У частині третій ст. 72.2 ТК Україна сказано, що простий - це призупинення роботи на час з причин, які носять економічний, технологічний, технічний або організаційний характер.
Процедура оплати простою передбачена ст. 157 ТК РФ. У ній сказано, що час при простої з вини роботодавця оплачують у розмірі не менше 2/3 середньої заробітної плати співробітника організації.
Припустимо, підприємство оплатило працівникам час простою в розмірі двох третин середньої заробітної плати. Але куди ж відносити витрати?
ПБО 10/99 «Витрати організації» встановлює порядок визнання витрат для цілей бухобліку. У п.4 йдеться, що витрати підприємства, в залежності від того, який характер, умови здійснення та напрямки діяльності підприємства, діляться на:
1. витрати по звичайних видах діяльності;
2. інші витрати.
Витрати визнають за той звітний період, коли вони були зроблені, незалежно від наміру отримання доходу.
У п.5 ПБО 10/99 сказано, що витрати по звичайних видах діяльності - це витрати, які пов'язані з виготовленням та продажем виробленої продукції, придбанням і продажем товарів, виконанням робіт і наданням послуг.
Прямі витрати, безпосередньо пов'язані з випуском готової продукції, наданням послуг і виконанням робіт (куди включені також витрати на заробітну плату персоналу основного виробництва), проводиться за дебетом рах. 20 «Основне виробництво» з кредиту рахунків з обліку виробничих запасів (рахунок 10), розрахунків з працівниками по оплаті праці (рахунок 70) і т.д. При відсутності доходів у звітному періоді, допускають наявність сальдо на рах. 20, що показує вартість «недобудову» (НЗП, незавершене виробництво) на останній день місяця.
Проте, витрати на час призупиненої діяльності (при просте), не варто відображати у складі витрат по звичайних видах діяльності і вони не можуть формувати залишки НЗВ, адже витрати, які надавало підприємство в період відсутності виробництва продукції (зокрема виплата двох третин середнього заробітку), не відповідають поняттю витрат по звичайних видах діяльності.
Виходить, що в складі витрат по звичайних видах діяльності не можна враховувати відсутність випуску продукції в період простою. Відповідно, вести їх облік на на рах. 20 «Основне виробництво» є некоректним. Ці витрати і збитки потрібно відобразити в інших витратах з віднесенням на рах. 91 «Інші доходи і витрати».
Отже, бухгалтерські проводки, які відбивають період простою, можуть виглядати наступним чином:
Дебет 91, субрахунок «Інші витрати» Кредит 02
- відображається у складі інших витрат амортизація основного обладнання під час простою;
Дебет 91, субрахунок «Інші витрати» Кредит 70
- нарахування оплати праці працівникам за час простою;
Дебет 70 Кредит 68, субрахунок «Розрахунки з ПДФО»
- утримання податку з доходів працівників;
Дебет 91, субрахунок «Інші витрати» Кредит 69
- нарахування страхових внесків.