Види захисних заходів

Під терміном «захист населення» прийнято розуміти комплекс заходів РСЧС, взаємопов'язаних за місцем, часом проведення, цілі, ресурсів і спрямованих на усунення або зниження на постраждалих територіях до прийнятного рівня загрози життю і здоров'ю людей у ​​випадку реальної небезпеки виникнення або в умовах реалізації небезпечних і шкідливих факторів стихійних лих, техногенних аварій і катастроф.

Необхідність підготовки і здійснення заходів щодо захисту населення від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру обумовлюється:

-ризиком для людини зазнати впливу вражаючих факторів стихійних лих, аварій, природних і техногенних катастроф;

-наданим законодавством правом людей на захист життя, здоров'я і особистого майна у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Захист населення від НС є найважливішим завданням Єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, органів державної влади та управління, а також місцевого самоврядування всіх рівнів, керівників підприємств, установ організацій усіх форм власності.

Захист досягається в результаті застосування різних засобів і способів захисту і здійснення комплексу заходів, який включає:

-прогноз можливих НС та наслідків їх виникнення для населення;

-безперервне спостереження і контроль за станом навколишнього середовища;

-оповіщення (попередження) населення про загрозу виникнення і факт НС;

-евакуацію людей з небезпечних зон і районів;

-інженерну, медичну, радіаційну і хімічну захист;

-застосування спеціальних режимів захисту населення на зараженій території;

-оперативне і достовірне інформування населення про стан його захисту від НС, вжиті заходи щодо забезпечення безпеки людей, прогнозованих і виникли надзвичайні ситуації, порядку дій;

-підготовку до дій в надзвичайних ситуаціях населення, керівників усіх рівнів, персоналу підприємств, організацій і установ, а також органів управління та сил РСЧС;

-проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах НС і осередках ураження;

-забезпечення захисту від вражаючих факторів НС продовольства і води;

-створення фінансових і матеріальних резервів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

Заходи захисту населення є складовою частиною попереджувальних заходів і заходів по ліквідації надзвичайних ситуацій і, отже, виконуються як в превентивному (попереджувальному), так і оперативному порядку з урахуванням можливих небезпек і загроз. При цьому враховуються особливості розселення людей, природно-кліматичні та інші місцеві умови, а також економічні можливості з підготовки та реалізації захисних заходів.

Заходи з підготовки країни до захисту населення проводяться за територіально-виробничим принципом. Вони здійснюються не тільки в зв'язку з можливими надзвичайними ситуаціями природного та техногенного характеру, а й в передбаченні небезпек, що виникають при веденні військових дій або внаслідок їх, оскільки значна частина цих заходів ефективна як в мирний, так і воєнний час.

Заходи щодо захисту населення від надзвичайних ситуацій здійснюються силами і засобами підприємств, установ, організацій, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, на території яких можлива або склалася надзвичайна ситуація.

Комплекс заходів щодо захисту населення включає:

-оповіщення населення про небезпеку, його інформування про порядок дій в сформованих надзвичайних умовах;

-заходи щодо інженерного захисту населення;

-заходи радіаційного та хімічного захисту;

-підготовку населення у сфері захисту від надзвичайних ситуацій.

3.1.Оповещеніе - одне з головних заходів щодо захисту населення від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру - його своєчасне оповіщення та інформування про виникнення або загрозу виникнення будь-якої небезпеки.

Оповістити населення означає своєчасно попередити його про небезпеку, що насувається і такій обстановці, а також проінформувати про порядок поведінки в цих умовах.

Заздалегідь встановлені сигнали, розпорядження і інформація щодо виникаючих загроз і порядку поводження в умовах, що склалися доводяться в стислі терміни до органів управління, посадових осіб і сил Єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій. Відповідальність за організацію і практичне здійснення оповіщення несуть керівники органів виконавчої влади відповідного рівня.

В системі РСЧС порядок оповіщення населення передбачає спочатку при будь-якому характері небезпеки включення електричних сирен, переривчастий (завиваючий) звук яких означає єдиний сигнал небезпеки - «Увага всім!». Почувши цей звук (сигнал), люди повинні негайно включити наявні у них кошти прийому мовної інформації - радіоточки, радіоприймачі і телевізори, щоб прослухати інформаційні повідомлення, а також рекомендації по поведінці в умовах, що склалися. Мовна інформація повинна бути короткою, зрозумілою і досить змістовною, що дозволяє зрозуміти, що трапилося і що слід робити.

Для вирішення завдань оповіщення на всіх рівнях РСЧС створюються спеціальні системи централізованого оповіщення (СЦО). У РСЧС системи оповіщення мають кілька рівнів:

Основний спосіб оповіщення та інформування населення - передача мовних повідомлень по мережах мовлення. При цьому використовуються радіотрансляційні мережі, радіомовні і телевізійні станції (незалежно від форм власності), вуличні гучномовці (Рис. 5) і т.п.

Мовна інформація передається населенню з перервою програм мовлення тривалістю не більше 5 хвилин. Менш ніж за 30 хвилин можна забезпечити оповіщення 90,8% населення Російської Федерації, менш ніж за 5 хвилин - 78,5%.

Ефективним елементом систем оповіщення населення служать мережі вуличних гучномовців. Один гучномовець в умовах міста при установці на рівні другого поверху (найтиповіший варіант установки) забезпечує надійне доведення інформації в межах близько 40-50 м уздовж вулиці.

Таким чином, щоб озвучити тільки одну вулицю, необхідно встановити значну кількість гучномовців. Тому постійно діючі мережі вуличних гучномовців розгорнуті, як правило, лише в центрі міст і на головних вулицях. На відміну від електросирен, що передають лише умовний сигнал небезпеки, за допомогою вуличних гучномовців можна транслювати звук електросирен та здійснювати потім передачу мовних інформаційних повідомлень. Проте враховується, що ефективна площа озвучування одного гучномовця в 1 000 разів менше площі озвучування від однієї сирени.

Крім зазначених, можуть застосовуватися допоміжні засоби оповіщення: сирени ручного приводу, електромегафони, рухливі звукопідсилювальні станції.

З їх допомогою можна проводити оповіщення в нічний час, коли основні засоби вимкнені.

У надзвичайних ситуаціях використовуються всі види мовлення на основі перехоплення

програм мовлення, який здійснюється відповідними органами управління ГОЧС за допомогою спеціальної апаратури.

Оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях проводиться в такому порядку:

-перед передачею мовної інформації включаються електросирени (Рис.5), виробничі гудки та інші сигнальні засоби. Це означає попереджувальний сигнал «Увага всім!», За яким необхідно включити радіо, телевізійні приймачі, квартирні гучномовці;

-по цьому сигналу негайно наводяться в готовність радіотрансляційні вузли, радіомовні і телевізійні станції;

-до населення доводяться відповідні повідомлення і вказівки по засобам проводового, радіо-і телемовлення.

Схожі статті