Я щиро радив би Вам писати: "з покон століття"
Шановний Олександр,
зі свого боку також щиро дякую вам за ваш рада, але ще більше за вашу увагу. Справа в тому, що в українській мові слова «покон» не існує і ніколи не існувало, тим більше з приводом, а ось слово «споконвіку» (коротка форма «спокон»), що означає «з давніх часів» можна знайти в будь-якому словнику української мови. Хоча, помилка тут все ж є. Правильніше було б все-таки написати не «споконвіку» а «споконвіку або століття». Так що - йду виправляти.
З повагою
Шановний Олександр,
Щоб ще раз підтвердити правильність моїх слів, привожу уривок з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» в оригіналі і в перекладі на українську мову:
За горами гори, хмарою повіті,
Засіяні горем, кровію політі.
З давніх-віку Прометея
Там Прилуки карає,
Що день божий Довбах ребра
Й серце розбіває.
За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там Прилуки карає,
Що не день довбає він ребра,
Серце розбиває.
З повагою
Шановний Сміла, я ні в якому разі не має наміру вступати з Вами в лінгвістичну дискусію.
Хочу лише зауважити наступне:
= Якби я написав «ізпокон», Ви б з радістю мене поправили на «із віку» і цілком правильно додали б (і по-українськи, і по-російськи) як альтернативу «спокон».
= Якби я написав «з по кін» або «з-за-кон», то Ви швидше за все порахували б мене дилетантом в квадраті.
(Тому я зупинився на півдорозі «з покон», сподіваючись на відповідну з Вашого боку зацікавленість. І я в розрахунках як ніби не помилився.)
Але от питання: Ви б про мене думали справедливо?
Адже мене цікавила в Вашому творі не лексема «спокон», що означає «з давніх часів», а власне основа «-кон-» і саме з префіксом «з-», але не «с-».
Над порівнянням семантичних відтінків цих префіксів, якщо буде у Вас дозвільне час, можна подумати.
Дякую Вам за докладний (притому подвійний) цілком обґрунтовану відповідь на мої - визнаю, грішний, - вельми туманні думки.
З щирою повагою,