Передмова
Віск - це біологічно активна речовина, що має високі бактерицидні властивості. Його здавна використовують в медицині, особливо в поєднанні з медом. Він служить основою для багатьох фармацев-тичних і косметичних препаратів. Його використовують для виготовлення лікувальних кремів, мазей, пластирів; він входить до складу лікувальних свічок.
У народній медицині бджолиний віск застосовується при лікуванні вовчака, фурункульозу, ангіни, стоматит-та, пародонтозу, нежиті і інших захворювань.
При вовчак застосовують мазь із воску і вершково-го масла, яка надає хороший ефект і не ос-тавляет рубців.
Стандарти державної фармакопеї передбачають виготовлення пластирів, мазей, кремів тільки на основі бджолиного воску. Серед цих препаратів - липкий пластир, пластир шпанських мух, ртутний пластир, мильний пластир, камфорна мазь, восько-вая мазь, Спермацетовая мазь, свинцева мазь, цинко-вая мазь і ін.
Мазі для лікування ран
- 100 г оливкової олії, 8 г жовтого воску, 5 г біло-го воску, 20 г соснової смоли і 1 столову ложку свіжого вершкового масла добре розмішайте і нагрівай-ті на слабкому вогні 10 хвилин, весь час помішуючи. Збе-ните мазь в скляній банці в холодильнику. Для ле-чення ран змастіть цією маззю тонкий шар марлі і прикладіть до ураженого місця.
- На невеликому вогні закип'ятіть 1/2 склянки оливки-вого масла з 50 г воску. Отриману мазь остудіть і пе-реложіте в банку. Зберігайте в холодильнику. Спосіб застосування: промийте рану перекисом водо-роду або 10% -ним спиртовим розчином прополісу, а потім накладіть пов'язку з маззю на рану.
Мазь для видалення мозолів
Змішайте 50 г прополісу, 30 г воску і сік одного чи-мона і нагрівайте на слабкому вогні до розчинення воску. Охолодіть і зберігайте в скляній баночці в холодиль-ніку. Мазь щодня прикладайте до мозолів, зак-реплєї лейкопластиром. Через кілька днів размяг-чите мозолі в 2% -ному гарячому розчині питної соди і видаліть.
Про жуванні воску
Народна медицина з давніх часів використовує со-товий мед для лікування багатьох захворювань. Стільниковий мед жують разом з сотами; а стільники переважно со-стоять з воску.
Жування воску підвищує обмін речовин, викликає сильне слиновиділення і, як наслідок, - підвищує секреторну і моторну функцію шлунка, добре очищає органи дихання. Зуби при цьому очищаються від нальотів, зміцнюються ясна, зцілюється слизова ро-товой порожнини, виліковується нежить.
При гаймориті, астмі, сінну лихоманку рекомен-дують жувати щогодини протягом 15 хвилин по ½ чайної ложки стільникового меду або забруса. Що залишився в роті під ск спл евивают. (Забрус - це воскові кришеч-ки, які зрізують із стільників перед відкачуванням меду.)
У воску міститься каротин і вітамін А. тому його застосовують при лікуванні деяких шкірних болез-ній, стоматиту, гінгівіту, глоситу, ангіни та ін.
У Болгарії виробляють вітамінізовані конфе-ти, до складу яких входить бджолиний віск і мед. Ж-вання таких цукерок сприяє зміцненню ясен і зубів, підсилює відділення слини і шлункового соку, нормалізує травлення.
Віск має антибіотичну дію, стримуючи зростання і розвиток ряду хвороботворних мікроорганізмів.
У народній медицині забрус здавна використовують для лікування багатьох захворювань.
Забрус є верхні кришечки пче-ліних стільників. Заповнені медом воскові стільники бджоли запечатують особливою речовиною, яке містить секрет воскових залоз бджіл, прополіс, квітковий пилок і секрет слинних залоз. Отже, забрус - це природний конгломерат біологічно активних ве-вин. Перед відкачуванням меду верхні кришечки стільників зрізають і використовують як лікувальний засіб.
Вчені встановили, що забрус ефективний при ле-чении інфекційних захворювань, дисбактеріозу ки-шечника, нежитю, запалення придаткових пазух носа і ін. Звикання збудників хвороби до забрусу не спостерігається; він не викликає алергії, що вигідно відрізняє його від звичайних медикаментів. Одужання настає, найчастіше, швидко і без ускладнень.
При захворюваннях органів травлення рекомен-дується жувати забрус, це викликає сильне слиновиділення і, як наслідок, поліпшуються секреторна і дві-гательная функції шлунка. Крім того, складові компоненти забруса покращують обмін речовин, крово- звернення, працездатність, зміцнюють ясна, слі-зистой гортані, шлунка і т. Д.
Забрус підвищує імунітет, особливо до застуд-ним захворювань.
Жують по 1 столовій ложці забруса 3-4 рази на день протягом 5-10 хвилин, після чого його випльовують. Чи не небезпечно, якщо ви випадково проковтнути шматочок, т. К. Він перетравлюється в шлунку і покращує стан його слі-зистой.
Забрус приємний на смак і діти жують його охоче. Якщо забрус кілька жестковат, перед застосуванням мож-но додати в нього трохи меду.
Дітям корисно жувати забрус в профілактичних цілях в осінньо-весняний період для попередження грипу, гаймориту, нежиті і ін.
З метою профілактики жують по 1 чайній ложці забруса 2-3 рази в день, поряд з цим рекомендується з'їдати 2-3 чайні ложки меду.
Як протистояти сінну лихоманку
Залежно від ступеня і вираженості заболева-ня рекомендується жувати стільниковий мед, а ще краще-у Сковен пластинки (забрус), що виконують роль даху-шечек, якими бджоли закривають осередки з повністю дозрілим медом. У тих випадках, коли немає стільникового меду, слід приймати під час кожної їди по столо-вої ложці відцентрового меду. При цьому наголошується швидке поліпшення стану хворих. Це відбувається тому, що в віск, який використовується для побудови даху-шечек стільників, бджоли додають речовини, що переривають розвиток алергічного захворювання - сінну хвацько-радки, нежиті, астми, гаймориту і т. П. Хімічна природа цих антиалергенів досі невідома.
Віск стільників містить і інші біологічно цінні речовини, які надають лікувальну дію. Деякі з них входять до складу прополісу (його бджоли наносять тон-кою стерилизующей плівкою на осередки).
При легкій формі захворювання рекомендується же-вать воскові кришечки раз в день - по потижнево-кам, середах і п'ятницях кожного тижня. При відсутності медових стільників необхідно з'їдати за кожною їжею по дві чайні ложки рідкого відцентрового меду.
При помірно-сильною сінну лихоманку слід же-вать медові стільники 5 разів на день протягом перших двох днів, а потім - 3 рази протягом періоду, тривалістю-ність якого визначається за обставинами.
При такому лікуванні помірно-сильною сінної хвацько-радки у хворих спостерігалося наступне:
- Сльозоточивість припинялася через 3 хвилини.
- Закладеність носа через 3 хвилини зникала; через 6 хвилин вже можна було дихати носом.
- Нежить проходив через 5 хвилин.
- Запалення в горлі знімалося через 3-5 хвилин.
При сильній сінну лихоманку рекомендується про- водити наступне лікування:
- За три місяці до передбачуваного початку заболева-ня треба приймати по одній столовій ложці меду після кожного прийому їжі на десерт; кращий засіб - стільниковий мед, а й відцентровий ефективний - його рекомендується також приймати по одній столовій ложці (на півстоліття-кана води) на ніч.
- За два тижні до очікуваного захворювання необхідно, крім цього, приймати суміш з двох чайних ложок меду і двох чайних ложок яблучного оцту на півсклянки або склянку води - до сніданку і на ніч. Лікування рекомендується продовжувати до тих пір, поки не зникнуть симптоми захворювання.
- При необхідності слід жувати воскові даху-шечку протягом дня, щоб виключити можливість появи нежиті і вільно дихати носом.
Екстракт личинок великої воскової молі
Відомо, що велика воскова міль (вогнівка) па-разітірует в бджолиної сім'ї; ця комаха може пе-реварівать віск. Моль, проникнувши в вулик, може погу-бити всю бджолину сім'ю. Бджолярі активно борються з нею, але мало хто знає про її лікувальні властивості. Між-ду тим, ще в XVII ст. вогнівку використовували для лікування туберкульозу, а також як засіб, що затримує ста-ширення організму.
Досліди з личинками великий воскової молі були на-чати в 1889 р І. І. Мечникова; вчений прагнув по -
лучити протитуберкульозну вакцину. Його ідея осно-ють на те, що травні ферменти насе-комого, що живиться бджолиним воском, можуть руйнуючої-шити воскову оболонку туберкульозних бактерій.
Експерименти підтвердили це припущення, од-нако спроба отримання антитуберкульозної вакцини не увінчалася успіхом. Дослідження продовжив вчених-ник І. І. Мечникова - професор С. І. Метальников. Вивчаючи імунітет воскової молі, він довів надзвичай-чайну стійкість її личинок до збудників тубер-кулеза, чуми, дифтерії та інших патогенних для людино мікроорганізмам.
В даний час в Російській академії наук (Ін-ститут теоретичної і експериментальної біофізики РАН, Московська обл. М Пущино) вивчається хімічес-кий склад спиртового екстракту з личинок великої воскової молі. Секрет виготовлення старовинного ле-карство став відомий від московського лікаря-гомеопата С. А. Мухіна, який добре знав народну медицину. В молодості він захворів на туберкульоз і екстракт лічі-нок воскової молі його буквально врятував. Протягом довгих років лікар працював з цим лікувальним продуктом, додаючи до нього екстракти лікувальних трав, і в 1961 р розробив ефективні поєднання екстракту личинок великий воскової молі з біологічно активними рослинами. Так був створений комплексний препарат «Віта».
Препарат «Віта» сприяє загоєнню туберку-лізниць каверн у легенях, виліковує свіжі рубці мі-окарда після перенесеного інфаркту, перешкоджаючи об-разованию рубцевої тканини.
Встановлено, що екстракт личинок воскової молі містить вільні амінокислоти, моно-і дисахариди, нуклеотидні підстави і їх похідні, жир-ні кислоти, біологічно важливі макро- і мікро-елементи (дуже багато цинку і магнію). У препараті присутні також біологічно активні речовини, що виробляються бджолами, а також компоненти, що стимулюють рующие зростання і розвиток клітин. При вивченні фармако-логічних властивостей екстракту личинок великий восько-вої молі було встановлено, що препарат дуже активний і малотоксичний (він в два рази менш токсичний, ніж такий практично нешкідливий препарат, як рідкий спирто-вої екстракт елеутерококу), стабільний при зберіганні і не дає небажаних побічних ефектів, як це годину-то спостерігається у багатьох Фармак про - і хіміопрепаратів.
Спиртовий екстракт личинок великої воскової молі у вигляді харчової добавки «Вітамедін» (мед з екстрак-те) показав значну ефективність при ряді за-болевания.
Спиртовий екстракт личинок воскової молі широко застосовується в акушерстві та гінекології при лікуванні клімактеричних розладів, безпліддя (невинаші-вання); він ідеально усуває анемії вагітних (при токсикозах першої половини вагітності). Завдяки цьому препарату сотні жінок пізнали радість материн-ства, народили здорових дітей.
У Московському науково-дослідному інституті спорту дію препарату вивчали на групі велосипе-дист високого рівня підготовки. Спортивні лікарі підтвердили експериментальні дані про те, що спір-товой екстракт личинок великої воскової молі володіє помітним анаболічнимдією, підвищує витривалість організму при перевантаженнях, володіє ан-тістрессовой активністю. Крім того, препарат з ус-пехом можна застосовувати для виведення спортсмена зі стану, який став результатом застосування Анабола-чеських стероїдів.
Спосіб приготування екстракту великий восько-вої молі в домашніх умовах (по Ф.Д. Корнєєва):
- Зібрати 5 г личинок воскової молі (добре роз-тих, але обов'язково без ознак окукливания). Залити 50 г 70% -ного етилового спирту. Наполягати 5-8 днів. Отриманий екстракт приймати по 15-20 крапель на воді два рази в день. Для дітей кількість крапель долж-но відповідати кількості років (5 років - 5 крапель).
Лікування ЛОР-захворювань
Інгаляція з прополісом і воском: в алюмінієву кружку ємністю 300-400 мл покласти 60 г просапайте-са, 40 г воску і поставити на водяну баню. Інгаляції проводять вранці і ввечері. Тривалість процедури - 15 хвилин. Курс лікування - 2 місяці.
поліартрит
Для поліартритів характерно стійке, прогресуюче-ющее протягом, яке потребує тривалого лікування. Призначають-чає курс апітерапії. Одночасно на уражені суглоби роблять аплікації бджолиного воску (забруса), підігрітого до 38-39 ° С. Тривалість процедури - 10-15 хвилин. Для поліпшення кровообігу і запобігання утворення-рощення дистрофії м'язів аплікації через день че-редуют з масажем м'язів кінцівок.
пієлонефрит
При лікуванні пієлонефриту рекомендується примі-няти прополіс. З лікувальною метою призначають мед, апіларніл (препарат з тіл і осередків трутнів), аплікації з воску на поперекову область.