Вершок як міра довжини, історія фразеологізмів, прислів'я і приказки зі словом "вершок"
[З книги "Загадки російської фразеології" В.М. Мокієнко]
Ось вершок - найменша одиниця російської метричної системи, яка дорівнює 4,4 см. Назва її досить прозоро - верхня частина вказівного пальця, яка приблизно і відповідає такій величині. Вершок зберігся в жартівливому виразі від горшка два вершка. тобто маленький, невеликого зросту чоловік, частіше дитина (горщик викликає асоціації з дитинством). Правда, деякі етимологи припускають, що спочатку мова йшла не про горщику, а про коршкé - інший народної міркою, що дорівнює двом вершкам: коршок походить від Корх (кулак). Виходить, отже, зовсім мізерна висота - трохи більше кулачка.
З цим, однак, важко погодитися. По-перше, перекличка горщик - вершок зустрічається і в характеристиці вже знайомого нам злобного казкового піжони: Сам з вершок, голова з горщик. Тут виключається прочитання «голова з кулачок», бо мова йде про великий, а не про маленьку голові. По-друге, в псковських народних говорах відомо жартівливий вислів від пісочку два вершечку з таким самим значенням, як і літературний оборот. Заміна горщика на пісочок і пенечек тут явно спростовує «кулачну» логіку.
Слово вершок часто вживалося насамперед саме як мірило людського зросту. Правда, Новомосковський літературу XIX століття, можна натрапити і на деякий арифметичне невідповідність при такому «Вершкова» вимірі: «У ньому [Головань] було, як в Петрові Великому, п'ятнадцять вершків. Додавання мав широке, сухе й мускулисте »(Н.С. Лєсков). 15 вершків - це всього 67,5 см. Як же, питається, можна тоді порівнювати героя Лєскова з Петром I, зростання якого був, як відомо, більше 2 м?
Все пояснюється просто. Виявляється, при вимірі зростання вершками назвалося лише число вершкове, приплюсовують до 2 аршинам, тобто до 144 см, які як би дорівнювали середньому росту. Голован, отже, і був зростанням з Петра Великого - 2 м 11,5 см. У виразі від горшка два вершка такий пріплюсовкі немає. У переносному значенні такими відліковими точками могли бути і абстрактні поняття. У вірші І. І. Дмитрієва, поета XVIII-XIX ст. наприклад, мова йде про близькість до смерті.
Корабель то спалахував
Те на мілину потрапляв, то в сльота занурювався,
Повсякчас в трепеті, від смерті на вершок.
Тут поет використовує широко відомий оборот того часу - бути на вершок від смерті. Вживалося і вираз бути на вершок від гріха.