1. Види водопроводів. Класифікація водопроводу по тиску.
2. Методика перевірки водопроводів на водоотдачу.
3. Пристрій пожежного гідранта і вимоги по експлуатації в зимовий і літній час.
4. Вимоги, що пред'являються при прийомі в експлуатацію нових джерел протипожежного водопостачання.
5. Перевірки протипожежного водопостачання.
Література, використана при підготовці теми:
· А.А.Качалов і ін. Протипожежне водопостачання. М. Стройиздат, 1985
· А.Ф.Іванов і ін. Пожежна техніка в двох частинах. 1 Пожежно-технічне обладнання. М. Стройиздат, 1988
· Наказ УГПС ГУВС Санкт-Петербурга і Ленінградської області від 06.09.95 року №240 "Про введення в дію Інструкції з обліку та нагляду за протипожежним водопостачанням в м.Санкт-Петербурзі".
· Наказ УГПС ГУВС Санкт-Петербурга і Ленінградської області від 06.02.98 року №44 "Про внесення змін і доповнень до наказу УГПС від 06.09.95 № 240" Про введення в дію Інструкції з обліку та нагляду за протипожежним водопостачанням в г.Санкт- Петербурзі ".
Начальник 63-ПЧ 3-ОПО УГПС ГУВС
Санкт-Петербурга і Лен.області
Протипожежне водопостачання - це сукупність заходів щодо забезпечення водою різних споживачів для гасіння пожежі. Проблема протипожежного водопостачання одна з основних в області пожежної справи.
Види водопроводів. Класифікація водопроводу по тиску.
За наз-наченням водопроводи поділяються на господарсько-питні, виробничі і протипожежні. В за-лежно від напору розрізняють протипожежні водо-проводи високого і низького тиску. У протипожежному водопроводі високого тиску протягом 5 хв після повідомлення про пожежу створюють напір, необхідний для гасіння пожежі в найвищій будівлі без при-трансформаційних змін пожежних машин. Для цього в будівлях насос-них станцій або в інших окремих приміщеннях уста-новлюють стаціонарні пожежні насоси.
У водопроводах низького тиску під час пожежі для створення необхідного напору використовують пожежні насоси, які підключають до пожежних гідрантів за допомогою всмоктуючих рукавів.
У водопроводах високого тиску вода до місця пожежі подається по рукавних лініях безпосередньо від гідрантів під напором від стаціонарних пожежних насосів, встановлених в насосній станції.
Всі споруди водопроводу проектують так, щоб під час експлуатації вони пропускали розрахунковий рас-хід води для пожежних потреб при максимальному рас-хід води на господарсько-питні та виробничі-ні потреби. Крім того, в резервуарах чистої води і водонапірних вежах передбачають непрікосно-венний запас води для гасіння пожеж, а в насосних станціях другого підйому встановлюють пожежні насоси.
Насосно-рукавні системи, які збирають під час гасіння пожеж, також є елементарними про-типожежною водопроводами високого тиску, що складаються з джерела водопостачання, водо-ника (всмоктуючої сітки), всмоктуючої лінії, обсягів по-нання насосної станції першого і другого підйому (пожежного насоса) , водопроводів (магістральних рукавних ліній), водопровідної мережі (робочих рукавних ліній).
Водонапірні вежі призначені для регулиро-вання напору і витрати у водопровідній мережі. Їх уста-новлюють на початку, середині і в кінці водопровідної мережі. Водонапірна вежа складається з опори (стовбура), бака і шатра-пристрою, що захищає бак від ох-лажденія і замерзання в ньому води. Висоту вежі визна-ділячи гідравлічним розрахунком з урахуванням рельєфу місцевості. Зазвичай висота вежі 15. 40 м.
Місткість бака залежить від розміру водопроводу, його призначення і може коливатися в широких преде-лах: від декількох кубометрів на малопотужних водопроводах до десятків тисяч кубометрів на великих місто-ських і промислових водопроводах. Розмір регулюються-ючий ємності визначають залежно від графіків водоспоживання і роботи насосних станцій. Крім того, включають недоторканний пожежний запас для гасіння одного зовнішнього і одного внутрішнього пожеж протягом 10 хв. Бак обладнають нагнітач-ної, розбірний, переливної і грязьовий трубами. Часто нагнетательную і розбірну труби об'єднують.
Різновидом водонапірних веж є водонапірні резервуари, які призначені не тільки для регулювання напору і витрати в відпр-водної мережі, але і для зберігання протипожежного за-пасу води для гасіння пожеж протягом 3 ч. Резер-Вуару розташовують на піднесених місцях.
Водонапірні резервуари і вежі включають в водопровідну мережу послідовно і паралельно. При послідовному включенні через них проходить вся вода від насосних станцій. В цьому випадку нагнітаючи тільну і розбірну труби не об'єднують, і вони ра-ботают окремо. При мінімальному водоспоживання надлишки води накопичують в резервуарі або в баку, а при максимальному цей запас направляють в відпр-водну мережу.
При паралельному включенні в водопровідну мережу в резервуари та баки надходить надлишок води (при мінімальному водоспоживання), а при максимальному водоспоживання його направляють в мережу. В даному слу-чаї нагнітальний і розводить трубопроводи можуть бути об'єднаними. Для контролю рівня води в баках і резервуарах передбачають вимірювальні пристрої.
По виду обслуговується об'єкта системи водопостачання поділяються на міські, селищні. а також промислові, част недержавні, залізничні та ін.
По виду використовуваних природних джерел розрізняють водопроводи, що забирають воду з поверхневих джерел (річок, водосховищ, озер, морів) і підземних (артезіанських, джерельних). Є також водопроводи змішаного харчування.
За способом подачі води водопроводи б-вают напірні з механічною подачею води насосами і самопливні (гравітаційні), які влаштовують в гірських районах при розташуванні вододжерела на висоті, що забезпечує природну подачу води споживачам.
За призначенням системи водопостачання ділять на господарсько-питні. задовольняють потреби населення; виробничі. забезпечую щие водою технологічні процеси виробництва; протипожежні та об'єднані. Останні влаштовують, як правило, в населених пунктах. З цих же водопроводів вода подається і на промислові підприємства, якщо вони споживають незначну кількість води або за умовами технологічного процесу виробництва потрібна вода питної якості.
При великих витратах води підприємства можуть мати самостійні системи водопостачання, забезпе-чувати їх господарсько-питні, виробничі і протипожежні потреби. В цьому випадку зазвичай споруджують господарсько-протипожежний та вироби вальних водопроводи. Поєднання пожежного по-допроводяться з господарським, а не з виробничим пояснюється тим, що виробнича водопровідна мережа зазвичай буває менше розгалуженою і не охоплення-кість всіх обсягів підприємства. Крім того, для неко-торих технологічних процесів виробництва вода повинна подаватися під строго певним напором, який при гасінні пожежі буде змінюватися. А це може призвести або до збільшення витрати води, що економічно недоцільно, або до аварії вироб-вальних апаратів. Самостійний протипожежні-Жарнов водопровід влаштовують зазвичай на найбільш пожежонебезпечних об'єктах-підприємствах Нафтохім-чеський і нафтопереробної промисловості, складах нафти і нафтопродуктів, лесобіржах, бережи-ліщах зріджених газів і ін.
Системи водопостачання можуть обслуговувати як один об'єкт, наприклад місто або промислове перед- прийняття, так і кілька об'єктів. В останньому слу-чаї ці системи називають груповими. Якщо система водопостачання обслуговує одну будівлю або невелику групу компактно розташованих будівель з прилеглого джерела, то її називають місцевою системою. Для харчування водою під потрібним напо-ром різних ділянок території населеного пункту, що має значну різницю в оцінках, влаштовують Зонне водопостачання. Система водопостачання, яка обслуговує декілька великих водоспоживачів, розташованих на певній території, називається районної.
Водопровідна мережа служить для надійного і беспов-ребойного транспортування води до споживачів в необхідних кількостях під напором, достатнім для подачі води до найвіддаленішої і високорозташованим точці водорозбору, а також для гасіння пожеж.
Водопровідні мережі поділяються на кільцеві і тупикові. У кільцевих водопровідних мережах на відміну від тупикових можна виключати аварійні ділянки трубопроводів без припинення подачі води в після-дмуть ділянки, крім того, в них менше сила гідрав-вої удару. У той же час загальна протяжність, а отже, і вартість кільцевих мереж значи-тельно вище, ніж тупикових мереж. У зв'язку з цим коль-цевие мережі застосовують зазвичай в міських і виробниц-дарських водопроводах, а тупикові - для постачання невеликих селищ, тваринницьких ферм і т. Д.
Щоб вода в трубах взимку не замерзала, їх Прокла-дивают нижче глибини промерзання грунту. Наприклад, для середньої смуги нашої країни глибину закладення водопровідних мереж приймають 2,5. 3 м. У районах вічної мерзлоти водопровідні лінії прокладають в утеплених тунелях або відкрито по поверхні в супроводі гарячого супутника. Надійним спосо-бом боротьби проти замерзання води в цих умовах є попередній підігрів води з обязатель-ної циркуляцією її на всіх ділянках.
Перш ніж побудувати водопровідну мережу, її рас-зчитують: визначають діаметр труб і втрати напору при заданій витраті води. У всіх випадках мережу про-вірячи на подачу пожежного витрати при максималь-ном водорозборі на господарсько-питні та виробниц недержавні потреби. При цьому враховують, що під час по-спека мінімальний тиск в найбільш віддаленій і високорозташованим точці водопровідної мережі долж-но бути не менше 0,1 МПа (1 кгс / см 2), а швидкість дви-жения води по трубах може досягати 2, 5 м / с.