1.3. Хореографічний колектив як середовище педагогічної діяльності
Психологія малої групи має велике значення для організації творчої діяльності. Це відноситься до хоровим студіям, інструментальним класів, спортивних секцій і хореографічним колективам.
У роботах А.С. Макаренко не раз зазначалося, що відмінна риса колективу - об'єднання людей на завданнях діяльності, явно корисної для суспільства.
Колектив - у вузькому сенсі - група спільно працюючих осіб, в якій люди взаємодіють один з одним таким чином, що кожен впливає на інших і одночасно перебуває під його впливом.
Колектив - культурна цінність, він становить культурне середовище життєдіяльності учнів; в той же час він використовується педагогом як засіб виховання внутрішнього світу особистості.
Колектив як середовище проживання вихованців та поле педагогічної діяльності має багато різних характеристик: традиції, режим, правила поведінки і відносини, структуру і т.д.
Розрізняють трудові, суспільно-політичні, спортивні, військові, побутові та інші колективи.
Колективи виникають заради спільного досягнення певних цілей.
Існує чіткий поділ колективів за такими ознаками:
За структурою: Простий, складний
За статевою ознакою: Жіночий, чоловічий, змішаний
У процесі творчості виникають різні форми організації колективів. Найбільш поширеною з них є хореографічний колектив.
Хореографічний колектив - це об'єднання, засноване на ідейній, етичної та художньо творчої спільності, товариських відносинах, співробітництво, взаємодопомогу і взаємовиручку. У центрі інтересів учасників хореографічного колективу лежить єдина, загальна для всіх потреба в реалізації свого творчого потенціалу, в залученні до морально - естетичних цінностей, які закладені в мистецтві.
Хореографічний колектив має свої особливості внутрішньої організації та педагогічного впливу на учасників колективу. Своєрідність характеру його організації засноване в першу чергу на морально - психологічних мотивах, взаємозалежності учасників колективу один від одного, наявності загальних творчих інтересів, - всі ці фактори вимагають пошуку інших взаємин межу учасниками колективу, а значить і іншої педагогічної методики керівництва ним.
За твердженням Л.Д. Івлєва хореографічний колектив - це об'єднання людей займаються танцями і має ряд ознак:
- Загальна організація громадської діяльності. Кожен член хореографічного колективу повинен брати активну участь у спільній діяльності, несучи особисту відповідальність за її результати.
- Відносини відповідальної залежності. Специфічні відносини між членами хореографічного колективу відображає не тільки єдність мети і діяльності, а й моральне єдність.
- Встановлення демократичних відносин.
- Творчий процес, спрямований на розвиток творчих здібностей у учасників колективу [7].
Іншими словами, відмітними ознаками хореографічного колективу є:
- спільна діяльність;
- наявність спільних інтересів, цілей і завдань, при цьому мети їх спільної діяльності мають як громадський, так і особистісний смисл для кожного учасника колективу (наприклад, участь у виступі);
- єдина організація і управління;
- безперервність і ускладнення діяльності (підвищення професійного рівня);
- рівноправність, наявність творчої позиції у кожного учасника колективу;
- облік особистісного вкладу учнів в процес (від планування занять до оцінки результатів);
- поступове зростання суспільної значущості колективу (виступ для району, міста, на російських і міжнародних фестивалях і конкурсах, отримання грамот, дипломів і т.д.);
- спрямованість на розвиток і самовдосконалення в професійному і громадському плані.
Але головне полягає в тому, що кожен учасник може визначити для себе такий стан в колективі, при якому він здатний докласти всі свої знання, сили і здібності, тобто виникає можливість виділити свою роль у загальній діяльності, найбільшою мірою адекватну його індивідуальним схильностям.
Хореографічний колектив - це група людей, об'єднаних спільними інтересами до того виду хореографії, якою вони займаються у вільний від основної діяльності час; мають спільну мету і бажання домогтися певних результатів.
Класифікація хореографічних колективів будується на основі ряду ознак: вікових, жанрових і залежить від специфіки навчально тренувальної діяльності, її цілей і завдань.
При всьому різноманітті в хореографічному виконавському мистецтві склалися досить чіткі типи колективів, що підрозділяються за такими ознаками:
- організаційним: гурток, студія, ансамбль, театр (рідко зустрічається);
- тематично - репертуарних: народного танцю (одного народу, різних народів), класичного, бального, естрадного, спортивного.
Структуру колективів по жанрової класифікації можна представити таким чином:
- народні, фольклорні хори та ансамблі
- народні театри і театральні студії
- хореографічні колективи
- академічні змішані і однорідні хори та ансамблі
- музично-інструментальні колективи
- естрадні вокальні колективи, студії
- хори ветеранів війни та праці
- колективи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
- циркові колективи
- клуби за інтересами
- ансамблі пісні і танцю
- високопрофесійні, активно концертують колективи (таких більшість в містах та великих районних центрах),
- школи-студії програмного вивчення виконавської майстерності у конкретному виді мистецтва (найчастіше це дитячі хореографічні колективи та естрадно - вокальні студії),
- центри культури, де головне не стільки виконавську майстерність, скільки організація дозвілля і масове художня творчість (це, переважно, сільські колективи).
На практиці в творчості аматорських колективів найчастіше спостерігається сукупність цих трьох компонентів.
За видами хореографічного виконавства:
У хореографічні колективи приймаються фізично здорові діти у віці від 7 до 18 років. Всі вони об'єднуються зазвичай в три вікові групи:
Система танцювальної підготовки, крім рішення безпосередньо творчих завдань, передбачає всебічну фізичну і психологічну підготовку і є комплексною виховної системою, яка включає:
- навчання пластичного танцю
- освоєння елементів акторської майстерності
- розкриття індивідуальних здібностей
- навчання культурі самовираження
- естетичне виховання і формування естетичного смаку
- прилучення до високого мистецтва (танець, поезія, музика)
- філософську освіту і формування свідомого ставлення до навколишнього предметного світу
- концертна діяльність
Глава II. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ У хореографічних колективів
2.1. Навчально-виховна робота в хореографічному колективі
З найдавніших часів танець існував як улюблена дозвільної діяльності в культурах практично всіх народів світу. В даний час танці є не тільки приємним проведенням часу, але і виконують функцію естетичного і морального виховання, розкривають людині світ реально існуючої краси, що особливо важливо при формуванні морально-етичних цінностей підростаючого покоління. Виховання дітей засобами танцювального мистецтва допомагає всебічному розвитку особистості розвитку дитини, вчить його знаходити в танці естетичну насолоду. Тому робота в цьому напрямку є важливим ланкою в Загальпедагогічний процесі.
Навчально-виховна робота - складова частина і неодмінна умова творчої діяльності хореографічного колективу.
Цільовий установкою хореографічних об'єднань повинно бути в першу чергу формування особистості, підвищення професійної майстерності учасників, оволодіння ними практичними вміннями, особистими навичками виконання танців.
У сучасній літературі з вузівської педагогіці все більшу увагу привертають проблеми виховання в процесі творчості, в тому числі:
- Єдність художнього та педагогічного почав в виховному процесі;
- Вивчення і облік типології учасників і керівників хореографічного колективу;
- Вплив структури педагогічного процесу;
- Психолого-педагогічні аспекти керівництва хореографічним колективом;
- Формування репертуару в зв'язку з навчально-виховною діяльністю.
Виховання знаходиться в нерозривному зв'язку з процесом навчання і освіти; це дві сторони єдиної педагогічної діяльності по формуванню особистості. Педагог В.А. Сухомлинський писав: «Вчення - це лише один з пелюсток того квітки, який називається виховання в широкому сенсі цього поняття. У вихованні немає головного і другорядного, як немає головної пелюстки серед багатьох пелюсток, що створюють красу квітки ». В іншій роботі він підкреслював: «... Хіба можна сформувати світогляд без навчання і освіти? Хіба можна виховувати людську душу, не маючи на увазі того, що людина бачить, дізнається, пізнає, осмислює в процесі освіти? З іншого боку, хіба мислимо освіту поза виховання світогляду? ».