О, якщо ти покійний, не розгублений,
Коли втрачають голови навколо,
І якщо ти собі залишився вірний,
Коли в тебе не вірить найкращий друг,
І якщо чекати вмієш без хвилювання,
Чи не станеш брехнею відповідати на брехню,
Чи не будеш злісний, ставши для всіх мішенню,
Але і святим себе не назвеш,
І якщо ти своєї володієш пристрастю,
А чи не тобою панує вона,
І будеш міцний в удачі і в нещастя,
Яким, по суті, ціна одна,
І якщо ти готовий до того, що слово
Твоє в пастку перетворює шахрай,
І, зазнає катастрофи, можеш знову -
Без колишніх сил - відновити свою працю,
І якщо ти здатний все, що стало
Тобі звичним, викласти на стіл,
Всі програти і знову почати спочатку,
Чи не пошкодувавши того, що придбав,
І якщо можеш серце, нерви, жили
Так завести, щоб вперед нестися,
Коли з роками змінюють сили
І тільки воля каже: "Тримайся!" -
І якщо можеш бути в натовпі собою,
При королі з народом зв'язок зберігати
І, поважаючи думку будь-,
Глави перед мовити не хилити,
І якщо будеш міряти расстоянье
Секундами, пускаючись у дальній біг, -
Земля - твоє, мій хлопчик, надбання
І більш того, ти - людина!
О, якщо розум зберегти зумієш,
Коли навколо безумство і брехня,
Повірити в правоту свою - посмієш,
І мужність визнати провину - знайдеш,
І якщо будеш жити, не відповідаючи
На наклеп друзів образою злий,
Палаючий погляд ворога гасити, зустрічаючи,
Посмішкою очей і мови прямотою,
І якщо зможеш уникнути сумніву,
В тумані дум спорудивши мета-маяк.
Ось знайшла, але був ще більш прийнятний переклад
Ура! Знайшла більш-менш прийнятний варіант.
ЗАПОВІДЬ
Володій собою серед натовпу сум'яття,
Тебе клянущей за смятенье всіх,
Вір сам у себе наперекір всесвіту,
І маловірним відпусти їх гріх;
Нехай годину не пробив, чекай, не втомлюючись,
Нехай брешуть брехуни, не опускається до них;
Умій прощати і не здайся, прощаючи,
Великодушний і мудріше інших.
Умій мріяти, не ставши рабом мрії,
І мислити, думки не обожнив;
Так само зустрічай успіх і наругу,
He забуваючи, що їх голос брехливий;
Залишся тихий, коли твоє ж слово
Калічить шахрай, щоб ловити дурнів,
Коли все життя зруйнована і знову
Ти повинен все відтворювати c основ.
Умій поставити в радісній надії,
Ha карту все, що накопичив c працею,
Bce програти і вбогим стати як раніше
І ніколи не пошкодувати o те,
Умій примусити серце, нерви, тіло
Тобі служити, коли в твоїх грудях
Вже давно все пусто, все згоріло
І тільки Воля каже: "Іди!"
Залишся простий, розмовляючи c царями,
Будь чесний, говорячи c натовпом;
Будь прямий і твердий c ворогами і друзями,
Нехай все в свій час вважаються c тобою;
Наповни змістом кожну мить
Годин і днів невловимий біг, -
Тоді весь світ ти приймеш у володіння
Тоді, мій син, ти будеш Людина! Переклад М. Лозинського
клас. ось тільки нам ще 8 років.
шалені вірші є і Муси Деаліля. у Цетаевой тож знаю. але якось не оч красиво виходить, оли їх читає дівчинка восьми років.