РОСІЙСЬКА НАРОДНА СНАСТЬ ДЛЯ ЛОВЛІ З ЛОДКИ
При човнової ловлі мирної риби на Оке, поряд з широко використовуваної стаціонарної снастю - «кільцем», рибалки використовують ще одну поширену снасть. На ря-занщіне вона називається «ракетка» або «ракета».
Що ж таке «ракетка» і чим вона відрізняється від спорідненого їй «кільця»? Загальний пристрій сну-сти схоже: бортовий удільнік, сигналізатор клювання, котушка, годівниця, повідці з насадкою. Головна відмінність - годівниця ста-вится безпосередньо на основ-ву волосінь, а не окремо на свою власну, як в «кільці».
Вимоги до бортової удоч-ке для «ракетки» кілька отли-зустрічаються. Якщо при лові на «коль-цо» вага всієї оснастки визначаються-ється тільки вагою самого кільця, то при лові на «ракетку» на ос-новних волосіні присутній доста-точно масивна годівниця з кор-мом. Тому удільнік повинен бути більш потужним.
Як сигналізатора по-клевки в оснащенні «ракетка» зви-но використовується бубонець, кото-рий кріпиться на волосінь у самого кінчика бортовий вудки на спе-ціальної прищіпки. При підсікти-ке він, в залежності від пристрою прищіпки, або злітає з волосіні, або його потрібно відстебнути, а вже потім виводити рибу. Все це не дуже зручно, і багато обхо-дяться без нього, стежачи за поклевкой з поведінки кінчика вудочки. Разом з тим, дзвіночок - річ корисна. Буває, відвернешся, задумаєшся - і прогавиш по-клювками. А дзвіночок завжди ті-бе про неї повідомить. Я давно вже при-міняю комбінований підхід, який дозволяє вирішити всі ці проблеми: у мене удільнік обо-нувати лавсановим кивком тако-го типу, які застосовуються для лову «вудкою з боковим кивком», тільки, може, трохи жорсткіше. При виведенні риби він про-сто згинається в кільце, і вся на-вантаження йде на удільнік. Так ось, маленький дзвіночок ставить-ся нема на волосінь, а на кивок. Поет-му при підсікання і боротьбі з рибою він не заважає, ну, хіба що, може дратувати сусідів »ракетників», особливо, якщо він у вас буде зве-неть занадто часто. Взагалі, на-до мати на увазі, що залучення зайвої уваги з боку колег-конкурентів до ваших успе-хам матиме наслідком те, що вас врешті-решт, висловлюючись мовою зимово-ков, «оббурят».
Котушка використовується, як правило, інерційна, а мно-Гії обходяться і взагалі без неї, намотуючи волосінь на мотовильце на удильнике. Котушка, конеч-но, зручніше. Я один сезон ловив з недорогий безінерціонкой, але потім все-таки відмовився від неї. Що «кільце», що «ракетка» - на-рідні снасті, і безінерціонка до них йде, як то кажуть, як ко-рове сідло. Хоча, повторю, з нею ловити досить зручно.
На основну волосінь йде мо-ноніть достатнього діаметру. Зазвичай зі страху перед зацепом використовують 0,4-0,5 мм. Але потрібно мати на увазі, що ловля йде зав-жди на протязі, і чим товще ліска, тим сильніше на неї тисне вода, і тим гірше загальна чутливість-ність снасті. Тому, якщо є можливість, краще ставити ле-ську дорожче, але більш тонкий. Ко-нечно, годиться і плетінка.
Повідці зазвичай ставлять 0,25 0,3 мм, гачки з коротким це-вьем, №№ 5-7 (по нашій Нуме-рації). Кількість і довжина по-горілка мають важливе значення. Що стосується кількості, то я про-хожусь двома, хоча знаю «ракет-ків», які ставлять і до 5 по-горілки.
Що стосується їх довжини, то тут важливі два моменти. Перший - це близькість насадки до годівниці. Ні-знайомі предмети велику ри-бу, у всякому разі, ляща і язя, насторожують - перевірено. По-цьому бажано, щоб привід-ки були від 40-50 см завдовжки. Вів-рій момент - це сила течії. На занадто короткому повідку насадка буде весь час піднята треба дном і буде вести себе неї-стественно. При надлишкової дли-не буває, що насадку починаючи-ет сильно відносити, або мотати з боку в бік. Оптимальним ву довжину повідків, при якій гра насадки на протязі найбільше буде нагадувати вимивши-ються з годівниці частинки кор-ма, потрібно підібрати дослідним шляхом. Поексперіменті-ровать можна на крейда-ком місці під бере-гом. На мою опи-ту, довжина повідка і характер гри насад-ки сильно впливають на кількість покльовок саме великих екземплярів.
Та-кая кор-мушка має циліндричну форму і велику кількість отворів в стінках (див. Малюнок). У за-узятих «ракетників» кормуш-ки часто спеціально зроблені (виточені на токарному стан-ке) з міді, бронзи або латуні, з відгвинчуємо дном. Цілком можна обійтися і більш прості-ми рішеннями і зробити кормуш-ку з підручних матеріалів. На-приклад, з балончика від якого-небудь аерозолю.
Годівниця одновремен-но грає і роль вантажу, для чо-го її знімна кришка заливає-ся свинцем. Я обов'язково роблю ковзаючу оснащення - волосінь про-ходить крізь годівницю через мед-ву або пластикову трубочку, яка нерухомо закріплена в кришці, а іншим кінцем вставши-ляется в отвір на протипожежні-хибному торці годівниці. Ковзати-ящий монтаж особливо важливий на несильному течії, де по-клевки великої риби бував-ють обережними, і риба, ес-ли відчує вагу важкої годівниці. може кинути насадку.
У деяких «ракетчі-ков» я зустрічав ще одне пристосування в монтажі снасті. Повідці вони при-вязивают НЕ напря-мую до основної ле-ську, а через корот-кий відрізок різі-н про -вого амор-т і з а -тор з ніпель-ної різі-ни або з «угорки». Це дозволяє смяг-чить ривки великої риби і використовувати, отже, бо-леї тонкі повідці. Як і нятно, що підсікання в цьому випадку повинна бути більш розмагнічуванні-шість. Особливо корисно ис-користувати амортизатор при глу-хом монтажі годівниці, а й в ковзної оснащенні він, може бути, не завадить, хоча я їм і не користуюся.
Діаметр отворів в бічних стінках годівниці залежить від со-става прикорму і сили течії. Це дуже важливий момент, тому що корм повинен вимиватися з кор-мушки не дуже швидко, але й не занадто повільно. У серйоз-них рибалок завжди є на-бор годівниць різного об'єму і з різними по діаметру отвору-ми. Зазвичай, чим сильніше течія в ме-сте лов-ли, тим біль-шого обсягу «ра-Кетков» застосовується (тим більше, відповідно, і витрата прикорму.
Ще один важливий мо-мент - це колір годівниці. Вона не повинна бути яскравою і добре помітною на дні в проівном слу-чаї про великій рибі можна просто забути.
Ловля починається з вибо-ра місця. Найбільш «робочими» ділянками річки є лещо-ші «столи» і поперечні коси, які відходять від берега зви-но на поворотах русла. «Ракетка» хороша тим, що дозволяє опе-тивно досліджувати рельєф дна, знайти невеликі ямки, нерівно-сти, а такі місця завжди заслужити-жива уваги і можуть ока-тися дуже уловистими. За нять особливості рельєфу русла, визначити лінію фарватеру ча-сто допомагає і розташування ри-бацких човнів на річці. На «своїх», знайомих місцях зазвичай знаєш, в який час доби на який точ-ке можна чекати підходу риби. Як правило на зорях клювання актив-ній поблизу берега, до середини дня переміщається до фарватеру.
Дуже перспективні на Оке поперечні підводні коси, ко-торие тягнуться від берега на через згинах русла. Тут, в поглибленні-ях між сусідніми косами ска-плівается різний корм, що і привертає рибу. За допомогою «ракетки» або, якщо зручніше, спе-соціальним глубомером, можна «намацати» гребінь коси і по-ложить годівницю на її звалювання, так щоб повідці зносило у бік поглиблення. Тут можливі по-клевки ляща і великого язя.
Про прикорму і насадках спе-ціально говорити немає сенсу - тут майже немає відмінностей від лову на «кільце». Єдине, що варто врахувати, це те, що якість прикорму при лові «ракеткою» має трохи більше зна-ня. Якщо в «кільцівки» ми беремо кількістю, то тут варто поек-сперіментіровать і зі складом і з добавками-ароматизаторами.
Як і при лові на «кільце», буває корисно підсмикувати годівницю при тривалому відсутність про-наслідком клювань, а то і зовсім ви-тягти і перезакінуть снасть. Для «ракетки» це не настільки кри-тично - годівниця порівняно невелика і не так сильно пуга-ет велику рибу, як об'ємна годівниця «кільцівки».
Що стосується недоліків «ра-Кетков», то, з мого досвіду, риба, у «ракетників», все-таки, в середовищ-ньому, поступається за своїми розмі-рам трофеїв «кольцовщіка». Я думаю, відбувається це, в першу чергу, через кількість при-корми і тривалості прікарм-ливания. Мабуть, великій рибі в силу якихось причин, потрібно більше часу і більше кількістю-ство прикорму. Звичайно, бувають і винятки, але найбільших своїх лящів і в'язів я ловив імен-но на «кільце», а не на «ракетку».