Вплив знімних зубних конструкцій на формування галитоза і якість життя людини

Галітоз має ротовий і Позаротовий походження. У переважній більшості випадків причиною галитоза є неадекватний стан порожнини рота. Встановлено, що джерелом неприємного запаху з рота є сірковмісні сполуки метилмеркаптан, гідрогенсульфіду, індол, скатол та ін. Які утворюються в порожнині рота з різних субстратів під дією анаеробних бактерій, переважно грамнегативних.

Мета нашого дослідження - визначити роль знімних зубних протезів у виникненні галитоза.

Для дослідження були сформовані 2 групи пацієнтів, що користуються знімними зубними конструкціями. Пацієнти 1-ї групи дотримувалися правил індивідуальної гігієни порожнини рота: 2 рази на добу чистили зуби, проводили механічну обробку зубних протезів. У 2-й групі асистент лікаря-стоматолога додатково проводив пацієнтам професійну чистка знімних конструкцій: механічна обробка з використанням іригатора Braun Professional Care OxyJet. Потім протези пацієнтів 2-ї групи витримували протягом 15 хв в розчині COREGA і ще 5 хв додатково піддавали ультразвукової обробки. Частота професійної обробки зубних протезів визначалася в залежності від індексу гігієни порожнини рота і вимірювалася величина рівня концентрації летючих сірковмісних сполук за допомогою галіметра Air-lift.

Результати дослідження. За даними анкетування, всі пацієнти відзначали появу несвіжого запаху в період адаптації вранці, якщо протези знаходились в порожнині рота під час сну. Приблизно через 3 4 тижні після користування зубними протезами запах від протезів має неприємний солодкуватий і досить легко визначається характер. Можна припустити, що знімні ортопедичні конструкції, викликаючи порушення самоочищення поверхні слизової оболонки, створюють умови для надлишкового розмноження нормальної мікрофлори і появи в порожнині рота патогенних форм. Шорсткість і пористість, а також поганий догляд за протезами сприяють проникненню мікроорганізмів в базис на глибину 2-2,5 мм і утворення на його поверхні нальоту, в якому містяться вуглеводи, білки, клітини епітелію, лейкоцити та ін. Збільшення кількості мікрофлори призводить до посиленню ферментативних процесів і вироблення летючих сірчаних сполук.

Суб'єктивна оцінка неприємного запаху з рота рідко відображає об'єктивну картину. Це обумовлено, з одного боку, звиканням ольфакторних рецепторів до власного запаху, з іншого - психологічними особливостями пацієнта. Люди можуть перебільшувати деякі стану і мати в зв'язку з цим серйозні особистісні проблеми. Тому необхідно звертатися до об'єктивних методів оцінки. Зокрема, використовуючи галіметр Air-lift вимірювати величину рівня концентрації летючих сірковмісних сполук. Галіметр є мініатюрним, портативний прилад, який не потребує особливої ​​підготовки до дослідження. Для діагностики пацієнтові необхідно всього лише протягом декількох секунд видихати повітря на прилад, потім на дисплеї з'являються дані, які інтерпретуються за шкалою: 1 - немає запаху, 2 - помірний запах, 3 - середній запах, 4 - сильний запах. За попередніми результатами спостережень зміна рівня летючих сірковмісних сполук починає змінюватися вже після 1-го місяця носіння знімних протезів, а у пацієнтів, що користуються протезами протягом 6 міс, спостерігається виражений запах з рота (за шкалою галіметра - 3).

При наявності галитоза пацієнтам рекомендували відмовитися від шкідливих звичок, стежити за станом загального здоров'я. Пацієнти були навчені гігієну порожнини рота з використанням спеціально підібраних засобів лінії ELMEX® ЗАХИСТ ВІД КАРІЄСУ (зубна щітка, зубна паста і ополіскувач) компанії Колгейт-Палмолив, наголошувалося на необхідності ретельної механічної обробки знімних зубних конструкцій.

Слід зазначити, що для вирішення проблеми галитоза необхідний комплексний підхід не тільки на діагностичному етапі, але і в процесі лікування. Оцінка якості життя - новий і перспективний напрямок медицини, яке дає можливість більш точно оцінити порушення в стані стоматологічного здоров'я пацієнтів, визначити найбільш раціональні методи лікування і прогнозувати його результати.


Е.А. Белякон, Л.H. Тупикова
ГОУ ВПО «Алтайський державний медичний університет», м Барнаул