Осяяний (-рю, -рішь, 1 і 2 л. НЕ употр.), -ріг; -ренний (ен, -ена); сов. 1. кого-що. Яскраво висвітлити (високий.). Сонце осяяло поля. Посмішка осяяла обличчя (перен.). Надія осяяла душу (перен.). 2. перен. кого (що). Несподівано прийти на розум кому-н. прояснити н. кому-н. Його осяяла здогадка. Раптом його осяяло (БЕЗЛІМ.). || несов. опромінювати (-яю, -яешь, 1 і 2 л. НЕ употр.), -яет. || сущ. осяяння, -я, пор.
Осяяний, осяяний, осяяний, · вдосконалення. (До опромінювати) (· книж.).
1. Що. Яскраво висвітлити, залити світлом. Промені сонця осяяли верхівки дерев. «Його (сонця) красою осяяна, променями веселки граючи, лежить рівнина водяна.» Мов.
2. перен. кого-що. Зробити сяючим, жвавим. «Сочувственная усмішка осяяла все обличчя маленької людини.» Короленко.
| перен. Прояснити чиєсь свідомість, вселити комусь чогось ясність думки, зробити здатним зрозуміти що-небудь. «Надією осяяний, від рабства прокинувся світ.» Пушкін. «Надія раптом осяяла його душу.» Пушкін. «А потім її наче осяяло - та так, що вона мимоволі шепнула: А.» А.Тургенев.
висвітлити, осяяти, пронизати, промайнути, висвітлити, блиснути, майнути, вихопити з темряви, осяяти, висвітлити
гл сов 1. осветітьсделать особа радісним (про усмішку) 2. висвітлити, осіятьподвергнув впливу світла, зробити світлим, видимим (про джерело світла) 3. осяяти, осіятьвнезапно прийти на розум (про думки, здогаду)