Організація безпечної лікарняного середовища в ЛПУ
Будь-яке середовище, де знаходиться людина, має елементи, які негативно впливають на нього. Це так звані фактори ризику, до яких людина повинна бути добре адаптований. Це так звані фактори ризику, до яких людина повинна бути добре адаптований.
Фактори агресії лікарняного середовища
Інфекційний фактор - мікробний; тільки постін'єкційні ускладнення становлять 42% ВЛІ. Лікарняна середовище може сприяти зараженню грипом, ВІЛ-інфекцією, гепатитами, туберкульозом, сальмонельозом.
Токсичний фактор - хімічний; контактні дерматити та алергічні стани можливі, насамперед, при використанні шкірних антисептиків, дезінфектантів, стерилянти, медикаментозних засобів.
Фізичний фактор - травмує; професіоналізм медиків щодо дотримання техніки безпеки при використанні джерел радіаційного, ультрафіолетового впливу, правил біомеханіки по переміщенню пацієнтів, обладнання, приладів забезпечить безпечну лікарняне середовище.
Психологічний фактор - емоційний, стресорні; грамотно виконуючи свою роботу, медики емоційно підтримують і пацієнта, і його родичів, виконуючи свій обов'язок в атмосфері, часто наповненою болем, сумом, стражданнями, горем.
БЕЗПЕЧНА лікарняного середовища
- це середовище, яке в найбільш повній мірі забезпечує пацієнту і медичному працівнику умови комфорту і безпеки, що дозволяють ефективно задовольняти всі свої життєво важливі потреби.
Таке середовище створюється організацією і проведенням визначено-них заходів. До них відносяться:
1. Режим інфекційної безпеки:
2. Заходи, що забезпечують особисту гігієну паці-ента і медперсоналу:
Ø Особиста гігієна пацієнта: догляд за шкірою та слизовими-ми; своєчасна зміна натільної і постільної білизни і профілактика пролежнів, забезпечення суд-ном і мочеприемником;
Ø Особиста гігієна медперсоналу: використання відповідного спецодягу і чистота тіла, рук.
3. Лікувально-охоронний режим.
Ø Режим емоційної безпеки для пацієнта для медперсоналу.
Ø Правила внутрішнього розпорядку та виконання маніпуляцій.
Ø Правила безпеки при виконанні маніпуляцій: (зниження ризику травм, падінь, поразок електричним струмом, опіків та отруєнь).
Ø Режим раціональної рухової активності: рухова активність пацієнта (строгий постільний, постільний, палатний і загальний режим про це під-робно описано в розділі «Оцінка функціонального стану пацієнта»),
Ø Правила біомеханіки для безпечного пересування пацієнта і медперсоналу: (транспортування та переміщення пацієнта).
Забезпечення безпечної лікарняного середовища - обов'язкова умова для медперсоналу з метою створення комфорту перебування пацієнта в стаціонарі. Ефект лікування пацієнтів обумовлений лікувально-охоронним режимом відділення, що дозволяє регулювати фізичні навантаження, лікувальне харчування, повноцінний сон і відпочинок, мати позитивну і позитивний вплив на психіку.
Лікувально-охоронний режим - це комплекс профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на забезпечення максимального фізичного та психічного комфорту пацієнтів та медперсоналу.
Він включає наступні елементи:
1. забезпечення режиму емоційної безпеки для пацієнта;
2. суворе дотримання правил внутрішньо лікарняного розпорядку і виконання маніпуляцій;
3. забезпечення режиму раціональної рухової активності:
• забезпечення режиму рухової активності пацієнта за призначенням лікаря;
• дотримання правил біомеханіки для безпечного пересування пацієнта і медперсоналу.
РЕЖИМ ЕМОЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Виконання цього режиму у відділенні забезпечить пацієнту і медпрацівникові умови для ефективного задовольнити ня потреб «бути здоровим», «уникати небезпеки» і «спілкуватися». Пацієнт, що відчуває в умовах стаціонару пси-хологіческій дискомфорт, більш схильний до ризику ускладнень і травм.
Медична сестра завжди повинна пам'ятати головний принцип біоетики, сформульований ще за часів Гіппократа, - «не нашкодь». Госпітальна середовище та сама хвороба - стресу фактори, що ведуть до напруги всіх функціональних систем організму. Під впливом хвороби гармонія особистості страждає. Самопочуття пацієнта змінює його психологічний стан, звичні бажання і прагнення втрачають свою цінність і значимість.
Хвороба змінює людину: ставлення до самого себе, близьким, родичам, навколишнього світу, суспільству. Психологічні страждання тяжкохворого людини часто притупляють фізичні.
Мета заходів щодо забезпечення цього режиму:
Ø Усунути негативний вплив лікарняного середовища на емоційну сферу, психіку людини.
Ø Дати більше позитивних емоцій, що допоможе в кращій і якнайшвидшої адаптації до умов стаціонару.
Рекомендації сестрі в спілкуванні з пацієнтом:
ü підтримувати і заохочувати прагнення до одужання в сформованій клінічної ситуації
ü бути терплячою і коректної при виконанні інтимних процедур
ü брати до уваги рівень особистісної зрілості
ü розмовляти зрозумілою для неї мовою
ü дотримуватися принципу інформованої згоди: пояснювати значимість лікувальної процедури, націлити на позитивні результати
ü допомогти пацієнтові стати діяльним учасником лікувального процесу
Сестра для пацієнта - не "прокурор", не "суддя", а скоріше «адвокат», який завжди працює разом з ним і в його інтересах.
ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ І ВИКОНАННЯ МАНІПУЛЯЦІЙ
Дотримання цих правил забезпечить:
• умови для найбільш ефективного способу задовольнив ренію всіх основних потреб пацієнта, а значить - якісний догляд;
• можливість організувати роботу всього медичного колективу і більш раціонально використовувати робочий час кожного;
• профілактику різних нещасних випадків, ризик яких в умовах стаціонару досить високий як для пацієнта, так і для медичного працівника.
Правила внутрішнього розпорядку складаються в дотриманні встановленого у відділенні режиму дня. Він приблизно однаковий у всіх лікувальних установах нашої країни. Це певні години сну і відпочинку, прийомів їжі, необхідних лікувальних і гігієнічних процедур, лікарських обходів, прибирання приміщень, прийому передач і відвідувань родичів.
Дотримання режиму дня строго обов'язково і для пацієнтів, і для всіх працівників лікарні. Медсестра знайомить з ним поступили до відділення пацієнтів і їх близьких, бере участь у проведенні всіх заходів і стежить за виконанням встановленого режиму у відділенні. Безпечна лікарняна середовище неможливо без суворого виконання та інших правил внутрішнього розпорядку. Вони спрямовані на зниження ризику різних отруєнь і травм.
Загрозу для здоров'я можуть представляти: інфекція, неправильне використання сильнодіючих і отруйних речовин і дезінфікуючих засобів, високі і низькі температури, різні випромінювання, порушення в техніці експлуатації електрообладнання та кисневих установок.
В умовах стаціонару, як у пацієнтів, так і у медичних працівників можливі отруєння і травми в результаті падінь, опіків, уражень електричним струмом.
Особливо високий ризик нещасних випадків у дітей і пацієнтів похилого і старечого віку.
ВИДИ ТРАНСПОРТУ ПАЦІЄНТІВ ЛІКУВАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ
Транспортування хворих може здійснюватися різними способами.
Залежно від тяжкості стану і вигляду ураження або захворювання постраждалих транспортують до машини швидкої допомоги і від машини до приймального відділення:
• на милицях, з підтримкою;
• на ношах, каталці, кресле- каталці.
Транспортування повинна бути:
♦ швидкої; ♦ безпечної; ♦ щадить.
По можливості транспортування виділяють:
♦ хворі транспортабельні, тобто здатні перенести транспортування: пішки, сидячи, лежачи (на каталці, на кріслі-каталці, на носилках);
♦ хворі нетранспортабельні, для яких перевезення може загрожувати життю.
При надходженні пацієнта в стаціонар, чергова сестра приймального відділення зобов'язана своєчасно, швидко, в гострих випадках терміново сповістити лікуючого або чергового лікаря про знову надійшов пацієнта.
Спосіб транспортування пацієнта в відділення визначає лікар залежно від ступеня тяжкості стану пацієнта: на каталці, кріслі-каталці або самостійно пішки в супроводі медперсоналу при задовільному стані. Стан пацієнта констатують:
• вкрай важким; • важким; • середньої тяжкості; • задовільним.
Стан пацієнта це дані його об'єктивного обстеження, а самопочуття - суб'єктивні відчуття.
Особливості транспортування залежать від конкретної клінічної ситуації. Переміщення на каталці - найбільш оптимальний варіант і для сестри, і для пацієнта. Сестра відчуває мінімальні фізичні навантаження, пацієнт - максимальне розслаблення мускулатури тіла.
Транспортують пацієнта до відділення санітарка і (або) медсестри.
Транспортування пацієнта на каталці. Послідовність дій:
1. Поставити каталку перпендикулярно кушетці (ліжка): головний кінець каталки до ножному кінця кушетки.
2. Підняти пацієнта, повернутися на 90 0 в сторону каталки.
3. Укласти пацієнта на каталку, укрити його.
4. Везти по відділенню головою вперед, щоб оцінювати можливі зміни стану пацієнта.
5. У палаті головний кінець каталки приставити до ножному кінця ліжка.
6. Підняти пацієнта, повернути на 90 градусів, покласти його на ліжко.
7. Одягти рукавички. Обробити каталку. Скинути рукавички в дезинфектант.
При транспортуванні по сходах на носилках переміщати пацієнта вгору по сходах головним кінцем, спускати - ножним.
Біомеханіку пацієнта здійснює сестра індивідуально за допомогою пацієнта або в складі групи медпрацівників (двома або трьома вантажниками).