Дуже просто вирішується. Дві вантажівки, одна "Волга"; значить, до двох треба додати один. Вийде три.
- Так запиши рішення задачі.
- Зараз. Батько! Я ж не можу закінчити запис: адже ти не показав мені, як пишеться трійка.
- Ну що ж, давай покажу.
І тато додав до Петино записи цифру 3.
- Прочитай, що у нас вийшло, -запропонував він Петі.
- Два плюс один вийде три, -сказав Петя.
У цей момент в кімнату заглянула Оля.
- Мені тато показав, як пишеться цифра 3, - сказав Петя.- А ти про три ще нічого не знаєш.
- А ось і знаю! А ось і знаю! Я як раз казки знаю про три. Мені мама зараз читала веселу, цікаву казку "Троє поросят", - сказала Оля.
А ще я знаю "Три ведмеді".
- Подумаєш, казки! - вимовив Петя. - Це не вважається. Треба вміти завдання вирішувати! Від трьох відняти два - скільки вийде?
Оля насупилась і, мало не плачучи, повернулась до батька: вона адже ще не вміла так швидко рахувати.
Папа, звичайно, прийшов на виручку.
- Нічого, Оленька, - сказав він, - зараз ми легко впораємося з Петино завданням. Дивись: ставимо на стіл три матрьошки.
Тепер дві з них потрібно прибрати. Зробимо це.
Скільки матрьошок залишилося на столі?
- Одна, - відразу заспокоївшись, відповіла Оля.
- Ось ти і порахувала, що якщо від трьох відняти два, то вийде один. А Петя нам зараз покаже, як записати те, що я сказав.
- А якщо від трьох відняти один, то скільки вийде? - запитала Оля.
- Порахуй, - сказав папа.- Знову постав на стіл три матрьошки і потім прибери одну.
Оля зайнялася матрьошками, а тато знову став розмовляти з Петром.
- Ми з тобою все числами займаємося, а математика не тільки про числа.
- Я пам'ятаю, - сказав Петя.- Ти говорив, що математика ще й про фігури. Ти будеш розповідати мені про фігури?
- Так. От саме зараз я і хочу тобі дещо показати. Давай сюди свою зошит. Дивись: я беру лінійку і креслю фігуру.
Ти знаєш, як вона називається?
- Не знаю, - відповів Петя.
- Це трикутник. Як ти думаєш, чому у нього така назва?
Петя подумав і сказав:
- Напевно, тому, що у нього три кути.
- Правильно. У трикутника
А ось ще кілька різних трикутників.
Тепер сам попробуй накреслити трикутник. Тримай лінійку.
У Петі вийшла ось яка фігура.
- Це що ще за вусатий трикутник! З кожної вершини вуса стирчать. Хоч підстригати!
- Він що, в перукарню піде? - сказала Оля.
- Ми йому тут перукарню влаштуємо, - сказав папа.- Візьмемо гумку і зітремо вуса. Ось так. Тепер вийшов справжній трикутник. Петя, накреслив ще трикутник.
Петя подивився на Олю:
- А нехай Оля сама спробує трикутник накреслити. Подивимося, що у неї вийде!
- Е, ні! - сказав папа.- Ти свої справи на інші не перекладай. Чорти сам. А Оле ми дамо завдання легше: спробуй, дочка, знайти на столі який-небудь предмет, схожий на трикутник.
Оля побачила на столі книгу, простягнула руку і в нерішучості запитала:
- Ні, донечко, книга має іншу форму. А трикутник лежить поруч. Дивись.
Тільки Оля хотіла взяти трикутник в руки, як Петя закричав:
- Дайте-но мені цю штучку! Я обведу її олівцем, і у мене вийде хороший трикутник.
- Ти непогано придумав, - посміхнувшись, сказав папа.- А ще з допомогою цього трикутника легко можна креслити кути і лінії.
Петя був задоволений своїми кресленнями.
- Дивись, тато, як добре я накреслив: весь трикутник, окремо кути трикутника і окремо боку.
- Ну, якщо сторони накреслені окремо, то їх називають просто відрізками, - сказав папа.- Так що у тебе під кутами накреслені три відрізка.
- А якщо вони знову кінцями зчепляться, - запитав Петя, - то знову стануть сторонами трикутника?
- Це дивлячись як зчепляться. Давай-ка візьмемо замість відрізків такі ж палички і подивимося, як по-різному їх можна з'єднати кінцями. Адже їх і так, наприклад, можна з'єднати. Це вже не трикутник.
- Так, - сказав Петя, - на трикутник не схоже. - І тут же додав: - А якщо найбільшу паличку перекласти ось так, то тоді вже вийде трикутник.
- Правильно, - підтвердив папа.- Тільки про палички краще говорити "найдовша", а не "найбільша". І про відрізки теж краще говорити "найдовший відрізок", а не "найбільший відрізок". Подивися ще раз на відрізки, накреслені у тебе в зошиті.
Який з них найдовший, а який - найкоротший?
Петя розкрив було рота, щоб відповісти, але тут тато помітив, що Оля, у якої забрали трикутник, образилася і відвернулася.
Він підморгнув Петі і голосно промовив:
- Може бути, Оля покаже нам найдовший і найкоротший відрізок.
Оля одразу забула про свою образу, повернулася до столу, подивилася на креслення і показала найкоротший і найдовший відрізки.
Папа схвально кивнув, а Петя вигукнув:
- Ти не показуй, а так скажи, словами.
- Найкоротший в середині, а поряд найдовший.
- "Поряд" - незрозуміло, - Не вгамовувався Петя. - Поруч з найкоротшим два відрізки.
- А ти сам не знаєш, як сказати!
- Я-то знаю, - поважно мовив Петя. - Найдовший відрізок праворуч від самого короткого. Зрозуміла?
- Зрозуміла. А зліва який?
Петя трохи розгубився.
- Ніякої, - сказав він і подивився на тата.
- Чому ж ніякої? - заперечив тато. - Хіба про нього нічого сказати? Давайте-но порівняємо його з самим коротким. Що тут можна сказати?
- Він довший за найкоротший, - сказав Петя.
- А якщо порівняти його з найдовшим?
- Він Коротя найдовшого, - сказала Оля.
- "Коротя"! Хіба так говорять. Треба говорити "коротше".
- Так-так, доню, треба сказати "лівий відрізок коротше найдовшого". Повтори.
- Я краще про олівці скажу.- І Оля взяла в руки два олівця.
- Червоний олівець коротше синього, - сказала Оля.
- А можна сказати, синій олівець довший червоного, - додав Петя.
- Звичайно, - сказав папа.- Якщо один предмет коротше іншого, то цей інший довше першого. Давайте порівнювати різні предмети по довжині. Оля вже порівняла олівці. Тепер, Петя, твоя черга порівнювати предмети.
- Лижа довше лижної палиці. ГСижная палиця коротше лижі.
А тепер твоя черга, тато, - сказав Петя.
- Викрутка коротше молотка. Молоток довше викрутки.
- А тепер мамина чергу. Тепер ти, мама, повинна вигадувати.
- Зараз. Зараз. Зачекайте трохи. Ну ось я вже і придумала, - відгукнулася мама.- Спиця довше голки. Голка коротше спиці.
- Чи не час вам на сьогодні закінчити заняття? Адже ви вже давно за - нічого. Напевно, втомилися. Підіть погуляйте.
- Ми ж ще хотіли мультфільм подивитися про осля ляпу, - сказала Оля.
- Ах да, я й забула! Тоді спочатку подивимося фільм.
