Заєць і їжак
Брати Грімм
Цій казці ви, мабуть, не повірите. Однак мій дідусь, розповідаючи її, завжди казав:
- Чи не все в казці вигадка. Є в ній і справді. А то навіщо б стали люди її розповідати?
Починалася ця казка так.
Одного разу, в ясний сонячний день, стояв їжак біля дверей свого будинку, склавши руки на животі, і наспівував пісеньку.
Співав він свою пісеньку, співав і раптом вирішив:
"Пойду- ка я в поле, на брукву подивлюся. Поки, - думає, - моя дружина-їжачиха дітей миє та одягає, я встигну і в поле побувати, і додому повернутися".
Пішов їжак і зустрівся по дорозі з зайцем, який теж йшов в поле - на свою капусту подивитися.
Побачив їжак зайця, вклонився йому і каже привітно:
- Вітаю Вас, шановний заєць. Як ви поживаєте?
А заєць був дуже важливий і гордий. Замість того щоб ввічливо привітатися з їжачком, він тільки головою кивнув і сказав грубо:
- Що це ти, їжак, в таку рань по полю рищешь?
- Я погуляти вийшов, - каже їжак.
- Погуляти? - запитав заєць глузливо. - А по-моєму, на таких коротеньких ніжках далеко не підеш.
Образився їжак на ці слова. Не любив він, коли говорили про його ногах, які і справді були коротенькі і криві.
- Чи не думаєш ти, - запитав він зайця, - що твої заячі ноги бігають швидше і краще?
- Зрозуміло, - каже заєць.
- А чи не хочеш зі мною наввипередки побігти? - запитує їжак.
- З тобою наввипередки? - каже заєць. - Не сміши мене, будь ласка. Невже ж ти на своїх кривих ногах мене обженеш?
- А ось побачиш, - відповідає їжак. - Побачиш, що обжену.
- Ну, давай побіжимо, - каже заєць.
- Почекай, - каже їжак. - Спочатку я сходжу додому, поснідаю, а через півгодини повернуся на це місце, тоді і побіжимо. Гаразд?
- Гаразд, - сказав заєць.
Пішов їжак додому. Йде і думає: "Заєць, звичайно, швидше за мене бігає. Але він дурний, а я розумний. Я його перехитрю ".
Прийшов їжак додому і каже дружині:
- Дружина, одягайся скоріше, доведеться тобі зі мною в поле йти.
- А що трапилось? - питає їжачиха.