За що посадили засновників «спартака» братів Старостіних

  • За що посадили засновників «спартака» братів Старостіних

    У 1943 році брати Старостін (Олександр, Микола. Андрій і Петро) були засуджені до тривалих термінів позбавлення волі з подальшим позбавленням прав. Серед засуджених найвідомішим був старший брат Микола - один із засновників добровільного спортивного товариства «Спартак».

    На сьогодні чіткої й однозначної відповіді на питання «За що ж сиділи брати Старостін?» Не існує. Така відповідь може дати тільки незалежне від політичних і громадських впливів історичне дослідження, час для якого, як видається, ще не настав.

    Сам Микола Старостін вже в роки перебудови писав, що їх засудили тільки за нібито демонстрацію позитивного ставлення до «буржуазному спорту». Прихильно ставився до братів Старостіним радянський спортсмен і тренер Анатолій Сеглін стверджував, що сиділи вони всього лише за одне-єдине антирадянське вислів: хто з них в досить вузькому колі заявив, що їм все одно, де займатися футболом - в Німеччині, або в СРСР.

    Навесні 1942 року Нарком внутрішніх справ СРСР Лаврентій Берія повідомив Йосипу Сталіну про антирадянські і пораженських висловлюваннях братів, їх причетності до ліквідованої раніше шпигунської організації, і до інших, зокрема, важким економічним злочинам. У спецповідомленні наркома підкреслювалося, що брати готувалися до співпраці з німцями, групували навколо себе антирадянські елементи і незаконно збагачувалися. Йосип Сталін наклав резолюцію з вимогою арешту Старостіних за спекулятивні операції з валютою і розкрадання майна промислової кооперації. Як відомо, керівні пости на підприємствах останньої, а також на підприємствах спортивного товариства «Спартак», займали Старостін.

    У досить лаконічному (всього на двох аркушах) вироку вказується, що підсудні, в першу чергу, брати Старостін, були учасниками антирадянської групи, на чолі якої стояв старший з братів - Микола. Підсудним ставилися в провину антирадянські висловлювання, зокрема вихваляння порядків західноєвропейських капіталістичних країн, де більшість з підсудних бували на спортивних змаганнях. Також їм ставилися настрої поразки в ході Великої Вітчизняної війни.

    Схожі статті