Глава 1. Філософські підстави дослідження засобів масової інформації в структурі духовного життя суспільства 12
1. Засоби масової інформації як елемент духовної культури суспільства 12
2. Свобода засобів масової інформації як фактор духовної демократизації суспільства. 27
3. Трансформація сучасних засобів масової інформації та формування медіаструктури в пострадянській Росії 54
Глава 2. Вплив засобів масової інформації на формування духовної культури сучасного російського суспільства 74
1. Маніпуляція суспільною свідомістю в період духовної трансформації в Росії 74
2. Російська система духовних цінностей і специфіка її відтворення в ЗМІ. 85
3. Роль засобів масової інформації у формуванні морального потенціалу особистості 98
Бібліографічний список 132
Введення до роботи
Духовна культура суспільства являє собою сукупність ідей, пов'язаних з існуванням людини в світі, тому вона відбивається не тільки в діяльності свідомості, але і в людських взаєминах, в релігійних і наукових уявлень про світ, в тих художніх образах, які відобразили цей світ у всьому багатстві .
Тотальна інформатизація - всепроникна риса сучасної цивілізації. Теза «той, хто володіє інформацією, володіє світом» в інформаційному суспільстві стає все більш актуальним. В епоху глобалізації перемоги і поразки здійснюються на невидимому фронті інформаційно-психологічної війни, що використовує комунікативні технології з довготривалими і крат-ковременной цілями. У даній ситуації роль ЗМІ у формуванні суспільної свідомості значно зростає. Засоби інформації - важлива частина духовного виробництва. Це комплекс інститутів і установ суспільства, які породжують єдиний інформаційний простір, що консолідує думки, почуття, бажання людей в єдине громадську думку.
Зі скасуванням цензури в країні слово «свобода» стало одним із найуживаніших в філософському лексиконі. Всі демократичні конституції світу закріплюють поняття свободи, бачачи в ньому основу свободи друку опозиції, критики, інакомислення і прав меншості.
Недооцінка впливу засобів масової інформації на людину і маніпулято
ція суспільною свідомістю стають однією з головних причин виродження
культурних цінностей людини і суспільства, мистецтва і науки, моральності і
[Ф духовності, освіти і виховання підростаючого покоління. Для того, щоб-
б відновити гармонію між законом і реальним життям, необхідно пере-
ь местить акцент філософського знання і суспільного світогляду з зовнішнього
Духовний світ людини, якщо його не захищати, легко вразливий. Нерідко за допомогою засобів масової інформації підриваються духовне здоров'я і безпеку суспільства, впроваджується бездуховність, панування матеріальних інтересів, яке ще Платон називав основою пороків людини суспільства і держави.
На переконання Канта, моральність як така не залежить від часу, від реальної історії, хоча кодекси моральності завжди несуть відбиток конкретних історичних умов.
Зараз в Росії складається обстановка, коли духовність все більш наполегливо сполучають тільки з релігією, саме з нею пов'язують надії на духовне відродження Росії.
Але різноманіття світоглядних понять, культурних цінностей,
ідеали гуманізму - то, що і складає духовну культуру, існує і поза
релігійної свідомості.
1. Роботи Н. П. Ващекін, В.А.Віноградова, Д. І. Дубровського, Б. Ф. Поршнева, М. П. Хрестакіева, Ю. І. Черняка в деякій мірі визначають і розкривають шляхи підвищення ефективності ЗМІ, їх оперативності, показують споживчі запити аудиторії.
Можна сказати, що пророчі ідеї російської філософії допомагають зрозуміти мозаїчну картину духовного життя сучасної Росії, показати першопричини її вузлових проблем. Ці аспекти отримали відображення в роботах сучасних дослідників - А. С. Ахієзера, В. С. Барулина, В. В. Ільїна, В. А. Кобилянського, Н. Г. Козина, В. В. Крамника, В. І. Мільдон , А. С. Панаріна, Ю. В. Олейникова,
Г. В. Осипова, М. М. Решетнікова, П. А. Рачкова, В. Н. Сагатовського, П. І. Смирнова, В. А. Тонких, Е. С. Троїцького, А. І. Яковлєва, Ю. Л. Ярецького і ін.
Слід також виділити дослідників проблеми духовності-представників Республіки Башкортостан - Д. М. Азаматова, А. М. Багаутдинова, 3. Р. Ва-леїв, А. В. Лобанова, А. В. Лук'янова, С. М. Поздяеву, 3 . Я. Рахматуллін, А. Я. Фат-Куллін, Ф. С. Файзуллина, І. І. Шайхісламова та інших.
Об'єкт дослідження - сучасні засоби масової інформації в Росії.
Предмет дослідження - вплив засобів масової інформації на духовну культуру суспільства.
Метою дисертаційної роботи є осмислення ролі засобів масової інформації як чинника формування духовної культури сучасного російського суспільства.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких взаємопов'язаних завдань:
- визначити теоретичні традиції дослідження духовної культури;
проаналізувати поняття свободи засобів масової інформації як чинника духовної демократизації суспільства;
розглянути трансформацію засобів масової інформації в умовах формування медіаструктури в пострадянській Росії;
розкрити особливості формування російської системи духовних цінностей, нерозривно пов'язаних з актуальними питаннями модернізації сучасного російського суспільства, і специфіку її відтворення в засобах масової інформації;
виявити роль засобів масової інформації у формуванні морального вдосконалення особистості.
обгрунтовано, що свобода засобів масової інформації є окремим випадком прояву принципу свободи слова людини в умовах становлення громадянського суспільства в Росії;
доведено, що свобода засобів масової інформації - невід'ємна риса сучасного демократичного суспільства в Росії, проте вона повинна реалі-зовивать позитивним чином, не допускаючи зловживання правом і Вільно-
дою (публічність, гласність, громадська думка - сучасна концепція ролі засобів масової інформації в суспільстві);
доведено, що громадська думка формується, з одного боку, як відображення об'єктивно відбуваються процесів демократизації суспільного життя, з іншого - є результатом цілеспрямованого впливу, що реалізується через різні комунікаційні канали, в першу чергу - через засоби масової інформації;
обгрунтовано, що даний механізм формування громадської думки дозволяє за допомогою цілеспрямованого впливу моделювати громадську думку для досягнення необхідного результату;
обґрунтовано необхідність управління процесами впливу засобів масової інформації як одного з головних каналів управління громадською думкою з метою оптимізації його функціонування і розвитку, а також забезпечення безпеки.
лософіі, соціології, культурології, етики та бізнес-етикету, зв'язків з громадськістю, в розробці спеціальних програм з проблем духовного виховання молодого покоління.
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків і списку використаних джерел, що включає 223 найменування. Загальний обсяг дисертації - 148 сторінок.
Засоби масової інформації як елемент духовної культури суспільства
У тоталітарному суспільстві відбувається підпорядкування індівіуально-праг-тичних (особистісного) початку нормативно-значимого (громадському). Ціле превалює над приватним, і діяльність засобів масової інформації визначається саме таким імперативом.
Досліджуючи проблему духовного життя суспільства, звернемося перш до визначення духовності.
Духовність - «специфічно людське якість, що характеризує мотивацію і сенс поведінки особистості, недоступні ні тварині, ні моделює дії людини машинам. Духовність - позиція ціннісної свідомості, властива всім його формам - моральної, політичної, релігійної, естетичної, художньої, але особливо істотна в сфері моральних відносин »1.
В етичному аспекті вона «виявляється в спрямованості людини до вищих цінностей, до ідеалу, в його свідомої спрямованості до досконалості; відповідно одухотворення полягає в освоєнні вищих цінно-стей, в наближенні до ідеалу ».
Що стосується поняття духовного життя суспільства, тут необхідно відзначити, що «духовну сферу суспільного життя відрізняють яскраво виражені багатоплановість і різноманітність. Людство змогло виробити чимало способів духовного осягнення та освоєння світу: науковий, естетичний, етичний, релігійний і т. Д. »3.
- засоби масової інформації як відображення історичного типу суспільного устрою;
- відносини між інститутами влади;
- відносини між політичними інститутами і особистостями;
- засоби масової інформації як умова міжособистісної взаємодії;
- відносини між політичними об'єднаннями.
Проблема інформації в сучасній науці є комплексною, системною. Спочатку поняття «інформація» було пов'язано тільки з комунікативною діяльністю людини. Слово «інформація» вперше з'явилося в латинській мові; в давньоруській мові його не було. До початку XX століття поняття «інформація» не зустрічається ні в одному тлумачному словнику, а з'являється лише в 1935 р в тлумачному словнику російської мови і визначається як дію з дієслова «інформувати» або як «повідомлення, інформування про стан справ або будь-чиєї діяльності, як відомості про що-небудь ».
Свобода засобів масової інформації як фактор духовної демократизації суспільства
У політичній комунікації особливе місце займає обмін інформацією між правителями і керованими з метою домогтися взаємної згоди. У своїй практичній діяльності будь-який правитель прагне домогтися згоди з його рішеннями, а кожен керований намагається висловити свої потреби і домогтися, щоб їх дізналися і задовольнили. Згода ж між цими двома сторонами може створюватися лише за допомогою комунікації, обміну думками і діями.
З яких би позицій ми не розглядали історію суспільного розвитку, вона завжди була ареною боротьби за владу, її розподіл, утримання і використання. Влада - невід'ємний, організуючий і регулюючий компонент будь-якої колективної життя і будь-якої цивілізації, мінливий разом зі зміною суспільних відносин. Спостерігається на рубежі і на початку XXI століття вступ економічно розвинених країн в інформаційну стадію розвитку і глобалізація світових комунікацій призвели до кардинальних змін співвідношення гілок влади в суспільстві, різкого підвищення політичного впливу інформаційної влади і перш за все її головних носіїв - засобів масової інформації. Такий стан речей стимулювало появу великої кількості різних концепцій, державних і міжнародних законодавчих актів, які обгрунтовують пріоритетну значимість засобів масової інформації в житті общества1. Визначити нові можливості політичного впливу інформаційної влади можна, лише позначивши в концептуальному сенсі її сутність і місце в інформаційному просторі.
Ці фактори набувають неминуще значення і актуальність на тлі все зростаючого і відкритого проникнення засобів масової інформації в політичну сферу, їх перетворення в один з дієвих інструментів реалізації політичного процесу.
Маніпуляція суспільною свідомістю в період духовної трансформації в Росії
Засоби масової інформації постачають на інформаційний ринок ог-ромное кількість різних технологій впливу на людей, яке, перетворюючи їх в матеріал для маніпуляцій з боку ЗМІ, нерідко позбавляє людину останніх ціннісних орієнтацій.
Процеси масової комунікації як особливого виду мовленнєвої діяльності характеризуються складністю і неоднорідністю. І все ж можна виділити загальні умови, необхідні для функціонування масової комунікації. До них належать такі:
- наявність технічних засобів, що забезпечують регулярність і тиражують-ність масової комунікації;