Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Всі втрати в особовому складі, завдані під час війни, але-сят назву загальних втрат і підрозділяються на втрати: без-поворотні і санітарні.
До безповоротних втрат відносять втрати вбитими, потрапивши-шими в полон або зниклими без вести.
Під санітарними втратами прийнято розуміти число людей, за станом здоров'я втратили боєздатність (трудосп-ність) не менше ніж на одну добу і надійшли на міді-цинские пункти і в лікувальні установи.
Залежно від причин, що викликали втрату боєздатності (працездатності), санітарні втрати умовно поділяють на:
- бойові (поранені) і
До групи бойових санітарних втрат відносять постраждалих в результаті прямого або непрямого впливу бойових засобів противника, а також обморожених.
За видами застосовуваного противником зброї вони розділ-ються на групи уражених:
- бактеріологічними (біологічними) зброєю.
Оперативної класифікацією санітарних втрат все постражда-дали від бойових засобів противника і відморожень об'єднати-ються назвою «поранені». Сюди входять власне поранені, обпалені, контужений, уражені отруйними речовинами-вами, бактеріальними засобами, іонізуючим випромінюванням, обморожені, а також отримали закриту травму і комбі-вані поразки.
Сучасні бойові поразки і захворювання многооб-різні по їх причин, характеру, локалізації, течією і исхо-дам. В інтересах єдиного підходу до лікарської оцінці уражень і захворювань, а, отже, і єдності методів їх лікування, користуються прийнятої в Збройних Силах номенклатурою і класифікацією бойових поразок і хвороб.
Бойові санітарні втрати по етіопатогенетичної при-знаку діляться на 6 класів:
I клас - механічні ураження (поранення, закриті травми, контузії);
II клас - термічні ураження (опіки, відмороження);
III клас - радіаційні ураження;
IV клас - ураження отруйними речовинами;
V клас - ураження бактеріальними засобами;
VI клас - реактивні стани від впливу зброї масо-вого ураження.
Кожен клас, в свою чергу, підрозділяється на групи, в ко-торие включені окремі нозологічні форми поразок в залежності від характеру і локалізації ушкоджень. Напри-заходів:
- в першому класі (механічні пошкодження) включені групи, що враховують локалізацію ушкоджень, їх харак-тер (проникаючі, непроникаючі, з пошкодженням чи без пошкодження кісток та ін.);
- другий клас містить дві групи - опіки і відмороження, ко-торие, в свою чергу, діляться по глибині (ступеня) і площі ураження;
- в третій клас включені також дві групи - гострі і хрониче-ські поразки, які діляться за ступенем важки-сті;
- в четвертий клас входять сім груп: уражені нервово-па-ралітіческімі, загальотрутного, шкірно - наривного, уду-шує, сльозоточивими, дратівливими і псіхоміметі-ними отруйними речовинами;
- п'ятий клас поділяється на групи в залежності від виду застосованого збудника;
- шостий клас включає короткочасне і затяжне реактив-ні стану.
Залежно від впливу різних видів зброї або раз-особистих вражаючих факторів одного виду зброї розрізняють:
Комбінованими вважаються ураження, викликані різними видами зброї (поранення кулею і одночасне ураження 0В і т.п.) або різними вражаючими факторами одного і того ж виду зброї (опік від впливу світлового через лучения ядерного вибуху і поразки проникаючою радіацією і ін.). При комбінованих пораненнях має місце синдром вза-імного обтяження (наприклад, променева хвороба погіршує тече-ня опіків, поранень). Комбіновані і множинні рани-ня часто ускладнюються шоком.
До множинних відносяться поранення, при яких не-скільки частин однієї або ряду анатомічних областей тіла пошкоджені двома або більше ранящими предметами одного виду зброї (декількома кулями або декількома осколками бомб, снарядів і ін.).
Поєднаними пораненнями прийнято вважати поранення неяк-ких анатомічних областей або органів тіла одним ранить предметом (поранення живота і грудей одним осколком снаряда, бомби або однією кулею і т.д.).
Комбіновані, множинні і поєднані поранення (по-ражения) зазвичай протікають важче.
При комбінованих і поєднаних пораненнях нерідко метушні-кає питання про виділення ведучого поразки з метою пра-вильного визначення черговості і характеру надання міді-Цінської допомоги ураженому.
Провідним прийнято вважати поразку, яке може при-вести до найбільш несприятливого результату, вимагає первооче-редную втручання лікаря-фахівця, більш складного і тривалого лікування.
До небойових санітарних втрат відносять військовослужбовців, за-хворіли від причин, не пов'язаних із застосуванням листи-ком бойових засобів, а також отримали небойові травму.
Ця група включає 22 класи, які враховують етіологію або системний характер захворювань.
Прийнята класифікація загальних і санітарних втрат, в через відомою мірою є умовною, особливо це відноситься до поня-тію «безповоротні втрати».
Умовність прийнятою класифікацією проявляється і в тому, що значна частина захворювань особового складу військ в по-енное час тісно пов'язана не тільки з умовами бойової обста-новки, а й з властивостями застосовуваних видів зброї.
Так, відомо, що особи, які зазнали в минулому воздейст-вию іонізуючого випромінювання та деяких отруйних ве-вин, більше схильні до різних захворювань.
Крім того, для оперативних цілей користуються классифик-ціями санітарних втрат по їх тяжкості (легкопоранені, середньої тяжкості, тяжкопоранені або хворі), за способом виносу (ви-воза) з поля бою (ходячі, носилкового), за ступенем транспорту-бельности (транспортабельні , нетранспортабельні). У зависи-мости від характеру ураження і профілю наданої медицин-ської допомоги санітарні втрати поділяються на 2 групи:
- хірургічного профілю (поранені, обморожені, обпалений Цінні та ін.), які потребують хірургічної допомоги;
- терапевтичного профілю (уражені проникаючої радіа-цією, 0В, бак. засобами, соматичні, інфекційно-ні хворі та ін.).
Вивчення закономірностей виникнення, величини і струк-тури санітарних втрат має велике значення для орга-нізації лікувально-евакуаційного забезпечення військ, так як ока-пізнання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуація і лікування складають найважливіший розділ діяльності медичної служби. Медична служба вивчає також характер без-поворотних втрат і безпосередні причини загибелі постражда-дали на поле бою, при транспортуванні і на етапах медичної евакуації з метою подальшого вдосконалення мето-дів профілактики бойових поразок, організації та способів надання медичної допомоги.
Слід підкреслити відносність терміна «звичайне кричу-жиє», так як при застосуванні цього виду зброї можливі масові втрати серед населення. Про це свідчить досвід війн і збройних конфліктів XX століття. Наприклад, за даними Російського державного військового архіву, за роки Великої Вітчизняної війни серед цивільного населення від впливу авіації противника санітарні втрати склали 73%, безповоротні втрати - 27%. Причому 60% з них були по-ражени осколками, 15% вибуховою хвилею, 25% ушкоджень по-лучени в завалах. Відомо, що від повітряних нальотів на Мо-СКВУ безпосередньо на виробництві були вражені 20%, на вулиці - 32,1%, в квартирах - 34,2%, в бомбосховищах -10,1%, в траншеях - 3,6% від загального числа уражених.
Керовані ракети і авіабомби застосовуються для вражений-ня промислових об'єктів, залізничних вузлів, великих мостів, складів, радіолокаційних та інших важливих об'єктів. Висока точність (до 10 м) і велика потужність заряду (напри-заходів, боєголовки «Буллап») дозволяють наносити удари по хо-рошо захищених об'єктів і притулках.
До звичайних видах сучасної зброї відносять також бій-припаси об'ємного вибуху. Вражаючими факторами боепрі-пасів об'ємного вибуху є ударна хвиля, теплове і ток-сических вплив. Будівлі, споруди, заглиблені об'єк-екти можуть бути зруйновані в результаті дії ударної хвилі, а також затікання газоповітряної суміші (ГВП) у входи, канали подачі повітря, комунікації з подальшою дитино-нацією ГВС. Причому вибух ГВП, що відбувається в замкнутій системі, є значно ефективнішим з точки зо-ня нанесення шкоди за рахунок оптимізації умов для процесу детонації.
Боєприпаси з голчастим наповненням містять в собі до 300 тонких сталевих голок або стріл (28 мм), які під час вибуху і розльоті загинаються в формі гачка і наносять поранення, приво-дящие до летального результату. Для ураження цивільного насе-лення в сучасних війнах можуть застосовуватися запальні суміші (ЗС), що представляють собою піротехнічні засоби, що містять напалм, терміт або фосфор. ЗС широко застосо- лись під час другої світової війни, під час війни в Кореї (1950-1953 рр.), У В'єтнамі (1964-1974 рр.). Ними можуть снаря-тулитися авіабомби, міни, фугаси. Вражаюча дія ЗС обумовлено термічними опіками шкіри і слизових, інфра-червоним випромінюванням і отруєнням продуктами горіння. Горя-щей огнесмесью можуть дивуватися не тільки шкіра, але і подкожу-ва клітковина, м'язи і навіть кістки. Фосфорні опіки можуть ускладнюватися отруєнням організму при всмоктуванні фосфору через опікову поверхню. Таким чином, вплив ЗС на організм людини носить багатофакторний характер, часто викли-кість комбіновані ураження, що призводять до розвитку шоку, поява якого можливо у 30% уражених ..
Непряме вплив звичайних засобів ураження є наслідком прямого впливу на будівлі і споруди ударної хвилі і вогню. В результаті можуть виникати вибухи, пожежі на об'єктах економіки та зараження території, атмосферного воз-духа, продуктів харчування і води хімічними (АХОВ), радіоактивними-тивними речовинами (РВ), бактеріальними засобами (БС). При руйнуванні гідротехнічних споруд можливо воз-нення зон катастрофічного затоплення.