Значення слова (словосполучення) Новий Заповіт

Новий Заповіт
  1. Новий Завіт - частина Біблії (Святого Письма). Слово заповіт (євр. Bêrit. Грец. Δι αθήκη. Лат. Testamentum) на мові Біблії означає відому постанову, умова на якому сходяться дві договірних боку, а звідси вже сам договір або союз, а також і ті зовнішні знаки, які служили його посвідченням , тобто самі книги, на яких і було перенесено назву завіту. Прикметник Новий (як і Старий) взято з самої Біблії. Старого Заповіту належить і пророчих вказівку на «Новий Завіт» у відомому пророцтві Єремії: «ось настануть дні, говорить Господь, коли я з домом Ізраїля і з домом Іуди новий завіт» (Єр. 31:31). Слово Новий Завіт неодноразово вживалося Самим Ісусом Христом і святими апостолами для позначення історії викупленого і облагодатствованного людства (Мф. 21:28; Мк. 14:24; Лк. 22:20; 1 Кор 11:25; 2 Кор. 3: 6 і ін .). У Новий Заповіт входить 27 священних книг: чотири Євангелія, книга Діянь апостольських, сім Соборних Послань, чотирнадцять Послань Апостола Павла і Апокаліпсис ап. Іоанна Богослова. За своїм змістом священні книги Нового Заповіту поділяються на: історичні, повчальні і пророчі. Історичні книги - це чотири Євангелія: Матвія, Марка, Луки та Іоанна і книга Діянь апостольських. Повчальні книги - це послання апостольські, що представляють собою листи, написані апостолами до різних церков. Пророча книга в Новому Завіті - це Апокаліпсис ап. Іоанна Богослова, де пророчо передбачається доля Церкви Христової до Другого Пришестя Ісуса Христа. Новий Завіт спочатку був зафіксований на загальному для Римської імперії мовою - грецькою, причому в самій його простий, розмовній формі (койне), хоча, за свідченням Папія Ієрапольського, перший варіант Євангелія за Матвієм був написаний єврейською (або арамейською) мовою.
  2. Так називають період часу від Різдва Христового і дотепер.






АКТУАЛЬНЕ

Хеллоуїн: свято протестантів і сатаністів







Про відзначення Хеллоуїна

в питаннях і відповідях:

питання про пологи на свято Покрову







Схожі статті