Вопросв квитках). Лізинг і факторинг як форми фінансування діяльності підприємства.
Нагадаємо, що за класифікацією, запропонованою в курсі Економіки підприємства, дана форма фінансування відноситься до зовнішнього (за походженням) позикового (за правовим статусом) виду фінансування.
Лізинг і факторинг ми відносимо до проміжного між банківськими та небанківськими формами фінансування. Формально кредиторами в обох цих формах виступають небанківські організації, але, найчастіше, вони або структури банків, або інших фінансових інститутів.
Лізинг в усьому світі зарекомендував себе як ефективний механізм фінансування інвестицій в обладнання. Поняття лізинг включає в себе ціле сімейство угод в основі яких лежать орендні відносини.
Формальне визначення лізингу та лізингової угоди дає ст.2 ФЗ "Про лізинг": лізинг - вид інвестиційної діяльності по придбанню майна і передачі його на підставі договору лізингу фізичним або юридичним особам за певну плату, на певний термін і на певних умовах, обумовлених договором, з правом викупу майна лізингоодержувачем; лізингова угода - сукупність договорів, необхідних для реалізації договору лізингу між лізингодавцем, лізингоодержувачем і продавцем (постачальником) предмета лізингу. Основною ідеєю лізингу є те, що для отримання прибутку зовсім не обов'язково мати обладнання у власності, достатньо лише мати право його використовувати і отримувати дохід. Тому лізинг дозволяє підприємцям, які стоять перед вибором яким чином профінансувати той чи інший проект, здійснити задумане не володіючи значним первинним капіталом.
З іншого боку, лізинг тісно пов'язаний з орендним механізмом. І в Цивільному кодексі Російської Федерації лізинг трактується як фінансова оренда, а сам договір лізингу - як особливий підвид договору довгострокової оренди.
У теорії і на практиці лізинг характеризується такими визначеннями:
- одна з форм довгострокової оренди;
- спосіб купівлі-продажу засобів виробництва або права користування чужим майном;
З наведених вище визначень випливає, що характерними рисами лізингу, що відрізняють його від простої оренди є
- придбання майна спеціально для даної угоди
- участь в операції трьох сторін
- наявність права викупу
Учасники лізингової угоди:
- лізингодавець - особа, яка за рахунок залучених чи власних коштів набуває майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу у тимчасове володіння і в користування з переходом або без переходу права власності до лізингоодержувача;
- лізингоодержувач - особа, яка відповідно до договору зобов'язана прийняти предмет лізингу тимчасове володіння і в користування;
- продавець - продає лізингодавцю майно, що є предметом лізингу.
У ролі лізингодавців виступають лізингові компанії, що мають ліцензії на ведення цього виду діяльності.
Умови лізингової угоди (порядок поставки обладнання. Хто несе відповідальність за його несправність, відповідальність за вибір предмета лізингу, додаткові послуги з обслуговування обладнання і багато іншого) закріплюються лізинговим договором.
Основні види лізингу:
Фінансовий лізинг - при якому термін лізингу порівняємо з терміном повної амортизації предмета лізингу. Т. е. Предмет лізингу може переданий в лізинг лише одноразово;
Зворотний лізинг - при якому продавець предмета лізингу виступає як лізингоодержувач;
Оперативний лізинг - вид лізингу, при якому термін, на який передається майно в лізинг, встановлюється на підставі договору лізингу. Предмет лізингу може бути переданий в лізинг неодноразово протягом терміну амортизації.
Фінансовий лізинг може розглядатися як вид довгострокового фінансування, а оперативний як коротко і середньострокового.
Також розрізняють в залежності від обсягу обслуговування переданого майна лізинг "чистий" і "мокрий" лізинг. Мокрий лізинг (wet leasing) передбачає обов'язкову технічне обслуговування обладнання, його ремонт, страхування та інші операції, за які несе відповідальність лізингодавець. Крім цих послуг, за бажанням лізингоодержувача лізингодавець може взяти на себе обов'язки по підготовці кваліфікованого персоналу, маркетингу, постачання сировини та ін. Предметом такого виду лізингу, як правило, буває складне спеціалізоване обладнання. Wet leasing зазвичай використовують виробники складного спеціального обладнання; фінансові установи та банки рідко звертаються до цього виду лізингу, оскільки в їх розпорядженні відсутня необхідна технічна база. Чистий лізинг (net leasing) - це відносини, при яких все обслуговування майна бере на себе лізингоодержувач. Тому в даному випадку витрати на обслуговування устаткування не включаються в лізингові платежі. У відносинах "чистого лізингу" беруть участь банки, страхові компанії та інші фінансові організації, що займаються лізинговими бізнесом.
Лізингові платежі визначаються договором, які за своїм економічним змістом повинні включати: амортизацію предмета лізингу, відсотки за кредит, використаний лізингодавцем для придбання предмета лізингу, плата за додаткові послуги лізингодавця, податки, пов'язані з предметом лізингу (ПДВ, податок на майно), винагорода лізингодавця .
Таким чином, лізинг є по суті замінником кредиту, оскільки лізингоодержувач отримує необхідне йому обладнання, не вносячи при цьому за нього повної суми, а відносини між лізингодавцем і лізингоодержувачем зовні набувають форму кредитних відносин, хоча насправді такими не є.
Порівняння кредитної і лізингової угод показує, що кредитна угода (за умови, що кредит виданий на термін служби обладнання) вимагає менше витрат, хоча б тому, що не потрібно виплата винагороди лізингодавцю. У той же час лізинг має ряд істотних переваг:
- схема зворотного лізингу дозволяє лізингоодержувачу, який сам виготовив (купив) для себе обладнання і витратив на це кредитні кошти, знайти лізингову компанію з меншим відсотком продукції
- для деяких підприємств кредит є недоступним, т. к. вони не відповідають жорсткі банківським вимогам до кредитоспроможності. У лізингодавця вимоги можуть бути менш жорсткі, наприклад, тому що предмет лізингу може залишатися в їх власності;
- часто лізингова угода включає виконання лізингодавцем додаткових послуг (обслуговування, ремонт), що може бути цікавим для лізингоодержувача;
- регулярно поновлюваний оперативний лізинг дозволяє в потрібний момент відмовитися від застарілого обладнання і замінити його на нове;
- можливі податкові преференції, що встановлюється законом, враховуючи важливу роль лізингу (наприклад, відстрочка ПДВ, прискорення амортизації ит. д.).
Факторинг - регулярна продаж або дисконтування дебіторської заборгованості фірмою-продавцем, здійснювані з метою отримання ліквідних коштів. Механізм факторингу виглядає так:
Фірма (фірма-клієнт) продала свою продукцію з відстрочкою платежу. Документи по цій угоді надходять фірмі фактору, яка негайно надає продавцеві гроші в розмірі 60-90% від суми угоди. Відсоток залежить від суми, надійності покупця ит. д. Часто фірма-фактор надає додаткові послуги клієнту: відстеження дебіторської заборгованості, управління нею, послуги зі стягнення ит. д.
У цих двох абзацах сформульовані два різних види факторингу: продаж дебіторської заборгованості та її дисконтування. Вони розрізняються тим, хто бере на себе ризик непогашення дебіторської заборгованості. Якщо ризик у фірми-фактори, це означає що фірма-фактор купує дебіторську заборгованість. Якщо ризик залишається у клієнта, то це специфічне кредитування під заставу дебіторської заборгованості (не зовсім факторинг, але на практиці так називають). Також ризик за угодою може бути розділений між сторонами в будь-якому співвідношенні.
Факторинг - дорогий вид фінансування. Сума, яку фірма сплачує фірмі-фактору, включає відсотки за кредит, комісійні, страхування ризику.