Види мовленнєвої діяльності переклад, письмо, читання

Мовна діяльність - взаємопов'язані мовні дії, спрямовані на досягнення однієї мети. Мовна діяльність підрозділяється на лист, читання, говоріння, переклад і т.д. (Джерело: www.glossary.ru)

Мова - історично сформована форма спілкування людей за допомогою мовних конструкцій, створюваних на основі певних правил.

Процес мовлення передбачає, з одного боку, формування і формулювання думок мовними (мовними) засобами, а з іншого боку, сприйняття мовних конструкцій та їх розуміння.

Таким чином, мова є психолінгвістичний процес, форму існування людської мови.

Термін "мовна діяльність" розуміється також неоднозначно. У мовознавстві мовна діяльність розглядається як один з аспектів мови, який виділяється поряд з мовною організацією і мовною системою. Це - "мовний матеріал, що включає суму окремих актів говоріння і розуміння" (Щерба. 1974) 1. Виділяються такі види мовленнєвої діяльності, як говоріння, аудіювання (слухання), читання і письмо. Таке розуміння мовної діяльності використовується і в методиці викладання (іноземного) мови.

Усне мовлення - це будь-яка звучить мова. Історично усна форма мови є первинною, вона виникла набагато раніше листи. Матеріальною формою усного мовлення є звукові хвилі, тобто вимовлені звуки, що виникають в результаті діяльності органів вимови людини. З цим явищем пов'язані багаті інтонаційні можливості усного мовлення. Інтонація створюється мелодикою мови, інтенсивністю (гучністю) мови, тривалістю, наростанням або уповільненням темпу мови і тембром проголошення. В усному мовленні велику роль відіграють місце логічного наголосу, ступінь чіткості вимови, наявність або відсутність пауз. Усне мовлення має таким інтонаційним різноманітністю мови, що може передати все багатство людських переживань, настроїв і т.п.

Лист - це створена людьми допоміжна знакова система, яка використовується для фіксації звукового мови і звукової мови. У той же час лист - це самостійна система комунікації, яка, виконуючи функцію фіксації усного мовлення, набуває ряд самостійних функцій: письмова мова дає можливість засвоїти знання, накопичені людиною, розширює сферу людського спілкування.