Сьогодні від серцевої недостатності померла Катерина Максимова
... Її назвали ще Великої Мовчун Великого театру. Вона ніколи не брала участь в інтригах і чварах головної сцени країни. Була інтелігенткою, яких мало.
З дитинства маленька Катя мріяла танцювати і в десять років поступила в Московське хореографічне училище. У сьомому класі станцювала першу роль - Машу в «Лускунчика». Після училища поступила на службу до Великого театру, і відразу ж, практично минаючи кордебалет, стала танцювати сольні партії.
Незабаром в СРСР практично не залишилося людей, які б не знали ім'я цієї балерини. Навіть іноземці навчилися вимовляти «Катерина Максимова» практично без акценту!
Фото: Катерина Максимова мріяла танцювати з дитинства.
Хрест на її кар'єрі ледь не поставила травма хребта, яку вона отримала на репетиції балету "Іван Коломия". Була складна верхня підтримка, з якої балерина невдало вийшла. В результаті у неї "вискочив" хребець.
Шанувальники по всьому світу дякували їй як вміли. У Бразилії зробили з гвоздик огроменное серце, після «Лускунчик» під новий рік вручали ялинки, а в Сибіру дарували ананас, тому як з квітами там було туго.
Катерина Сергіївна розповідала, що їй подобалося скористатися своєю славою. Але одного разу, коли вони переганяли з чоловіком мікроавтобус з Європи. її популярність допомогла! У Бресті вони потрапили у величезну чергу на митниці. Так ось, одна зі співробітниць її впізнала. Виявилося, бачила в ГАБТУ «Полум'я Парижа». Тут же притягла красивий букет і пропустила без черги.
Іншим разом на гастролях в Константіновкаском театрі їй знадобився масажист. Скористатися його послугами, вона могла лише пізно ввечері. Якщо ви пам'ятаєте, за радянськими законами жінці в такий час не можна було приймати в своєму номері чоловіка. Довелося їй писати записку в обком партії з проханням дозволити візити масажиста. Під склом у консьєржки лежала записка "Максимової дозволяється мати в номері чоловіка після 23 годин".
Талант Катерини Сергіївни був багатогранним. Спочатку її вважали «блакитний», тобто ліричної балериною. А вона мріяла про іскрометною ролі Кітрі в «Дон Кіхоті».
- Перший час я вважалася суто ліричної балериною. "Жизель", Сильфіда в "Шопеніану", Марія в "Бахчисарайський фонтан", "Попелюшка", Муза в "Паганіні" - розповідала вона, - Як мене відмовляли, як лякали: "Ти що, з глузду з'їхала. Не можна так ризикувати! Кітрі - зовсім не твоє амплуа! " Ніхто не вірив, всі вважали, що "Дон Кіхот" не мій балет. Навіть Галина Сергіївна Уланова - вона говорила: "Ну що ж, спробуй, звичайно." - а сама не вірила. Але Кітрі вийшла, і тоді було забавно чути від людей, які вперше побачили мене саме в "Дон Кіхоті", зовсім інші мови: "Максимова - ідеальна Кітрі! Не може бути, що вона танцює ще і Жизель!"
Тут на балерину стали навішувати новий ярлик. У ній бачили комедійну актрису. Але тут «еталон класичної балерини», як її називали, блиснула і в зовсім інший хореографії - в «Блакитному янгола» станцювала жорстоку Розу, у Петі в «Ромео і Юлії» трагічну Юлію. До речі, потім її завалили листами: «ми вас поважали, а ви показує те, що можна собі дозволити лише в ліжку!» Втім, час усе розставив на свої місця і зараз вже мало хто сумнівається, що вона була немає, навіки залишається геніальною балериною двадцятого століття!
Фото: Талант Катерини Сергіївни був багатогранним.
Балерина Ілзе Лієпа:
"Я" випрямляла "собі ноги, дивлячись на Максимову"
Коли я була маленькою, батько якось підкинув мене в санаторій «Будинку актора», - згадує Ілзе Лієпа. - Там я зустрілася з Катериною Сергіївною - вона відновлювалася після травми в спортзалі. Тоді я вже мріяла стати балериною, тому намагалася повторити рухи Максимової. У неї були неймовірно пластичні ноги з дуже красивим підйомом. Я ловила очима, як вона ступень виписує балетні па. А після будинки засовувала в спинку ліжка ноги, щоб «випрямити» ступні, як у Катерини Сергіївни.
Дивно, що Катерина Сергіївна пішла з життя в православне свято Радоницю. Доля балерини - це мученицька доля: втрачене здоров'я, покалічені ноги, спини - все це було у Катерини Максимової. Я знала, що у Максимової була настільки серйозна травма спини, що було незрозуміло чи зможе вона танцювати далі. Але вона зусиллям волі повернулася до професії. Чого тільки не робила, щоб відновитися, навіть спала на дошках ...
Заслужений артістУкаіни Андріс Лієпа: «У неї не було ні віку ні ваги»
- Катерина Максимова - унікальна балерина, легка, як дівчинка, у неї не було віку. Ми були партнерами в балеті «Попелюшка». Вона була настільки невагома, що можна було виконати будь-яку підтримку.
А розмовляли всього тиждень тому. Домовилися провести творчу зустріч з учнями балетної школи «Лондон боді скул», яку створила Ілзе. У школі є зал, названий на честь Васильєва і Максимової «Володя і Катя». Саме в цьому залі ми хотіли влаштувати виставку Володіних картин. Ця ідея їх дуже надихнула. Катерина Сергіївна була в такій чудовій формі, що якби не проблеми зі здоров'ям, вона б і сьогодні продовжувала танцювати.
Художній керівник театру «Кремлівський балет» Андрій Петров:
«Минулої неділі Катерина Максимова ще працювала в театрі»
В останні роки Катерина Максимова працювала старшим викладачем-репетитором в Театрі «Кремлівський балет», куди вона приходила щодня, аж до минулої неділі
- А почалася наша співпраця з того, що Катерина Сергіївна станцювала у нас прем'єру «Попелюшки». До речі, вона пішла зі сцени, як балерина, саме в нашому театрі, - розповів Андрій Петров. творець театру «Кремлівський балет». - І до минулої неділі працювала старшим викладачем-репетитором. У неділю ми бачилися на спектаклях «Ромео і Джульєтта» і «Лебедине озеро», в яких танцювали її учениці - Олександра Тимофєєва і Наталя Балахнічева. А потім було обговорення вистав, як зазвичай у нас це проходить. Ніщо не віщувало біди, Катерина Сергіївна не скаржилася на здоров'я. І ось сьогодні вранці прийшла трагічна новина. Ми скасували репетиції, учениці Катерини Сергіївни не можуть повірити в те, що трапилося.
Директор театру «Кремлівський балет» Сурен Шаумян:
- Ми запросили її на посаду педагога-репетитора і постаралися створити їй найкомфортніші умови і вона це дуже цінувала. - розповідає Сурен Сергеевич, - Катерина Сергіївна була дуже коректним людиною, найдосвідченішим і професійним педагогом. Дівчата записували її зауваження по партіях в зошити! Ходили за нею по п'ятах, щоб показати, як вони попрацювали, після її зауважень. Останнім часом їй було дуже важко фізично. Вона багато хворіла - давали знати про себе старі професійні травми. Ми чекали її на репетицію, і тут це страшна звістка! Зараз вся трупа зібралася разом, ми осиротіли. Наші балерини плачуть!
Як розповідають знайомі балерини, кілька років тому під час конкурсу артистів балету, який проходив в Пермі. Катерина Максимова погано себе відчула. Лікарі їй зробили укол, після цього їй стало ще гірше. Начебто занесли інфекцію, почалося зараження, в результаті виникли проблеми з ногами. Сміла Васильєву носив своєю дружину на руках.
«Катерина Максимова -« маленька велика жінка »
Фото: Катерина Максимова:
- Професія балерини трагічна. Ну, може, драматична. Лікар лікує все життя, швачка шиє до самої старості, а у балерини в тридцять вісім років - пенсія, все.
- Взагалі так. Хоча я танцювала не до тридцяти восьми, я танцювала дуже довго. Правда, було досить багато травм, і були перерви. Остання «Жизель» була, коли мені виповнилося п'ятдесят один. Після цього я танцювала «Попелюшку», «Анюту», ми багато їздили, подорожували, танцювали з іншими трупами. У якийсь момент до мене підійшов Андрій Петров і сказав, що хоче організувати балет «Кремлівський театр», не піду я викладати? Я сказала: давай. Ми зібрали трупу, з'явилися учні. І я ще танцювала і вже викладала. Але стала ловити себе на думці, що у мене спектакль, а я пропускаю репетицію як педагог. Це стало мене напружувати.
- А останній день на сцені - після чого склянку горілки, ридання - цього не було?
- Ні, трагедії не було. Мені багато старші колеги говорили: танцюй, потім будеш шкодувати, що мало танцювала, тобі буде снитися, що ти танцюєш. Ні. Коли я почала думати, що поєднувати не виходить, у мене не було навіть думки про те, що вибрати. Я пішла в своїх учнів, в їх проблеми, в їх успіхи, їх невдачі.
- І це стало вашим життям. А хто улюблений учень?
- У мене улюблених немає. Я їх всіх люблю. Вони всі дуже різні, всі цікаві.
- Я дивилася по телевізору, якась дівчинка говорила про вас закохано ...
- Напевно, Аня Нікуліна. Моя наймолодша балерина, дуже хороша дівчинка. Вона в Великому. У «Кремлівському» у мене Жанна Бородицька. так багато…
- У вас немає своїх дітей - вони вам як діти?
- Мабуть. Я дуже хотіла дітей, але так склалося. не вийшло просто. Кілька спроб, і остання, може бути, сама трагічна, тому що як раз був період, коли у мене травма спини, і не було ніякої гарантії, що я зможу повернутися на сцену, танцювати ...
- Це коли у вас хребець вискочив?
- Так, хребець. Всі лікарі махали руками і говорили: з глузду з'їхала, дай Бог, щоб взагалі ходила нормально, а не те, що танцювала. І я подумала: ну не буду я більше танцювати, буду мамою, буде дитина, Бог з ними, з танцями. І коли, в середині, і це звалилося, це було дуже важко ...
- Взагалі я не плакса. Але тоді плакала.
- Катя, а самотність вам знайоме? При всьому тому, що ви дуже затребувані, поруч Володя, мама ...
- Я абсолютно спокійно переношу самотність. Ніколи не буває так, що ах, мені нудно ... По молодості бувало, потім - немає. Абсолютно спокійно можу перебувати скільки завгодно одна. Мені завжди є, чим себе зайняти. Хоча є друзі, яких я дуже люблю і ціную. На жаль, їх залишилося не так багато, багато хто пішов ...
Фото: Катерині Максимової І Смелау Васильєву аплодував весь світ.
"Людина говорив:" Я з Максимової! "Його пропускали, а мене - ні."
У своїх спогадах "Мадам Ні" знаменита балерина була дуже відверта
Спогади Катерини Максимової вийшли п'ять років тому у видавництві "АСТ-пресс": знаменита балерина не надто любила спілкуватися з журналістами, а тут сама відверто розповіла про своє життя.
Ніколи ні зіркою себе не відчувала, ні примою, ні сверхбалеріной, ніколи не вважала, що мені все дано. Так, звичайно, я народна артистка СРСР, орденоносець, лауреат низки престижних премій (серед яких, наприклад, премія Паризької академії танцю як кращої балерини світу). Але для мене це зовсім не підстава для того, щоб переконатися у своїй винятковості.
У житті мій "зоряний" статус ніяк не проявляється: мене ніхто ніде не дізнається, на різні вечори, презентації, зустрічі вічно хтось "за ручку" проводить. Бували випадки, коли хтось йде попереду, заявляє: "А я з Максимової!" Його пропускають - Я не маю.
Правда, одного разу стався зовсім анекдотичний випадок, коли моє ім'я допомогло просунутися в черзі. Їхали ми тоді з Володею (Васільевим- Ред.) З Лондона в Париж - наш мікроавтобус переганяли. З Парижа вирушили до Москви і застрягли на польсько-радянському кордоні. Стояли довго, в Бресті вишикувалася дика чергу, дві доби там провели, по півметра в годину просувалися. Коли Володя втомлювався, "вирубувався", за кермо сідала я. А не дай Бог, заснеш - тут же хтось на твоє місце втіснется. Нарешті під'їжджаємо - і, звичайно, тепер починаються якісь папери, нескінченні кабінети, підписи, дозволи. Ходимо, поневіряється, заглядаємо в усі двері. І ось в одному кабінеті сидить якась дама, дивиться на мене і раптом починає ойкати:
- Ой! Невже. Ви Максимова ?!
- Ой, знаєте, я вас бачила в "Полум'я Парижа"!
- Як вам це вдалося. Я адже всього один раз в житті цей балет станцювала!
- Ну як: я приїжджала в Москву, ходила до Великого театру і бачила вас на сцені! Мені так пощастило, я така щаслива!
Тут же звідкись притягла букет: "Які машини! Яка чергу!" ...
Він мене запросив на свій концерт, посадив в ложу дирекції, присвятив мені одну з пісень ... А після того як Йосип Давидович виїхав, до мене прийшла адміністратор готелю і з поклонами перевела в номер, де жив Кобзон: шикарний, з роялем, з живими квітами в вазах, а головне - дуже теплий, і я нарешті могла більше не кутатися. Виявляється, це "поважна людина" Йосип Кобзон розпорядився: "Переведіть її в мій номер!".
Сусідка балерини Катерини Максимової: «Наша Катруся не збиралася себе ховати»
Прима Великого театру раптово померла на 71-му році життя
Фото: Катерина (праворуч) напередодні їздила на концерт з мамою. Ніщо не передбачало біди.
Маленькій великої жінки, як назвав її чоловік і партнер Сміла Васильєв, більше немає.
Дуже тендітна, але і дуже сильна, що перенесла безліч балетних травм, мужня і стійка, вона була зразком ніжною жіночності.
І людської порядності. Чи не марнославство, не лізла вперед, не метушилася. Тільки працювала. І тільки жила. Завжди зберігаючи гідність і честь.
В її смерть сусіди балерини просто відмовляються вірити. Люди, що виходять з під'їзду будинку в центрі Москви, де Катерина Максимова останні 20 років жила разом з чоловіком і мамою Тетяною Густавівна, почувши знайоме прізвище, машинально пригальмовують.
- Про Максимову вже знаєте? - пошепки каже пані з собачкою.
Відповідь у всіх однаковий - кивок, зітхання.
Для мільйонів глядачів вона була великою балериною Катериною Сергіївною Максимової. Для сусідки по будинку Наталії - просто Катенькою.
- Слідом подивишся - ну просто о-о-дуже юна, тоненька Катя Максимова йде зі своїм крихітним коричневим Тойтер'єр. Близько місяця тому, правда, був неприємний випадок. Катя припаркувала машину, вона сама водила до останнього, йшла з гаража додому. І тут на неї кинулася величезна вівчарка. Вдарила лапами. Катя впала. Такий тендітної була!
Нічого підозрілого пізно увечері напередодні трагедії не помітила і консьєржка Світлана.
- Катерина з мамою, здається, на якийсь концерт вирушили. А після, вже перед сном, Катя спустилася на перший поверх і за традицією посміхнулася: «На добраніч!» Вона завжди так робила. Нам, консьєржка, це було дуже приємно. Вранці я заступила на зміну. І. - ледве стримує сльози жінка. - Розумієте, Сміла Вікторович Васильєв ще в дорозі з Італії. І я боюся побачити його очі, коли він увійде в під'їзд. У них була зразкова сім'я! Стовпом якої Сміла називав свою тещу (Тетяні Густавівна 95 років. - Ред.). А їй сьогодні дуже важко: мати пережила дочка. Хоч би тільки вона витримала цей удар.
Раїса Мурашкін, Ольга Кучкина
Дивіться також на KP.RU:
Фотогалерея "Велика Катерина Максимова"