Тест - це система завдань зростаючої складності, що дозволяє якісно і ефективно виміряти рівень і оцінити структуру підготовленості учнів. Для оцінки навчальних досягнень учнів з іноземної мови ми будемо користуватися поняттям лінгводидактичне тестування (language testing), яке знаходиться на стику двох важливих областей - з одного боку, є областю методології викладання іноземної мови, а, з іншого, - відноситься до педагогічного (предметного) тестування як частини загальної тестології.
Виділяють два основних напрямки використання лінгводидактичних тестів:
а) для вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з метою оперативного управління процесом навчання ( «зворотного зв'язку») або висновку про якість підготовки учнів або абітурієнтів;
б) для проведення методичного експерименту.
Виділяють наступні об'єкти тестового контролю - лінгвістична компетенція, комунікативна компетенція, соціокультурна компетенція, сформованість загальнонавчальних і спеціальних (лінгводидактичних) умінь, здатність до навчання і навченість іноземної мови, розвиваючий ефект навчання. Звернемося до таблиці.
Таблиця № 1 Класифікація лінгводидактичних тестів
Види лінгводидактичних тестів
За цільовим, функціональним і змістовними ознаками
За мети застосування
1) констатують тести; 2) діагностують тести, що враховують знання, набуті учнями в ході навчального процесу; 3) тести успішності; 4) прогностичні тести, призначені для виявлення можливості успішного навчання іноземної мови; 5) тести на визначення здатності до мов; 6) тести на володіння мовою
По виду здійснюваного контролю
1) тести поточного контролю; 2) тести рубіжного контролю (в кінці чверті, семестру); 3) тести підсумкового контролю (проводяться в кінці навчального року в кожному класі, на кожному курсі); 4) тести заключного контролю (в кінці курсу навчання).
За статусом контролюючої програми
1) нестандартизованого (навчальні) тести, що складаються викладачами після вивчення певної теми, 2) стандартизовані тести; складаються цілою групою. методистів, уніфіковані, що враховують рівень засвоєнню-ня певної програми, призначені для великих груп учнів.
По об'єкту контролю
1) тести, що вимірюють засвоєння мовного матеріалу (рівень сформованості навичок); 2) тести, що вимірюють сформованість мовних умінь; 3) тести, що виявляють соціокультурні знання.
За характером контрольованої діяльності
1) тести лінгвістичної компетенції; 2) тести комунікативної компетенції.
По спрямованості тестових завдань
1) дискретні тести окремих умінь і навичок; 2) глобальні (інтегральні) тести, спрямовані на контроль сукупності навичок.
За співвіднесення з нормами або критерієм
1) тести, орієнтовані на норми (порівняння випробовуваних за рівнем навчальних досягнень); 2) тести, орієнтовані на критерій / предметно-орієнтовані (інтерпретація виконання тесту з точки зору його змісту; упор робиться на строго певну змістовну область).
За формальними ознаками (т. Е. Конструктивним, зовнішнім і т. П.)
1) Вступна / розподільні або тести розміщення (placement tests) це тести, що дозволяють розподілити студентів в однорідні групи при наборі. Наприклад, Oxford Placement Test (ОРТ);
2) Міський турнір тести (selecting tests), що дозволяють задати нижній поріг при зарахуванні в окрему групу або на певний курс. Наприклад, TOEFL, за результатами якого іноземні студенти допускаються до навчання в університетах США;
3) Проміжні тести (Progress Tests), здатні фіксувати успішність проходження навчального матеріалу при просуванні по програмі;
4) Achievement Tests - випускні тести, які реєструють успішність проходження курсу в кінці навчання;
5) Proficiency Tests - тести на володіння мовою, не пов'язані з будь-якої конкретної програмою;
6) Diagnostic Tests - діагностичні тести, проведені на початку навчання за програмою і мають на меті, визначити слабкі місця учнів і скоригувати курс.
Метою тестів загального вміння є визначення рівня мовної підготовки для екстралінгвістичних цілей. На основі результатів цього тесту можна, наприклад, визначити, чи зможе іноземець вступити до навчального закладу даної країни, вчитися в ньому, оскільки викладання в даному навчальному закладі ведеться на мові цієї країни; або наскільки відповідає рівень володіння мовою випробуваного умов роботи за кордоном. Ці тести складаються незалежно від програми, на відміну від тестів успішності, які також перевіряють рівень володіння ІМ, але на основі певного курсу навчання.
Як приклад, пошлемося на Мічиганський тест «Examination for the Certificate of Proficiency in English». Тест складається з 150 завдань. З них:
а) 60 завдань - на перевірку граматики розмовної мови;
б) 30 завдань - на лексичні заміни;
в) 30 завдань - на лексичний вибір;
г) 30 завдань - з читання.
На виконання тесту відводиться 90 хвилин.
Навички граматики перевіряються в ситуації, що представляє собою мікродіалог, в якому учень повинен відновити опущену частину, вибравши слово із запропонованих альтернатив. Перевіряються навички володіння дієслівними формами, артикля, приводами, порядком слів.
Навички володіння лексикою перевіряються в контексті. У другій частині завдання з чотирьох запропонованих слів потрібно вибрати одне найбільш близьке за значенням до підкресленому слову в реченні.
Наприклад, His tutor was a girl-
У третій частині випробовуваний повинен вибрати слово з числа запропонованих і вставити його на місце прочерку в пропозицію.
Наприклад, He does not like me. I can feel his__________
Для перевірки навичок розуміння читання пропонується невеликий закінчений за змістом уривок, за яким слід, п'ять питань. Відповідь на кожне питання випробовуваний дає на основі чотирьох запропонованих альтернатив.
- селективні, на основі яких проводиться відбір абітурієнтів;
- розподільні - для розподілу студентів за групами;
- планують, проводімиес метою визначення подальшої навчальної програми для певної групи учнів.
Тести успішності (тести досягнень) є найбільш поширеною різновидом тестів, що складаються в зв'язку з конкретною навчальною програмою для перевірки успіхів, досягнутих учнями за певний період навчання. Укладач повинен заздалегідь визначити, якою має бути ступінь сформованості конкретних навичок і умінь і лінгвістичний аспект, який підлягає перевірці.
Діагностичні тести призначені спеціально для вчителя. Вони допомагають визначити найбільш слабо засвоєні розділи програми. Відбір матеріалу, що підлягає тестуванню, набуває особливо важливого значення. Діагностичні тести за структурою побудови діляться на прості (однорідні) і комбіновані.
Прості тести складаються із завдань одного типу множинного вибору або завдань на перетворення тверджень (наприклад, ствердну фразу в негативну:
Наприклад, John was ill yesterday. - John wasn 't ill yesterday.
За періодичністю застосування можна виділити наступні види тестів:
- повсякденні, тобто проведені на кожному занятті в міру вивчення певної теми або розділу програми;
- періодичні, що застосовуються на певному етапі навчального процесу і збігаються зазвичай з моментом завершення роботи над певним розділом або темою;
- глобальні, що підводять підсумок більш тривалого періоду навчання.
За наступного параметра - перевіряється аспектам мови або навичок і умінь мови - тести можуть бути одноаспектному (фонетичними, граматичними, лексичними або тестами на аудіювання або лист) і змішаними.
За формою виконання тести діляться на: 1) письмові, 2) усні, 3) змішані. Найбільш широке застосування отримали письмові тести в силу їх простоти і швидкості виконання. Завдання змішаного типу можуть бути наступних видів:
а) завдання даються в письмовій формі, а відповіді - в усній;
б) завдання (ситуації, питання, діалоги, розповіді) даються в усній формі, а
відповіді - в письмовій відповідно до характеру тестових завдань;
в) завдання - проблемна ситуація - пред'являється у вигляді картинки або
зображення на екрані з супроводжуючою словесної інструкцією, а відповідь
може бути дан в усній або письмовій формі. 6
Усні тести, проведені повністю в усній формі, із записом на магнітофон є в окремих випадках єдино прийнятним способом контролю, перевіряючим навички володіння усною мовою в умовах, наближених до природних.
За умовами і місцем проведення виділяють тести аудиторні та лабораторні. Найбільш поширеними в силу їх економічності стали аудиторні тести. Але, якщо метою тестового контролю є перевірка навиків володіння усним мовленням, - застосовуються лабораторні тести.
За технікою організації і проведення тести підрозділяються на комп'ютерні та паперові. Застосування комп'ютерних тестів здійснюється в двох видах програм: програм-репетиторів і програм-екзаменаторів, в залежності від цілей навчання і контролю.
За способом складання і кількісної обробці даних, тести діляться на стандартизовані і нестандартизовані. Стандартизовані тести носять глобальних характер і в практиці вітчизняного тестування поки не розроблені. Нестаидартизовані тести можуть бути складені одним або декількома викладачами цього навчального закладу і застосовуватися в залежності від конкретних завдань протягом навчального року. Вони в свою чергу поділяються на: суб'єктивні (традиційні усні запитання і твори) і об'єктивні (неформальні).
Торкнемося коротко застосування тестів для визначення здатності до оволодіння іноземною мовою.
Стосовно до іноземної мови до навчання може бути визначена як сукупність особливостей особистості, в тому числі і особливостей її розумової діяльності, що створює передумови для ефективної пізнавальної, навчальної мовленнєвої діяльності, пов'язаної з опануванням іноземною мовою як засобом спілкування.
Виходячи з цього, в структуру навченості можуть бути включені наступні елементи:
- сформованість якостей особистості, особливо необхідних для успішної навчальної та мовної іншомовної діяльності (кмітливість, допитливість, відповідальність, воля, цілеспрямованість, принциповість, організованість, працьовитість, колективізм, почуття товариськості, вміння відчувати і цінувати красу);
- лінгвістичні здібності (засвоєння словника і граматичної будови рідної мови, вербальна пам'ять, слухова диференціація, зорова диференціація, здатність до функціонально-граматичним узагальнень, гнучкість трансформаційних процесів);
- ціннісні орієнтації особистості;
- інтерес до іноземної мови;
- мотиви оволодіння ім.
Немає підстав виділяти в якості найбільш важливого один або кілька елементів, що становлять структуру навченості, так як тільки їх оптимальне поєднання може дати максимальний результат. Разом з тим недостатній рівень розвитку або сформованості одного з елементів не обов'язково тягне за собою різке зниження здатності до навчання через можливість компенсації одних елементів іншими.
Проаналізуємо співвідношення навченості й освіченості.
Рівень навченості можна визначити як функцію педагогічного впливу вчителя, а також навчальної діяльності учнів. яка детермінується навчально-пізнавальним мотивами, поставленої ззовні (або самим учнем) метою і ступенем активності в процесі виконання необхідних виконавських навчальних дій, а також дій самоконтролю і самооцінки, спрямованих на оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування.
Навчання - результат діяльності особистості, багато в чому детермінований її здатність до навчання, повна або часткова актуалізація всіх компонентів, що складають структуру навченості. Тому навченість слід визначати з урахуванням здатності до навчання; без цього неможливо точно оцінити справжній ефект навчання.
Дослідження можливості використання лінгводидактичних тестів для масових перевірок вивчення іноземної мови школярів показали, що тести є найбільш зручним засобом контролю, орієнтованого на використання сучасних технічних засобів.
Крім того, отримані експериментальні дані неспростовно свідчать про великий внесок, який вносить вивчення іноземної мови в психічний розвиток особистості (його інтелектуально-вольової сфери, вербальної пам'яті, мовної свідомості).