УРАЛЬСКИЙ ЗАВОД ХІМІЧНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ (Хіммаш)
одне з кр. машиностроит. пр-тий РФ. Рішення про стр-ві на У. першого з-ду вітч. хім. маш-ня прийнято в грудні. 1930 СТО СРСР. У 1941 в Свердл. евакуйовано обладнання київського заводу «Більшовик". У февр. 1942 виготовлено першу партію мінометів для фр. В рр. Вел. Отеч. війни велося буд-во виробничих корпусів, поряд із замовленнями для фр. освоювалася і випускалася продукція для відновлення нар. х-ва, в т.ч. обладнання для виробництва будує. мат-лов, мет. вугільної, целюлозно-бум. та ін. галузей промисловості. У 1950-ті налагоджений вип. потужних землесосів для стр-ва каскаду волзьких гідроелектро. Волго-Донського каналу, жіротопенних котлів для китобійної флотилії "Слава", обладнання для газопроводу Саратов - Москва, сушильних і прожарювальних печей, газогенераторів і ін. Освоювалося обладнання для пр-тий атомної промисловості.
Укомплектовано 12 ліній по вироби аміаку для мінер. добрив мощн. 600 т на добу і 26 ліній мощн. 1360 т на добу. У поч. 1980-х забезпечено виробництво замикаючих пристроїв (кульових кранів великого діаметра) для магістральних газопроводів. Значним є внесок з-ду в розвиток виробництва поліетилену, синтетичного каучуку.
Серед великих орг. і фахівців - В.П.Курганов, А.В.Курамжін, В.П.Макаров, А.Т.Акопжанов, Н.Г.Глобін, Г.В.Самсонов, Б.Г.Зісельман, В.Д.Лаборешних . Протягом мн. років з-д співпрацює з найбільшими наук.-досл. проектно-конструктрукторскімі і технол. ін-тами, в т.ч. Моск. Ленінградським, Іркутським НДІ Хіммаш, ВНІІПТ Хімнефтеаппаратури (Волгоград), Ін-том електрозварювання ім. Є.О.Патона (Київ) та ін.
Одноврем. з розвитком з-ду будувалася жив. зона з повним комплексом соц.-побутової сфери - дет. садами, шк. спорт. мед. культ.-просв. установами.
Серед заводчан - 13 лауреатів Держ. пр. СРСР. З-д нагороджений орд. Тр. Кр. Зн. (1945) і Леніна (1977).