Розвиток міського життя в раннє середньовіччя.
Перші століття середньовіччя в Західній Європі характеризувалися майже повним пануванням натурального господарства, коли основні життєві засоби видобуваються в самій господарської осередку, силами її членів і з її ресурсів. Селяни, що становлять переважну масу населення, виробляли сільськогосподарські продукти і ремісничі вироби, знаряддя праці і одяг для власних потреб і для сплати повинностей феодалові. Належність знарядь праці самому працівнику, з'єднання сільської праці з ремеслом, - характерні риси натурального господарства. Лише деякі фахівці-ремісники проживали тоді в нечисленних міських поселеннях, а також в маєтках великих феодалів (зазвичай в якості дворових людей). Невелика кількість сільських ремісників (ковалі, гончарі, кожум'яки) і промисловиків (солевара, углежогі, мисливці) поряд з ремеслом і промислами займалися і сільським господарством.
Обмін продуктами був незначний, він базувався перш за все на географічному розподілі праці: відмінності в природних умовах і рівні розвитку окремих місцевостей і регіонів. Торгували переважно видобувається в деяких пунктах, але важливими в господарстві товарами: залізом, оловом, міддю, сіллю і т. П. А також предметами розкоші, які не производившимися тоді в Західній Європі і привозили зі Сходу: шовковими тканинами, дорогими ювелірними виробами і зброєю, прянощами і т. д. Головну роль у цій торгівлі відігравали мандрівні, найчастіше іноземні купці (греки, сирійці, араби, євреї та ін.). Виробництво продуктів, спеціально розраховане на продаж, тобто. Е. Товарне виробництво, в більшій частині Західної Європи майже не було розвинене. Старі римські міста занепадали, відбувалася аграризація економіки, а на варварських територіях міста тільки виникали, торгівля була примітивною.
Таким чином, в масштабах Європи міський лад як загальна і завершена система в раннє середньовіччя ще не склався. Західна Європа відставала тоді в своєму розвитку від Візантії і Сходу, де процвітали численні міста з високорозвиненим ремеслом, жвавою торгівлею, багатими будівлями. Однак і існуючі тоді перед-і раннегород-ські поселення, в тому числі на варварських територіях, відіграли значну роль у феодалізаціонних процесах, виступаючи центрами політико-адміністративної, стратегічної і церковної організації, поступово зосереджуючи в своїх стінах і розвиваючи товарне господарство, стаючи пунктами перерозподілу ренти і головними осередками культури.
Відділення ремесла від сільського господарства.
При тому, що місто ставало осередком що відокремилися від сільського господарства функцій середньовічного суспільства, в тому числі політико-ідеологічних, основою міського життя була економічна функція - центральна роль в який складається і розвивається простому товарному господарстві: в дрібному товарному виробництві й обміні. Його розвиток базувалося на суспільному розподілі праці: адже поступово виділяються окремі галузі праці можуть існувати лише шляхом обміну продуктами своєї діяльності.
До X-XI ст. в господарському житті Західної Європи відбулися важливі зміни (див. гл. 6, 19). Зростання продуктивних сил, пов'язаний з утвердженням феодального способу виробництва, в період раннього середньовіччя швидше за все йшов в ремеслі. Він висловлювався там в поступовому зміні та розвитку техніки і головним чином навичок ремесла і промислів, в їх розширенні, диференціації, удосконалення. Реміснича діяльність вимагала все більшої спеціалізації, вже не сумісної з працею селянина. Одночасно удосконалювалася сфера обміну: поширювалися ярмарки, складалися регулярні ринки, розширювалися карбування і сфера обігу монет, розвивалися засоби і шляхи сполучення.
Виникнення феодальних міст.
Товарні відносини - виробництво на продаж і обмін, - концентруючись в містах, стали грати величезну роль у розвитку продуктивних сил не тільки в самому місті, а й в селі. Натуральне у своїй основі господарство селян і панів поступово втягувалася в товарно-грошові відносини, з'являлися умови для розвитку внутрішнього ринку на основі подальшого поділу праці, спеціалізації окремих районів і галузей господарства (різні види землеробства, ремесел і промислів, скотарство).