ГЛАВА VIII. МУЗИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Виховне значення занять
Вимоги до побудови заняття
Складаючи музичне заняття, педагог повинен враховувати наступні вимоги. розумову, фізичну, емоційну навантаження дітей;
послідовний розподіл видів діяльності, розучуваного репертуару.
наступність у розвитку музичних здібностей, освоєнні навичок, знань, разучивании музичного репертуару;
варіативність і відповідність віковим можливостям дітей.
Розглянемо ці вимоги.
Навчальний матеріал різний за ступенем складності. Завдання, які вимагають достатньої розумової активності, великої уваги, слід давати дітям на початку заняття, враховуючи ступінь його складності. Перед співом, наприклад, не рекомендується виконувати фізично важкі вправи, так як вони порушують ритм дихання і заважають якісному співу. Необхідно також до кінця заняття знизити інтенсивність рухів і загальне навантаження.
Характер діяльності викликає різні емоції у хлопців. Весела, цікава гра підвищує активність, тому її краще провести не на початку заняття, а після виконання більш складних завдань.
У практиці навчання вважається за доцільне розподіл різних видів діяльності в такій послідовності. Спочатку заняття даються невеликі музично-ритмічні вправи, частіше тренувального характеру (окремі елементи танцю, побудови, необхідні для нової танці, хороводу, святкової ходи). Ці рухи організовують увагу дітей і готують їх до завдань, що вимагають слухового уваги. Після вправ хлопці сідають, слухають музику і співають. Спів включає різноманітні вокальні вправи, виконання творчих завдань, вправи на розвиток музичного слуху, розучування 2-3 пісень. Наступним етапом навчання є музично-ритмічна діяльність в формі гри, веселою танці, хороводу. Спокійні завдання, чергуючись з динамічними, дозволяють розподіляти фізичне навантаження рівномірно.
Побудова заняття слід варіювати. В основу заняття може бути покладена якась певна тема, наприклад знайомство з жанром маршу, танцю або з елементами музичної виразності, наприклад з темпом, регістрами. Тоді при слуханні музики, в співі, в русі педагог використовує такі прийоми, які підкреслюють елементи музики, значимі для обраної теми, і це залучає дітей до даної теми. Подібний тип занять можна назвати тематичним.
І нарешті, ще один тип занять, так званий комплексний, в якому тема втілюється не тільки музикою, але і образотворчим, літературним мистецтвом. В основі лежить художній образ, характерні ознаки якого присутні в музиці, поезії, малюнку, театралізованому дійстві. Об'єднує заняття також загальна виховна задача ( «знайомство з космосом», «проводи зими», «рідна армія» і т. Д.). Подібні варіанти побудови занять збагачують художній досвід дитини.
Структура заняття повинна бути гнучкою і в залежності від віку дітей, змісту, особливостей матеріалу видозмінюватися. Можна почати заняття без ритмічних вправ, з співу або слухання музики, а також з виконання нової пісні або п'єси для руху. У групах раннього і молодшого дошкільного віку заняття носять більш вільний, невимушений, ігровий характер. Педагог повинен проявляти активність і творчість, продумуючи побудова музичних занять.
Структура музичного заняття включає чергування різних видів дитячої діяльності, визначається програмою і загально завданнями кожної вікової групи.
Методика музичного виховання в дитячому садку: «Дошк. виховання »/ Н.А. Ветлугіна, І.Л. Дзержинська, Л.Н. Коміссарова і ін .; Під ред. Н.А. Ветлугиной. - 3-е изд. испр. і доп. - М. Просвітництво, 1989. - 270 с. нот.