Зі сказаного, однак, не випливає, що межі огляду оп-ределяются самі собою. У кожному разі слідчий повинен правильно визначити їх, інакше можуть бути безповоротно втрачені цінні докази. Правильне визначення гра-ниць оглядається місця досягається шляхом загального огляду місцевості з урахуванням всіх наявних відомостей, що відносяться до ис-які належать їм події. Якщо винний затриманий на місці від-ходи, то межі огляду зазвичай менш широкі, ніж в тих випадках, коли злочинець невідомий. Чим менше слідів є в центрі місця події (його вузлі), тим більше доводиться розсовувати кордону огляду. Після визначення меж огляду слідчий повинен вирішити питання, яким методом він буде проводитися. У поняття методу огляду місця події, як абсолютно правильно вказує А. Н. Васильєв, вхо-дять: "прийоми (способи) проведення огляду в сенсі: а) спо-собів просторового охоплення місця події; напрямку руху слідчого під час огляду; в) способів дослідження окремих елементів обстановки місця події ". [19]
З точки зору охоплення простору користуються зазвичай двома методами: або суцільним, або вибірковим. При суцільно-ном методі огляду територію поділяють на окремі ділянки з конкретними кордонами і послідовно оглядають кожну ділянку. Огляд можна проводити рухом по спіралі, що розширюється таким чином, щоб весь час перебувати в межах безпосередньої видимості (5-15 кроків) вже пройденого шляху.
Огляд вибірковим методом проводиться тоді, коли є підстави для припущення, що сліди і речові докази локалізуються в певних пунктах. Наприклад, при автопригодах такі сліди бувають, коли машина робить ряд послідовних наїздів. Проведення огляду вибірковим способом зовсім не означає, що решта ме-ста події не буде піддана огляду. Вона також ос-чає, але не настільки детально.
При обсягом території, що підлягає огляду, виникає й інше питання-про напрямок руху слідчого. Починаючи огляд, можна йти від центру до периферії або навпаки, В більшості посібників з огляду місця події вказується, що, якщо розглянутий ділянку значний за розмірами або є підстави припускати, що на місці події можуть бути виявлені сліди злочинця, знаряддя злочину, речі, кинуті злочинцем, частини трупа і т. д. огляд не-обходимо виробляти від периферії до центру і, навпаки, від центру до периферії в тому випадку, якщо підлягає огляду ділянка невелика за розмірами. [20] А. Н. Васильєв кілька уточ-вується це положення. Він вважає, що коли центр місця проісшствія досить чітко визначено, то слід починати огляд з центру, щоб, визначивши характер події, перейти до огляду решти території, поступово її розширюючи. Ця рекомендація є цілком виправданою, оскільки, знаючи характер події і основні риси події, слідчий буде більш чітко уявляти, що шукати і в яких межах розширювати межі огляду. У тих же випадках, коли центр події неясний, А. Н. Васильєв рекомендує починати огляд з периферійних точок. У всіх випадках, коли територія об-Ширн і немає підстав вважати, що сліди будуть знищені, огляд слід починати з того місця, де виявлені ознаки злочину. Заздалегідь визначити кінцеві межі огляду в таких випадках важко. Якщо ділянка невелика і по суті не має ні центру, ні периферії, це питання зазвичай не виникає. Головна умова-щоб огляд проводився по строго певним планом і ніщо не випало з поля зору слідчого.
Стосовно до розглянутих способів огляду в юриди-чеський літературі існує поняття так званого суб'єктів-тивного і об'єктивного огляду. Такий поділ вперше пред-покладав Ганс Гросс, який писав, що "таких систем може бути дві: суб'єктивна або об'єктив-ва. Суб'єктивна має місце в тих випадках, коли судовий сдедователь буде проводити огляд і описувати окремі предмети в тому вигляді і порядку, в якому він знаходить їх або ві-дит з місця, звідки він, слідчий, прибув або увійшов - або ж в такому порядку, як повинен був проходити повз них винний при своє прибуття і видаленні ", [21] а при об'єктивному способі огляд ведеться в порядку природного розташування об'єктів один за одним. Застосована в даному випадку термінологія яв-ляется в значній мірі умовною.
Більшість вітчизняних криміналістів вважає, що більш прийнятним є об'єктивний спосіб виробництва огляду місця події і, як правило, на практиці він застосовується частіше, а деякі криміналісти взагалі заперечують допустимість проведення огляду суб'єктивним способом. З цією точкою зору повністю погодитися не можна. Як спосіб, який застосовується на окремих етапах огляду, суб'єктивний огляд навіть цільових перевірок згідний. Зокрема, при автопригодах полотно дороги, яка не застосовується безпосередньо до місця події, Осма-трівается тільки суб'єктивним способом.
У криміналістичній літературі прийнято ділити огляди на дві стадії: статичну і динамічну. Такий поділ веде свій початок також від Г.Гросс. Сенс його полягає в тому, що воно дозволяє найбільш точно зафіксувати обстановку ме-ста події і забезпечити такі умови, при яких майже виключається можливість знищити або зіпсувати сліди пре-злочинця. а також прийняти свої власні сліди за сліди злочинця.
У зв'язку з цим прав А. І. Вінберг, що вказав свого часу, що "дві стадії огляду слід розглядати не як двічі повторюваний огляд всієї обстановки, а як двухмоментное, але єдиний в своєму процесі огляд". [24] Іноді в літературі загальний огляд іменується статичним, а детальний-динамічним. Подібне ототожнення неправильно. При загальному огляді вивчається кар-тину місця події в цілому (в загальному вигляді). Під деталь-ним оглядом розуміється огляд конкретних об'єктів, вещест-ських доказів, слідів та ін. Оскільки статичний метод полягає в тому, що особа, яка проводить огляд, нічого не переміщує і ні до чтого не стосується, т. Е. Залишає обста-новку місця події без зміни, остільки він має зовнішню схожість із загальним оглядом. Неспроможність такого ототожнення відразу стає очевидною стосовно де-ментальною огляду, так як він включає як статичний, так і динамічний прийоми.
Розподіл огляду на загальний і детальний відбувається по об'єкту. Розмежування ж статичного і динамічного мето-дів відбувається за характером дій особи, яка проводить огляд. Загальний огляд не можна змішувати з попередніми об-зором місця події - це абсолютно різні дії слідчого. У процесі попереднього огляду слідчий лише побіжно знайомиться з місцем події для того, щоб вирішити питання - яким методом і в яких межах повинен бути проведений огляд. При загальному ж огляді ретельно вивчається загальна картина події.