-
1 Історія 2 Новітня історія "Просвіти" 3 Центральне правління
-
3.1 Колишні члени
Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство "Просвіта") - українська громадська організація культурно-освітнього спрямування.
1. Історія
Товариство "Просвіта" виникло в 1868 році в Галичині на противагу антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторської, підтримуваної цісарської владою, - з одного боку, і русофільської, - з іншого.
Програма майбутньої роботи "Просвіти" була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського:
"Кожен народ, який хоче домогтися самостійності, повинен перш за все дбати про те, щоб нижчі верстви суспільности, народні маси піднялися до того рівня освіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє громадянська і національну гідність і дізналася потреба існування нації як окремішної народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є всього ".
Головою новоствореного Товариства збір обрав Анатолія Вахнянина, а до виділення (керівного органу) - Олександра Борковського, Іван Комарницький, Михайло Коссака, Максима Міхаляк, Омеляна Огоновського, Омеляна Партицького, Юліана Романчука, Корнила Сушкевича і Корнила Устияновича. Вирішено було створити українську бібліотеку з читальнею і щорічно видавати календар для народу.
Загальний збір "Просвіти" отримав привітання від українських народовських громад Бережан, Тернополя, Перемишля, Станіслава і Чернівців, від студентських товариств "Січ" і "Основа" у Відні. Вітальні телеграми надійшли з Чехії, Сербії та Словаччини. Тим часом москвофільські "Слово" назвало Товариство "польської інтригою".
26 травня 1870 року відбувся другий загальний збір Товариства. І знову довелося просити приміщення у польської "бійниці". Збір визначив нові принципи роботи "Просвіти".
На Товариство відразу почалися нападки як намісництва і старості, так і русофільського "Слова". Однак просвітницька робота набирала сили. За два роки було засновано три нові філії "Просвіти", організовано читальні, почали видавати друкований орган "Письмо з" Просвіти ", а з 1880 року під редакцією члена виділення" Просвіти "Володимира Барвінського стала виходити Народовська політична газета" Дело ". Широка популярність товариства змусила галицький сейм надати йому тисячі срібних "запомоги", яку згодом збільшений на 50 відсотків.
Своє 25-річчя "Просвіта" відзначила дуже урочисто. Разом з іншими українськими товариствами вона організувала перевезення Новоселок-Міських на Личаківське кладовище останків Маркіяна Шашкевича. Іван Белей підготував коротку "Історію Просвіти".
Великим досягненням "Просвіти" була, безумовно, покупка в 1895 році власного будинку. Для цього надійшли пожертвування не тільки з Галичини, а й Придніпров'я. Кияни передали через професора Михайла Грушевського 1500 гульденів.
На рубежі двох століть значно активізується політичне життя, в якому члени "Просвіти" завжди йдуть попереду. Саме тоді, 1899 року, більшість народників оформилася в Національно-демократичну партію на чолі з Юліаном Романчуком і Костянтином Левицьким. Галицька інтелігенція долає консерватизм. Замість самоназви "русин" ( "російська") поширюється назва "українська" ( "український"). Разом вводяться фонетичний правопис в популярних видань "Просвіти". Просвітницьку діяльність широкого підтримує духовенство, зокрема тодішній станіславський єпископ Андрей Шептицький.
На загальних зборах Товариства в 1912 році був прийнятий новий статут, який поставив завдання широкої культурно-освітньої роботи. Вона передбачала діяльність народного театру і кінотеатру, проведення народних свят, з'їздів і краєзнавчих походів, організацію бібліотек, народних музеїв, громадських читалень, книгарень, друкарень та інших підприємств, різних курсів і шкіл (народних, середніх, вищих, господарських, промислових, торгових ), ведення зразкових господарств, садів і т. д ..
В Наприкінці 1913 року "Просвіта" мала 77 філій і 2648 читалень. Масово стали створюватися бібліотеки. У віддалені місцевості книги надходили безкоштовно. Важливе місце в освітньої роботи зайняли викладу і відчіти, "курси вищої освіти", курси навчання неписьменних. "Просвіта" підтримувала жваві зв'язки з українським Закарпатті, Хорватії, Боснії, Сполучених Штатів Америки, з багатьма освітніми організаціями.
Російська окупація Львова завдан значної шкоди "Просвіті". Було зніщено бібліотеки, чітальні, репресовано активних діячів. Деякі з них змушені були віїхаті за Межі Галичини. Даже после російського відступу воєнний стан унеможлівів общество Розгорнутим свою діяльність. Та все ж вона актівізувалась у 1918 году, коли Україна воскресла до державної незалежності. Товариство "Просвіта" допомогло Сформувати Міністерство освіти ЗУНР.
Терор польської окупаційної влади НЕ омінув і "Просвіту". Заарештованого голову Товариства Івана Ківелюка Було вивез до табору інтернованіх біля Кракова.
Лише від качана 1920 року знову пожвавілося просвітянське життя. Щоб піднесті народний рух, у грудні 1920 року Було проведено "Свято Просвіти", а через два місяці відзначено 60-річчя від дня смерти Тараса Шевченка, во время которого Створено видавничий фонд "Учітеся, брати мої!".
Про Розма організаційної праці в "Просвіті" свідчать Такі дані: за п'ять повоєнніх років число філій зросли до 96, а чіталень "Просвіти" - до 2934, что перевіщіло передвоєнні дані відповідно на 9 и 65 одиниць. Організаційні успіхі затьмарювала Великі Борги, Які не давали возможности просвітянам Розгорнутим діяльність на повну силу.
После смерти професора М. Галущинського десятим головою "Просвіти" був избран Іван Брик. Товариство Працювало далі, переборюючі Труднощі.
У 1928 му, своєму ювілейному году, "Просвіта" мала на землях окупованої Польщею Галичини 2934 чітальні ібезпосередніх Членів. Значний слабше Працювало Товариство на Волині, Підляшші та Холмщіні, де діяло около 600 его чіталень.
Розпочатій польською властью на зламі 20-30-х років брутальний наступ на українську культуру прізвів до Сумно НАСЛІДКІВ. Значний скороти кількість чіталень и безпосередніх Членів "Просвіти", різко зріс в условиях тодішньої економічної кри ее борг.
Альо товариство не в здавалось и Вже одна тисячі дев'ятсот тридцять чотири року мало 3046 чіталень и около 500 тисяч Членів. Відновлено и Відкрито Нові чітальні. За редакцією професора Василя Сімовича далі Вихід Ілюстрований науково-популярний місячнік "Життя і Знання". Відаваліся книжки фірми фонду "Учітеся, брати мої!" - для найшіршого загалу української громадськості, новорічні календарі. Просвітяні організувалі конференции та перевішкіл бібліотекарів и керівніків гуртків самоосвіті й аматорського театрів. +1936 року "Просвіта" мала 83 філії, 3210 чіталень, 1207 домівок, 3209 бібліотек Із фондом книжок, 2185 театральних гуртків, 1115 Хорів, 138 оркестрів, 550 гуртків самоосвіті, 86 курсів для неписьмові и 262 гуртки просвітянської молоді.
У следующие два роки справи були ще краще. Лише активних Членів налічувалося около півмільйона. Працювало 11 комісій за (просвітньо-Організаційна, освітньо-виховна, видавнича, бібліотечна, господарсько-фінансова, театрально-співова, для поборювання непісьменності та інші).
Урочисте відзначено 70-річчя Заснування "Просвіти". 22 травня одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім року відбулося богослужіння. Пожалуйста відправів єпископ Микита Будка. Андрей Шептицький освятив новий біло-золотистий прапор "Просвіти" з написами: "В сілі духу-перемога народу!". Цей прапор вігаптувалі жінки з "Народного мистецтва" за проектом Святослава Гординського. Прапор увінчалі стрічкамі голова Наукового Товариства імені Шевченка професор Іван Раковський, голова "Рідної школи" професор Іван Галущинського, представник української КООПЕРАЦІЇ та других ОРГАНІЗАЦІЙ.
Після 1937 року "Просвіта" переживала тяжкі часи. Польська влада закривається чітальні, особливо на Північно-західніх землях. Комуністи намагалися через нізові чітальні пропагуваті "великі превращение" за Збручем. У таких условиях 8 червня 1939 року состоялся в "театрі Ріжнорідностей" останній Загальний збір "Просвіти". ВІН звертаючись головою Товариства отця Юліана Дзеровича.
1939 рік став останнім роком Існування "Просвіти" на наших землях. Сталінські опричники зніщілі у центральному будинку Товариства (площа Ринок, 10) его архів, цінні історичні документи и рукописи, Друкований продукцію. Так смороду вчинили з осередку "Просвіти" і в других містах и селах. Чи не дозволили відновіті роботу "Просвіти" і гітлерівські окупанти.
Відтоді Товариство "Просвіта" існувало лишь за межами України, де українські емігранті відсвяткувалі его сторічній ювілей.
2. Новітня історія "Просвіти"
Пам'ятник "Просвіті", Львів
Товариство брало найактівнішу доля у всех загальнополітічніх заходах, що не випускає з поля зору проблему Зміцнення позіцій української мови як державної, підготовку Верховною Радою Закону про мови в Україні. Розпочало активно Видавничий роботу, зокрема Почаїв віпускаті газету "Слово". У цею период чісельність организации булу максимально и сяга півмільйона чоловік.
З лона Товариства української мови і "Просвіти" виділилися більшість новітніх організацій і партій.
Ця організація профінансувала перший український анімаційний мультсеріалу "Лис Микита".