Запліднення матки. Шлюбний попет з трутнями
Недостатньо, що бджоли виведуть собі молоду матку; вона не при-придатна ні на що, поки не ліг і не заплідниться з трутнем: тільки совокупившись з трутнем, вона робиться абсолютно плодового, тобто Того, хто міг нести бджолині і трутневі яєчка, і таку ми називаємо матки плодового. Якщо ж молода матка по будь-якої причини не могла лежати з трутнем, то чи залишається абсолютно безплідною і не буде нести ніяких яєчок, і таку ми назвемо Яловий, або в со-стоянні буде нести тільки одні яєчка трутневі, а таку називаємо Трутневу матки .
Отже, бувають три сорти маток: а) плодові, що несуть яєчка обох по-лов, тобто бджолині і трутневі, і такі-хороші матки; б) ялові, кото-які не несуть ніяких яєчок, і в) матки трутневі, що несуть одні тільки трутневі яєчка. Обидві останні ні до чого не придатні.
Сім'я з плідною маткою буде хороша, бо така матка розмножує бджіл і постійно утримується у своїй силі. Але та, в якій матка ялова або Трутневу, не втримається ні в якому разі і повинна загинути все одно, що і не має матки: ні ялова, ні Трутневу матки не раз-множаться бджіл, і тому якщо колишні бджоли вимруть і загинуть , сім'я повинна знищитися.
Матка ніколи не сполучається з трутнем у вулику, але завжди поза ним і високо в повітрі. Молода матка з пошкодженими крильцями і ко-торая не може літати, ні до чого не придатна. Така, вилетівши з трутнем, впаде на землю і вже не повернеться у вулик або, відчуваючи своє калечество, не зважиться вилетіти, а отже, не може і запліднитися. В тому і в іншому випадку сім'я неодмінно повинна загинути.
У цьому легко переконатися, якщо молодий матці, яка щойно вийшла з маточника, ви відріже одне крильце і поспостерігати, щоб кожен раз, коли вона пуститься до трутнів і впаде на землю, підібрати її і пустити назад у вулик. Матка ця перестане нарешті вилазити назовні, і хоча б вулик був сповнений трутнями, вона залишається незапліднені і ніколи не буде нести бджолиних яєчок.
Матка сполучаються в повітрі не обов'язково з трутнем зі свого вулика, але з кожним, якого зустріне, хоча б з чужого вулика. Стало бути, вона може запліднитися, хоча б в її вулику не було жодного трутня, аби були вони в інших сім'ях. Вона може навіть запліднитися від трутня з іншої пасіки, навіть віддаленій, бо як матка, так і трутні залітають далі ніж на два кілометри від пасіки.
Матка запліднюється через злягання статевих частин і припливу трутневого насіння в матку. Для прийому цього насіння є у неї особливий ор-ган, який назву семяприемник. Якщо обережно розірвати два по-следние кільця черевця у матки, то в самому кінці ви знайдете кругленький, білий, як крейда, пухирець завбільшки з просяне зерно; це і є семяпрі-емнік, в який входить насіння трутня під час злягання. У молодої, ще незаплідненою матки бульбашка цей худий і майже прозорий і тільки, наповнившись насінням, робиться круглим і білим. Знайшовши мертву матку, ви можете за кольором семяприемника дізнатися, молода вона чи стара.
Отже, насіння Трутні запліднює яєчка матки в яєчнику. Я ска-зал вже вище, що матка, і був мало не ліг із трутнем, може нести яєчка, але тільки одні трутневі, але по заплідненні несе і пчели-ні, та трутневі. З цього випливає, що всі яєчка в матці спочатку одного тільки роду, тобто самцового, або трутневі, і перетворюються в Самкової, або бджолині, тільки тоді, коли доторкнуться до Трутневу-му насіння, що знаходиться в семяприемнике матки. Здійснюється це таким чином: коли матка випускає яєчко, воно проходить якраз біля бульбашки з насінням. Якщо в цей момент самка зволожить його насінням, воно стане Самкової, або бджолиним, якщо ж пропустить просто, то воно не зміниться і залишиться як і раніше самцового, або трутневим. Відкладання маткою запліднених і незапліднених яєць залежить від розмірів комірок стільників, тиску їх стінок на черевце матки. Але у незаплідненою матки немає се-мени в семяприемнике, і вона, хоча б і хотіла, не може зволожити їм яєчка при знесенні, і тому усі, хто виходив з неї яєчка будуть одні труть-невие. Буває навіть, що запліднена трутнем матка, яка несла яєчка бджолині, перетворюється в трутневую, тобто перестає нести яєчка бджолині. Це відбувається в тих випадках, коли матка дуже стара і насіння зіпсувався, або коли втратить здатність володіти м'язами, що приводять в рух семяприемник, або коли останній здійснений-но зіпсувався від уколу жалом, від сильного тиску або від великого холоду. Коли сім'ю, задубілі від холоду, відігріти і врятувати, то частіше бачимо, що матка, що була до тих пір плодючість, перестає нести бджолині яєчка і буде нести одні трутневі.
Цій теорії перетворення яєчок чоловічих в жіночі, як ні ка-жется вона дивною, ви можете дати повну віру, бо славнозвісні сучасні природознавці переконалися в ній позитивно.
Коли матка вилітає для злягання, пасічники називають це плеєр з трутнем (шлюбний політ матки). Де багато пасік, наприклад на Поділлі, під час роїння можна часто бачити маси трутнів, кото-які купами носяться в повітрі, то піднімаючись, то отускаясь. Просто-народ називає ці купи трутнів напівденник, тому що вони з'являються тільки в полудень. Це і є трутні, ганяються за мат-кою, що вилетіла на плеєр, і пасічникам варто звернути на це увагу, бо, може бути, кому-небудь вдасться побачити акт сово-куплені, так як купи трутнів опускаються іноді на землю і знову піднімаються.
Перші орієнтовні обльоти матка робить на 3 добу, шлюбні вильоти відбуваються не раніше 6-го дня, зазвичай на 7-й день життя, і тоді тільки, коли одна в вулику, а решта матки віддалилися або унич-тожени. З рою матка звичайно вилітає на другий день по осаді; з родини же вириємо - через три тижні по догляду старої матки з перваком, коли виплоду все бджоли, що залишилися після неї. Матка ви-літає тільки в ясну, абсолютно тиху погоду, а в холодні, похмурий Цінні та вітряні дні, залишається у вулику. Швидше і точніше матки запліднити-ються при постійно гарній погоді.
Матка вилітає між десятьма і трьома годинами, коли зазвичай трутні грають найбільш. Повторює вона це кілька разів на день, іноді і більше десяти. Вилетівши з вулика і провівши кілька хвилин в повітрі, вона повертається, потім знову вилітає, і це триває до тих пір, поки не зустрінеться і мало не ліг із трутнем. Під час цієї зустрічі залишився-ся в повітрі чверть години і щонайбільше півгодини, а як тільки після злягання запліднилася, то вже більше не вилітає.
Коли матка після зустрічі з трутнем повертається у вулик, то випад-ється помітити, що за нею тягнеться як би кінчик тоненькою ниточки. Це статеві органи трутня, які після злягання відірвалися і осту-лисій в матці. Якщо ви хапайте таку матку перед вічком і обережно витягнете з неї ці ниточку, то можете крізь мікроскоп переконатися, що це саме такі статеві органи, які вискакують із задньої частини трутня, коли ви його міцно притисніть пальцями. Це і служить доказат-льством, що матка сполучається з трутнем у повітрі. Матка, що принесла таку ознаку, звичайно не вилітає вже більше, стає плід-ною. Вона, як правило, починає яйцекладку через 2 дні після останнього парування. Матки, що не взялися на 10-16-й день після виходу з маточника до яйцекладки, виявляються поганої якості і підлягають вибракуванню.
Запліднення матки пасічник дізнається, якщо побачить в сотах яєчка, а через вісім днів - запечатаний бджолиний розплід.
Не всі матки запліднюються в один час; інші злягаються в день першого вильоту, інша буде вилітати тиждень, дві, три, поки опло-дотвора. Це буде залежати як від сприятливої погоди, так і від того, чи є трутні в пасіці.
Звичайно матка запліднюється протягом восьми днів, і вже помічаються яєчка, покладені нею.
Виліт молодої матки до трутнів можете спостерігати з зручністю, якщо посадите маленького третьячка в скриньку місткістю в 2,5 л, з очком, і постанови Його зовні біля самого вікна таким об-разом, щоб крізь скло можна було бачити кожну відлітають і прилітають бджолу. Пасічник не потребує подібному снаряді, бо він надивиться на цей виліт в пасіці при вторак, Третьяков і вириємо-шихся сім'ях - аби тільки захотів звернути на це увагу.
Виліт матки до трутнів загрожує пасічника великим лихом, бо че-рез це обезматочітся не одна сім'я, так як не одна матка, що вилетіла до трутнів, загине і не повернеться у вулик. Коли ж матка йде в політ, а у вулику немає молодого раплода, з якого бджоли могли б висидіти собі іншу матку, то сім'я має обезматочеть і загинути, якщо пасеч-ник не дасть їй інший матки. Звичайно, вилітаючи в перший раз, матка внима-кові оглядає положення вулика, щоб знайти дорогу назад, проте трапляється часто, що в суєті і штовханині бджіл під час їхньої гри в полудень, вона зіб'ється і замість того, щоб потрапити в свій вулик, потрапить в сусідній, осо-бенно якщо цей сильно грає, де чужі бджоли схоплять її, і їм смерть немед-повільно. Це буває здебільшого в таких пасіках, де вулики стоять часто один біля одного, немов оселедці в діжці, а ще тим більше, коли по зовнішності подібні між собою. Тому, хоча б власне для останньої причини, а варто було б розставляти вулики якнайдалі один від іншого, бо чим більше будуть вони розкидані, тим менше буде безматочних сімей у пасічників. Подібним вуликів, з яких мають вилітати молоді матки, не заважає надавати які-небудь явні прикмети: різноманітні Покриш-ки, солом'яні перев'язки, вбиті біля льотків кілочки і тд. щоб матка орієнтувалася. Кольорові прикмети не так корисні, як в фігури. Так як вилетіла матка знає вже становище свого вулика, то його не слід пере-ставлять, пересувати чи переносити на іншу пасіку, не можна також під-Вергал його видимих змін, поки не заплідниться матка і не пере-стане вилітати, а інакше вона зіб'ється і загине. Пасічник також повинен остерігатися, під час гри бджіл ходити без потреби між вуликів, бо під час гри бджіл вилітають і молоді матки для зустрічі з трутнями.
Незважаючи, однак ж, на всі обережності, не одна матка по-гине при вильоті, тому що її можуть схопити птаха, вона сама може впасти в воду, але більш за все гине маток під час Ройко: якщо моло-дая матка вилетить до трутнів, а в цю хвилину вийде рій і зашумить на па-Секе, матка забуває про своє вулику, втручається в рій, де зазвичай умертвляють її, а власні бджоли її залишаться без матки.