Хворий, що проходив стаціонарне лікування в психіатричній лікарні, несподівано заявив про бажання негайно виписатися. З огляду на, що хворий був госпіталізований в добровільному порядку і підстав для його недобровільного стаціонарного лікування не було, лікар виписав його з відділення.
Яким чином повинна бути оформлена медична документація?
Які подальші дії лікаря-психіатра?
В районі відсутня лікар-психіатр. Його функції виконує лікар-невропатолог. До нього звертаються родичі громадянина, у якого, з їхніх слів, можна припустити алкогольний психоз. Оглянувши хворого, лікар виставляє йому діагноз: алкогольний психоз, призначає лікування, після якого психоз купірується. Через рік цей громадянин звертається до центральної районної лікарні для проходження медичної комісії з метою отримання дозволу для водіння автомобіля. Лікар відмовляє в його прохання, посилаючись на те, що рік тому пацієнт переніс алкогольний психоз.
Чи обгрунтовані дії лікаря?
У психіатричному стаціонарі лікуючий лікар в процесі обстеження знаходить, що пацієнт X. Ознак психічного захворювання не може виявити. Головний лікар лікарні не погоджується з думкою лікаря і наполягає на встановленні діагнозу психічного захворювання пацієнтові. При цьому в якості доказу своєї правоти головний лікар посилається на «великий досвід роботи в галузі психіатрії» і всупереч думці лікаря виставляє діагноз психічного захворювання громадянину X.
Чи узгоджується з Законом подібне вирішення питання?
Чи можливо в даному випадку психіатричний огляд дитини?