Останнім часом актуальність судової реформи стала обговорюватися з новою силою. Акцент на її затребуваності ставить як громадськість і бізнес-спільнота, так і президент. Півтора місяці тому Сміла Путін на пленарному засіданні Харківського міжнародного економічного форуму приділив особливу увагу вдосконаленню судової системи.
Через трохи більше місяця після економічного форуму пленум ВС прийняв запропонований головою ВС України В'ячеславом Лебедєвим план реформ, який очевидним чином заточений під рішення не тільки профільних завдань, а й економічних проблем країни.
Суди загальної юрисдикції запозичують успішний досвід реформи системи арбітражних судів,
Ідея уніфікувати роботу судів загальної юрисдикції на основі системи арбітражних судів піднімалася неодноразово протягом усіх років після об'єднання судів. Комуністи навіть вносили відповідну поправку під час обговорення проекту реформи в Думі, проте вона була відхилена.
Відповідно, є всі підстави вважати, що приведення структури судів загальної юрисдикції до принципів системи арбітражних судів здатне досить швидко підняти довіру суспільства до судової системи як незалежної гілки влади.
Об'єктивні підстави для зміни системи полягають в тому, що зараз апеляційна та касаційна інстанції зосереджені в судах суб'єктів РФ. Там оскаржуються рішення районних судів з цього ж суб'єкта. Обидві інстанції входять в загальну структуру суду і навіть розташовуються в тих же будівлях, що і міські, і обласні суди. «Інстанції різні, але суд-то - один колектив. Тому резонно кожну інстанцію розділити, щоб вона була самостійною », - пояснює Лебедєв.
У прийнятому пленумом варіанті конфігурація зрівнюється. Касаційні суди отримають право розглядати скарги на які вступили в законну силу судові акти, прийняті районними судами, скарги на рішення обласних судів і на рішення апеляційних судів. Таким чином, касаційні суди стануть єдиною інстанцією на цьому рівні для світових суддів і районних судів і повністю замінять президії обласних, районних та інших судів. Голови створюваних судів будуть мати приблизно ті ж повноваження, що й голови районних судів, час їх роботи хочуть обмежити максимум двома термінами.
За президіями же обласних судів зберігаються повноваження щодо узагальнення судової практики, тобто на інформаційно-роз'яснювальну роботу. Однак, давати роз'яснення, обов'язкові до виконання іншими судами, зможе тільки Верховний суд. Таким чином досягається єдність судової практики і реалізується принцип правової визначеності.
Обласні суди, в цілому, продовжать переглядати справи в апеляційному порядку. Нові апеляційні суди отримають тільки частину їх повноважень: зокрема, розгляд приватних скарг на ухвали судів суб'єктів і самого ВС. Це виключить ситуацію, при якій перевірка судового акта здійснюється в тому ж суді, яким справа розглядалася в якості суду першої інстанції.
З підпорядкування ВС як найвищого судового органу буде виключено розгляд справ за скаргами на які не набрали законної сили судові акти нижчестоящих судів. «Верховний суд не повинен займатися переглядом справ за фактичними обставинами», - пояснив це рішення секретар пленуму, суддя ВС України Віктор Момотов. За його словами, ВС повинен «зосередитися на головному: на формулюванні правових позицій, узагальненні судової практики та керівництві усією судовою системою».
Інший актуальним завданням проекту є оптимізація судової навантаження на суддів: перерозподіл повноважень всередині системи і скорочення завантаженості найбільш затребуваних суддів. Зокрема, заступники голови регіональних судів позбудуться повноважень щодо формування складів для розгляду конкретних справ.
Чи не буде таких повноважень і у заступників голови новостворюваних судів. Планується впровадження електронної системи розподілу справ, що дозволяє робити це без урахування «людського фактора», що має помітно сприяти незалежності та об'єктивності суддів при розгляді справи.
За попередніми оцінками, для забезпечення кадрами касаційних судів потрібно 723 судді, для роботи апеляційних судів - 181 суддя. Забезпечувати їх діяльність повинні 2049 і 362 працівника апарату, а також 143 і 30 співробітників охорони.
Як випливає з фінансово-економічного обґрунтування, реформа обійдеться приблизно в 4,4 млрд рублів. На створення касаційних судів потрібно 3,6 млрд рублів. Сума не остаточна, попереджають у Верховному суді: багато що залежатиме від параметрів реформи, які ще обговорюються.
«Але ми розуміємо проблеми бюджету, тому всі завдання намагаємося вирішувати в рамках коштів, які нам готова надати скарбниця», - зазначав тоді Гусєв. Тому введення апеляційних і касаційних судів планувалося зробити за рахунок перерозподілу вже наявних коштів.
Тому зараз ВС вибирає міста для створення нових судів, виходячи з наявності будівель для їх розміщення. Касаційні суди ВС пропонує відкрити в московському будинку управління суддепартамента, в колишній будівлі Харківського міського суду. У Калузі, Казані, Житомирі, Пермі, Бердянськ нові суди пропонується розмістити в будівлі арбітражних судів. А у Кременчуці - в будівлі Далекосхідного університету. Для розміщення апеляційних судів пропонується Cанкт-Петербург, Черкаси або Торез, Житомир або Сочі, а також Львів та Лисичанськ.
Голова комітету з держбудівництва та законодавства Павло Крашенінніков називає проект створення касаційних окружних судів «великий антикорупційним заходом». Ймовірно, мається на увазі визнаний більшістю експертів факт копіювання текстів судових рішень наглядовими інстанціями. Тому помилки, які Крашенинников називає ефектом «замилювання ока», більше шансів виправити при збільшенні інстанцій для оскарження, які перевіряють законність і обгрунтованість вироку.
Але набагато більше значення, як показує світовий досвід, в цьому питанні має не кількісні, а якісні зміни. До останніх слід зарахувати довгоочікуване створення екстериторіальних інстанцій. Необхідність впровадження їх в систему загальної юрисдикції активно обговорюється в професійному співтоваристві вже більше десяти років, будучи однією з найбільш чаєм ідей судової реформи.
«Даний підхід до пристрою судової системи, відомий з дореволюційної української історії і апробований в останнє двадцятиріччя в арбітражних судах, де судові округи охоплюють території декількох суб'єктів федерації, дозволив би також створити і в системі судів загальної юрисдикції самостійні апеляційні та касаційні інстанції. Це посилило б їх ефективність при перевірці судових актів, сприяло б подоланню зрощування судів з регіональною владою та органами кримінального переслідування. Були б забезпечені істотно більші можливості оскарження судових вироків і рішень за межами суб'єкта федерації, а також ускладнено використання адміністративного ресурсу для впливу на суд », - писали тоді Барщевський і Морщакова.
Наступним кроком реформи вони пропонували створення по екстериторіальний принцип самостійної адміністративної юрисдикції, відокремленої як від рівня місцевої влади, так і від органів влади суб'єктів РФ.
«Судова реформа 1864 року свідомо« розводила »кордону судових округів з межами губерній. Цей підхід забезпечував незалежність судів від губернської влади. У современнойУкаіни цей принцип не діє - суди загальної юрисдикції повністю вписані в кордону суб'єктів федерації », - пояснював Шахрай.
Так що організація по екстериторіальний принцип судових територій стане не тільки важливим кроком у розвитку судової реформи, а й дозволить створити історичний зв'язок з найкращими розробками саме вітчизняної судової системи дореволюційної епохи.
Вже обговорюється ідея поступового підвищення держмита за подання апеляційної та касаційної скарг. Зараз вона фіксована і складає 150 рублів для фізосіб і 3000 рублів для компаній. Її можна прив'язати, наприклад, до ціни позову для заможних учасників суперечок. Момотов пропонує надати суду можливість знизити мито виходячи з обставин, щоб сума залишалася підйомної для звичайних громадян.
Серед можливих і бажаних змін в проект експерти називають контроль за «пропискою» суддів. При переході суддів в апеляцію або касацію щоб уникнути корупційної складової їх бажано призначати не в сусідній регіон, а подалі.
Також, в якості обов'язкового наступного кроку реформи, напрошується плавний перехід до професійного представництва інтересів в апеляції і касації.
Подальша оптимізація судопроізводственних діяльності може бути продовжена, наприклад, поверненням до питання про створення окремих судових установ адміністративної юстиції з вилученням з підвідомчості всіляких органів виконавчої влади функцій з розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Валерій Єрмолов, РАПСІ