Валовий національний продукт - це основний показник економічного стану суспільства, який представляє собою ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених національними суб'єктами, незалежно від їх територіального місцезнаходження, протягом року. Терміни «валовий» і «національний» продукт означають, що:
• мова йде про сукупну продукції, створеної в суспільстві; • у визначенні говориться про ринкову вартість товарів і послуг, яка вимірюється грошима, що дозволяє порівнювати товари і послуги, таким чином це кількісний і грошовий показник; • при визначенні обсягу ВНП мається на увазі кінцеве виробництво товарів. Під кінцевими товарами розуміють товари і послуги, які купують для кінцевого користування, а не для подальшої обробки, переробки або перепродажу. Всі проміжні товари, які використовуються для виробництва кінцевих товарів, виключаються.
При визначенні обсягу ВНП щоб уникнути його завищення (подвійного рахунку) ВНП не включає:
►продажі проміжних продуктів (борошна, зерна, дріжджів, деталей машин, гуми, коліс і т.д.), тому що у вартість кінцевих продуктів вже входять всі мали місце проміжні угоди. Проміжні товари відрізняються від кінцевих тим, що вони використовуються для виробництва інших товарів. Кінцева продукція купується для безпосереднього споживання - хліб, щоб харчуватися, одяг, щоб носити, машини, щоб їздити і т.д.
►непроізводітельние угоди, тобто угоди які не сприяють збільшенню кількості виробленої в державі продукції. До таких угод відносять: фінансові операції, пов'язані з перекладними платежами та цінними паперами, продаж уживаних речей.
Продаж вживаних речей також не включається до ВНП, тому що вартість цих речей вже раніше була включена в ВНП.
Таким чином, обсяг витрат на покупки товарів, послуг, вироблених за рік повинні рівнятися грошового доходу отриманого від виробництва продукції в даному році. Те, що витрачено на виробництво продукту, є доходом для тих, хто вклав свої матеріальні і трудові ресурси у виробництво даного продукту і його реалізацію на ринку.
ВНП може бути розрахований трьома способами. за доданою вартістю, по витраті і по доходу.
Додана вартість - це ринкова ціна обсягу всієї виробленої продукції фірмами за вирахуванням вартості, спожитих сировини і матеріалів, придбаних у постачальників. Вироблені кінцеві товари і послуги непорівнянні як корисності, як споживчі вартості. Безпосередньо в полезностной формі складати локальні результати виробничої діяльності є неприпустимим. Тому в якості соизмеритель використовуються ціни, зазвичай ціни року, обраного в якості базисного ВНП, в результаті отримуємо вартісну оцінку, але характеризує він масштаби виробничої діяльності. Як правило, ВНП визначається за звітний рік, а рік не вміщає в себе ряду процесів з тривалим циклом виробництва. Назвемо як приклад додану за рік вартість в будівництві, в суднобудівної промисловості. Щоб не занижувати ВНП за звітний рік, до його складу включається зміною залишків незавершеного виробництва на кінець і на початок року зі знаком «плюс». Щоб не завищувати ВНП за звітний рік, з нього віднімається зміна залишків незавершеного виробництва зі знаком «мінус». Крім підсумовування доданих вартостей ВНП може бути також розрахований шляхом складання сукупних витрат, необхідних для виробництва всієї кінцевої продукції, або шляхом складання доходів, отриманих від виробництва даного обсягу продукції. Вартість ВНП, отримана шляхом додавання сукупних витрат повинна бути в точності дорівнює ВНП, розрахованого за сумою доходів.
Витратний метод зводиться до розрахунку по кінцевому продукту і визначається як: ВНП = С + Yq + # 61702; + Xn С - особисті споживчі витрати, які складаються з витрат на товари тривалого споживання, товари поточного поновлюваного споживання і послуги;
Yq - інвестиційні витрати, пов'язані з витратами на придбання обладнання підприємствами, будівництвом, зміною запасів або валові приватні внутрішні інвестиції; # 61702; - закупівля товарів і послуг, в т.ч. і витрати на ресурси, що закуповуються державою;
Xn - чистий експорт. Чистий експорт відображає результати торгівлі з іншими країнами, різниця вартісних обсягів експорту та імпорту товарів і послуг. При рівновазі у сфері зовнішньої торгівлі вартісні обсяги експорту та імпорту рівні, і величина чистого експорту дорівнює нулю, в цьому випадку ВНП буде дорівнює сумі внутрішніх витрат (С + Yq + # 61702;).
Якщо експорт перевищує імпорт, то на світовому ринку країна виступає в якості «нетто-експортера», і ВНП перевищує обсяг внутрішніх витрат. Якщо імпорт більше експорту, то величина чистого експорту є негативною і обсяг витрат перевищує обсяг виробництва, а країна на світовому ринку є «нетто - імпортером». При розрахунку ВНП за доходами підсумовуються всі види факторних доходів і два платежу не пов'язані з доходом, це амортизаційні відрахування, звані відрахуваннями на споживання капіталу і чисті непрямі податки на бізнес, тобто податки за мінусом субсидій.
У складі ВНП звичайно виділяють наступні види факторних доходів:
• оплата праці (заробітна плата, премії);
• доходи власників (доходи не корпоративних підприємств, дрібних магазинів, ферм, товариств і ін.);
• рентні доходи, включаючи умовно нараховану орендну плату власників нерухомості, яку вони платять самі по собі;
• прибуток корпорацій (що залишається після оплати праці та відсотків за кредит);
• чистий відсоток (як різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки та процентними платежами, отриманими фірмами від інших секторів - домашніх господарств, держави, включаючи виплати відсотків по державному боргу).
Як і при інших способах підрахунку тут так само існує зв'язок між показниками ВНП і ВВП.
ВНП = ВВП + чисті факторні доходи з-за кордону. Чисті факторні доходи з-за кордону рівні різниці між доходами, отриманими громадянами даної країни за кордоном і доходами іноземців, отриманими на території даної країни.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це сумарна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених усередині країни і тільки з використанням факторів виробництва даної країни, тобто ВВП = ВНП мінус факторні доходи країни за кордоном плюс факторні доходи, отримані зарубіжними інвесторами в даній країні.
ВНП, розрахований за дійсними цінами, називається номінальним ВНП. А ВНП, скоригований на зміну цін і розрахований щодо базових цін, називається реальним ВНП. Ставлення номінального ВНП до реального ВНП утворює показник «дефлятор ВНП».