Значущим внеском даних робіт в розвиток гендерної проблематики є накопичення емпіричних

Значущим внеском даних робіт в розвиток гендерної проблематики є накопичення емпіричних фактів про відмінності в психологічних характеристиках представників чоловічої і жіночої статі, а також привернення уваги до тих змін, які відбулися в системі статеворольових уявлень людей.

В основному розроблена вітчизняними психологами психологія статевих і гендерних відмінності

ий, менш вивченими є психологія жінки, а психологія гендерних відносин тільки робить перші кроки.

Слабкою стороною гендерної психології залишається мала кількість узагальнюючих теорій, проведення досліджень з різних напрямків, поки не об'єднаним жодної теоретичної базою, ні єдиною програмою.

Розвиток досліджень проходить як когнітивна практика жіночого руху в різних країнах, яка часто до фундаментальної науки не має прямого відношення.

1. біологічна стать,

2. гендерні стереотипи,

3. гендерні норми,

4. гендерна ідентичність.

Гендерна соціалізація - процес, за допомогою якого людина навчається моделям поведінки в суспільстві, цінностей, відповідним поняттям «чоловіче», і «жіноче».

Найбільш популярна теорія гендерної схеми С. Бем [13, С. 101].

Гендерна схема - це когнітивна структура, мережа асоціацій, яка функціонує як предвосхищающая структура.

Американський психолог Рут Хартлі виділяє чотири основні способи конструювання дорослими гендерної ролі дитини: соціалізація через маніпуляції, вербальна апеляція, каналізація, демонстрація діяльності [10, С. 254].

В.Є. Каган [18, С. 57], І.С. Клецина [22, С. 194] виділяють 3 групи гендерних стереотипів.

До першої відносяться стереотипи маскулінності-фемінінності. У стереотипному уявленні маскулінності приписуються «активно-творчі» характеристики, інструментальні риси особистості. Фемінінність навпаки розглядається як «пасивно-репродуктивне початок», що виявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулінні характеристики протиставляються фемінінних, розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі.

Третя група гендерних стереотипів визначається специфікою змісту праці. У відповідності з традиційними уявленнями передбачається, що жіноча праця повинна носити виконавський, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, охорони здоров'я, торгівлі. Для чоловіків можлива творча і керівна робота, їхня праця визначається в інструментальній сфері діяльності.