Значення слова причастя в тлумачних словниках Даля, Ожегова, Єфремової

Наголос: причастя
  1. пор.
    1. Форма дієслова, що має поряд з ознаками дієслова - час, заставу, вид - і ознаки прикметника - зміна за родами, схиляння (в лінгвістиці).
  2. пор.
    1. Вино і хліб, що символізують кров і тіло Ісуса Христа, що вживаються віруючими християнами під час церковного обряду причастя.
    2. розм. Те ж, що: причащання.
  3. пор. устар.
    1. Те ж, що: причетність.

дієприкметник
калька лат. participium, яке калькує грец. μετοχή - те саме: μέτοχος "бере участь", μετέχω "беру участь", тому що причастя має частково особливості імені, почасти дієслова (Томсен, Gesch. 19).

ПРИЧАСТЯ, причастя, пор. (Грам.). Віддієслівний прикметник, що має форму часу і застави. Співаючий - дієприкметник теперішнього часу від дієслова співати.
II. ДІЄПРИКМЕТНИК. причастя, мн. немає, пор. (Церк.).
1. Вино і хліб, употр. при причасті.
2. Те ж, що причащання (· розм.). Після причастя.
III. ДІЄПРИКМЕТНИК. причастя, мн. немає, пор. (· Книж. · Устар.). Те ж, що причетність. Причастя його до цієї справи не встановлено.

Герунда; причащання, євхаристія, таїнство

дієслівна форма, що поєднує властивості дієслова і прикметника; висловлює окачествленное дію або стан як властивість особи або предмета.

Герунда, євхаристія, причастя, слово, таїнство

Схожі статті