Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг в ексклюзивному інтерв'ю телеканалу «112 Україна» розповів про перспективи вступу України в Альянс, залежно цього питання від позиції Москви, відповідальності Росії за анексію Криму і агресії на Донбасі.
«112»: Україна і НАТО почали діалог щодо плану дій про членство в Альянсі. З вашого попереднього досвіду, скільки Україні знадобиться років, щоб виконати всі умови і подати таку заявку?
Йенс Столтенберг: Найголовніше для України - сфокусуватися на реформах. Модернізувати свої оборонні інститути, прийняти стандарти НАТО і боротися з корупцією. І це важливо, незалежно від членства в НАТО. Бо це посилить держава, здатність України і сил НАТО працювати разом. Президент Порошенко підняв питання плану дій щодо членства. Союзники взяли це до відома. Але у нас є внутрішня дискусія з цього приводу. На мою думку, це важливо. І Україна має механізми, і вона повинна йти в НАТО за допомогою того, що ми називаємо «субстантивне партнерство», і ми зможемо зробити набагато більше разом. Важливо зосередитися на діях - як зміцнити українські оборонні інститути, допомогти в модернізації Збройних сил країни, і саме цьому треба приділити головну увагу зараз.
- Як ви думаєте, трьох років для цього достатньо?
- Я б не спекулював на часові рамки. Але, звичайно, Україна буде вирішувати, до чого вона прагне. Мій меседж в тому, що питання щодо членства повинні вирішити 29 союзників і Україна. І ніхто інший не повинен втручатися в цей процес. І ще раз наголошую - реформи, модернізація, боротьба з корупцією, відповідність до стандартів НАТО. Це важливі речі, їм слід приділити увагу. Це важливо і для НАТО, і для України, незалежно від членства.
- Відносини між НАТО і Росією ... Чого Альянс очікує від Москви і на які поступки готовий піти сам?
- Підхід НАТО щодо Москви, щодо Росії полягає в тому, що ми називаємо «двостороннім підходом» - це, перш за все, міцний захист, колективний захист, яка заслуговує довіру, але в той же час політичний діалог. Тому що Росія - це наш сусід, і вона нікуди не зникне. І тому важливо говорити з Росією, особливо в умовах, коли напруженість зростає. Важливо говорити на такі теми, як мінські угоди, мінські домовленості, їх виконання. Це те, що ми називаємо «політичним діалогом». Але також звертатися до питань прозорості та скорочення ризиків. Є значна військова активність, навчання, які проводять уздовж наших кордонів. НАТО попереджає: хоче уникнути будь-яких інцидентів, які можуть привести до того, що ситуація вийде з-під контролю і створить небезпечні ситуації. Все це вимагає діалогу з Росією, але діалог не означає слабкість. Для нас - це знак сили, за допомогою якої ми говоримо з сусідом.
- Прес-секретар російського президента Пєсков сказав, що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО не сприятиме безпеці в Європі. Як НАТО реагує на такі заяви?
- Це справа України - вирішувати. Це суверенне право кожної нації. І ніхто не повинен намагатися міняти систему сфер впливу в Європі, вирішувати за сусідів, що їм можна, а чого не можна робити. І питання, пов'язані з членством, повинні вирішувати союзники і Україна, більше ніхто.
- Ми будемо спостерігати за навчаннями «Захід». Всі країни мають право тренувати свої Збройні сили, але для нас важливо, щоб це відбувалося прогнозовано і відповідно до міжнародних зобов'язань. Зокрема, підписаними у Відні документами - це домовленості, за якими, в тому числі, Росія погодилася на прозоре спостереження за масштабними військовими навчаннями. Ми закликаємо Росію поважати Віденська угода, яка сприяє тому, щоб дотримувалися прозорість і передбачуваність військових навчань. НАТО не бачить безпосередньої військової загрози жодній з країн-учасниць Альянсу. Але ми бачимо, що Росія відповідальна за агресивні дії проти України, анексувавши Крим і також дестабілізуючи Східну Україну, і ми закликаємо Росію відвести всі свої сили звідти. У Східній Україні знаходяться тисячі російських військових, вони повинні бути відведені. І Росія повинна використовувати весь свій вплив на бойовиків, щоб забезпечити повне виконання мінських угод.