Яке значення має визначення безпорадності стану потерпілого для кримінального процесу
Незважаючи на те, що відповідно до кримінально-процесуального закону кримінальне переслідування у справах приватного і приватно-публічного обвинувачення здійснюється тільки при наявності заяви потерпілого або його законного представника, ч. 4 ст. 20 КПК України залишила за керівником слідчого органу, слідчим, а також прокурором і дізнавачем можливість порушення кримінальної справи про будь-якому злочині приватного і приватно-публічного обвинувачення і при відсутності заяви потерпілого або його законного представника, якщо даний злочин скоєно у відношенні особи, яке в силу безпорадного стану не може захищати свої права і законні інтереси.
ЗНАЧИМІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «безпорадному стані»
Різноманітність життєвих ситуацій, при яких особа можна визнати знаходяться в безпорадному або залежному стані, не дало можливості законодавцю визначити конкретні поняття цих станів. Тим часом визначення поняття безпорадного стану має особливу значимість. Визнання потерпілого безпорадним служить підставою для наділення зазначених кримінальних справ ознаками публічності та здійснення повного попереднього розслідування. При цьому прийняття рішення про визнання потерпілого безпорадним має особливе значення саме на стадії порушення кримінальної справи, яка обмежена незначними термінами проведення попередньої перевірки.
У деяких складах злочинів, таких як вбивство (п. «В» ч. 2 ст. 105 КК РФ), навмисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (п. «Б» ч. 2 ст. 111), умисне заподіяння шкоди здоров'ю середньої тяжкості ( п. «в» ч. 2 ст. 112), катування (п. «г» ч. 2 ст. 117), примус до вилучення органів або тканин людини для трансплантації (ч. 2 ст. 120) безпорадний стан потерпілого є обставиною , що впливає на кваліфікацію скоєного кримінально-караного діяння, що дає підставу для призначення більш строго покарання винному.
Однак перелік злочинів, які можуть бути вчинені щодо потерпілого, який перебуває в безпорадному стані, не обмежується тільки вищезгаданими. Що знаходиться в безпорадному стані потерпілий може виявитися жертвою будь-якого злочину, що носить переважно корисливо-насильницького характеру.
У Загальній частині КК України даний стан потерпілого зазначено як обставина, що обтяжує покарання. Так, п. «З» ч. 1 ст. 63 КК України відносить до таких обставин вчинення злочину щодо малолітнього, іншого беззахисного або безпорадного особи.
Слід зазначити, що у зазначеній нормі лише малолітній виділений як беззахисне або безпорадне обличчя, інші ж випадки прямо не визначені.
З урахуванням викладеного представляється, що стан потерпілих можна визнати як безпорадне у випадках, якщо злочин скоєно у відношенні:
- особи, яке в силу психічних або фізичних вад, визнано судом у порядку цивільного судочинства недієздатним;
- особи, яка страждає на тяжкі психічні захворювання і перебуває на обліку в психіатричних медичних установах;
- особи з фізичними вадами, які зумовлюють нездатність захищати свої права і законні інтереси чи нездатність самостійно скористатися належними йому правами (інваліди I або II груп, німі, глухі, сліпі);
- малолітньої особи;
- престарілого особи;
- вагітної жінки;
- особи, яка є неписьменним або страждає мовними розладами.
Анишина Юлія Олександрівна, ад'юнкт Московського університету МВДУкаіни