Вдома я один сиджу;
Щось тріснуло в кутку,
Чи то мишка, чи то кішка ?!
Забоявся я трошки;
Згадав бабусин розповідь,
Як домовик шумить часом;
Знати пробрався він на кухню
І від радості там ухнув,
Випив весь вчорашній квас
І видав тріскучий голос.
Домовик буває добрий,
Якщо зовсім не голодний;
Нехай він п'є зараз і їсть, -
Ні в квартирі кращих місць,
Чим на кухні в куточку.
Адже там подобається і мені!
Я потім зайду на кухню.
Голосно крикну, тяжко ухну;
Злякавшись, дід піде,
Ну, а я доїм весь торт!
Розповім потім сім'ї,
Як же страшно було мені
***
У нашому будинку, ой-йой-йой!
Оселився домовик.
Домовик-проноза,
бідна квартира!
Ховає речі домовик,
Втратили ми спокій.
Шукаємо клей і фарби,
А знаходимо казки.
Потрібен дуже нам альбом.
Ні в шафі, ні під столом
Немає альбому, хоч ти плач!
Раптом знаходимо червоний м'яч.
Ми вчора його шукали,
І шукати вже втомилися.
Домовик-злодюжка,
Де про пташок книжка?
Раптом виходить домовик
І хитає головою:
«Це хлопчик неслухняний
Чи не прибрав свої іграшки,
Я не брав чужі речі,
На мене ти дарма пускаєш.
Як порядок наведеш,
так пропажу і знайдеш! »
Відкриваю двері додому -
На порозі домовик!
Біла сорочка,
Стильні замашки.
На мордочці борода -
Мужичок ну хоч куди!