прич. глаг. бути. Чи задоволені сущими. Євр. всім тим, що і як є. | Справжній, справжній, справжній, справжній, або | вельми схожий, точний. Це суща правда. Кулаки сущі шахраї. Сущий, вилитий він, дві краплі води. Суще діло роби, а не обмежуватися дрібницями. Сущик новг. кир. басків, красивий, милий. Істота пор. тварюка, все живе, будь-яка особина, Саміка, з царства тваринного, від налівняка до людини, і нарешті всяке духовне буття, як особистість. |. Зміст чого, сила, головне, суті в чому-небудь. Справа ця, по суті своїй, спірне, і стало бути воно підлягає цивільному суду. Сутність, стан сущого, буття, воно, життя. | Істота, в значенні сили, якісно, основних засад, властивостей. Суть полягає не в особистості, а в готівки, щоб виграти тяжбу. Справа, по суті, пусте, так воно важливо наслідком своїм. По суті, по суті справи, ти маєш рацію, так побічні випадковості вся справа спотворили. Сутність отрут двояка: гостра і одурная. Суті, істотно, що становить істота, сутність речі; головний, найважливіший, основний, корінний. | Противопол. речові. Буття речові, тілесне, плотське; - істотно, суті, духовне. Солодкість суті властивість цукру, як солоність суті властивість солі, але і в тому і в іншому може бути ще й побічний, несутність смак. Звертай більше уваги на істотні, на важливе, головне, основне. Людина істотно відрізняється розумом від тварин, за самою суттю його. ність, сутність: | іноді протиставляється речові: земна речові, духовна істотно. Іменник ім'я, граматичне слово, що означає предмет, т. Е. Обличчя, річ або абстрактність. -вовать, бути, перебувати, перебувати. Існує переказ, є, живе або ходити в народі. Цього ніде не існує, немає, не буває. -вованье, стан, буття, перебування, знаходження.
СПРАВЖНІЙ, -а,-її. 1. Наявний, існуючий (устар. Високий.). Зберегти все суще (сущ.) На Землі. 2. первнів. Істинний, справжнісінький. Суща правда. Сущі дрібниці.
сущий
Запозичується. з цслав. пор. ст.-слав. си, сѫшті ὤν, οὖσα (Супра.). Звідси вироблено істота. Праслав. * Sont-, старий. лит. sañt, деепріч. "Будучи" (Мейе-Вайан 206); см. докладніше суть I.
СПРАВЖНІЙ, суща, суще.
1. Наявний, існуючий (· первонач. Прич. Наст. Вр. Від бути; · книж. · Устар.). «Слух про мене пройде по всій Русі великій, і назве мене всяк сущий в ній мова.» Пушкін.
2. в знач. сущ. суще, сущого, пор. Те, що має буття, що існує (· книж. · Устар .. філос.). Суще і належне.
3. перен. Істинний, справжній, справжнісінький (· розм.). «- Чи не так, пан справник? - Сущая правда, ваше превосходительство. »Пушкін. Суще покарання (див. Покарання). Сущі дрібниці. Суща дрібниця. «- Та як чорна! та як страшна. Чорт сущий! »Грибоєдов.
справжній, істинний, справжній; існуючий, запеклий, стовідсотковий, наявний, чистокровний, точний, чистий, справжній, завзятий, самий, закінчений, прямий, на всі сто, найчистіше, самий що ні на є, яких мало, найчистішої води, з голови до ніг, в повному розумінні слова, чистої води, чистої води, формений
завзятий, наявний, дійсний, справжній, справжній, прямий, самий, який існує, точний, формений, чистий