Популярність професії «перекладач» обумовлена відкриття відділень по навчанню перекладу в багатьох державних і комерційних вузах, при цьому викладання перекладу здійснюється нерідко викладачами-лінгвістами, що володіють навичками викладання мови, але при цьому мають досить поверхневе уявлення про професійну діяльність перекладача. Використовувані ними посібники та підручники часто спрямовані виключно на навчання перекладацьким трансформаціям; студентів заучують напам'ять термінологічні списки, що дає їм помилкове уявлення про готовність до перекладацької діяльності в даній сфері (З відповіді анкети: «Ми вивчили багато медичних термінів, і тепер ми може переводити медичні тексти»). Викладач-лінгвіст не може забезпечити комунікативний підхід, т. Е. Створити модель ситуації реальної діяльності, викладач-перекладач, на жаль далеко не завжди володіє достатніми знаннями методики викладання. В ідеалі викладач перекладу повинен мати досвід в двох сферах діяльності, що цілком реально: наприклад, перекладацькі бюро ТПП залучають для позаштатної роботи викладачів вузу; професійна перекладацька діяльність можлива і в туристичних компаніях, що спеціалізуються на в'їзному туризмі. Мій особистий досвід роботи в компанії «Інтурист», ще зі студентських років, дозволяє мені побачити професію перекладача зсередини, змоделювати ситуації професійного перекладу; при цьому я спираюся і на досвід відомих професіоналів (В. М. Суходрева, П. Р. Палажченко, Д. І. Еромловіча, І. В. Зубанова і ін.). Слід визнати, що, на жаль, навіть доступна онлайн інформація, сайти професіоналів нерідко ігноруються моїми колегами, створюється ситуація: «Вчимо того, що самі ніколи не робили». Щоб в деякій мірі облагородити навчальний процес мною було розроблено навчально-методичний посібник, апробовані в ряді вузів мого регіону; модель даного посібника пропонується в доповіді для обговорення. Можливо, серед учасників конференції є однодумці, готові до співпраці, посібник вимагає переробки (з урахуванням досвіду його використання), необхідно оновити ряд вправ.