Г.Н. Гужин. к.е.н. доцент
ОСОБЛИВОСТІ І МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В молочному скотарстві
У статті визначено особливості процесу виробництва молока та наведено методику визначення економічної ефективності
КЛЮЧОВІ СЛОВА: МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ.
Молочне скотарство - важлива частина сільськогосподарського виробництва, що робить істотний вплив на його економічну ефективність.
Специфічні особливості, властиві процесу виробництва молока, відрізняють його як особливу, самостійну галузь тваринництва. Відмінною особливістю даної галузі є те, що вона є практично єдиною в сільськогосподарському виробництві виробляє продукцію щодня.
Важливо враховувати, що виробництво молока, його якість і економічна ефективність залежать від породних і індивідуальних спадкових особливостей корів, якісного складу стада великої рогатої худоби і біологічних особливостей тварин. З цією метою проводять бонітування корів. Слід мати на увазі, що спадковими особливостями обумовлена здатність високопродуктивних корів краще використовувати корми.
В основному успіхи в розвитку молочного скотарства підсумовуються в продуктивності. У зв'язку з цим розглянемо спочатку біологічні та технологічні особливості галузі в плані їх впливу на продуктивність молочного стада.
Синтез молока відбувається в спеціалізованих клітинах молочних залоз тварини з простих поживних компонентів, доставлених разом з кров'ю. Розвиток і секреторна діяльність молочної залози у всіх ссавців знаходиться в тісному зв'язку з розвитком органів розмноження, з процесом вагітності і пологів. У зв'язку з цим важливим показником, що характеризує рівень розвитку молочного скотарства в господарстві є «щорічний вихід телят на кожні 100 корів». По суті цей показник визначає коефіцієнт корисного використання молочного стада і в значній мірі визначає рівень зоотехнічної та селекційної роботи. Багатоплідність і молочність корів мають позитивну кореляцію, яка при оцінці продуктивних якостей тварин набуває важливе селекційне значення.
Навіть в умовах повноцінної годівлі кількість молока, що отримується від даної корови по-різному і залежить від періоду лактації. Крива лактації молочної корови швидко зростає на ділянці від отелення до моменту піку. Потім слід поступовий спад аж до запуску корови. Виклад логічних передумов, що лежать в основі побудови лактаційної кривої, привело до побудови диференціального рівняння:
де Y (t) - кількість молока, отримане від корови від моменту отелення до моменту t;
a (t) -убивающая знакозмінна функція.
Рішення отриманого рівняння дозволило отримати ряд моделей лактаційний кривих. Причому широко відомі моделі (наприклад, моделі Вуда, Дханса, Нелдера і ін.) Отримані як окремий випадок вищевказаного диференціального рівняння. Знаючи рівняння лактаційної кривої можна отримувати оцінки надою для довільного відрізка лактації.
Одним з резервів підвищення економічної ефективності молочного скотарства є зменшення і зведення нанівець яловості корів. Наукою і практикою доведено, що середньорічна ялова корова еквівалентна по молочної продуктивності 0,5 НЕ ялової корови. А.А.Павлов рекомендує втрати молока по стаду в розрахунку на одну корову визначати за формулою:
де qПm - втрати молока по стаду від яловості корів в розрахунку на одну голову;
У - удій молока в середньому по стаду за звітний рік;
0,5 - постійний коефіцієнт, що характеризує кількісне співвідношення між показниками виходу молока від НЕ ялової і ялової корів;
Кя - коефіцієнт яловості корів, що розраховується за формулою:
де Вт - фактичний вихід телят від 100 корів, гол .;
365 - число днів в календарному році;
285 - тривалість тільності корів, днів;
ten - тривалість сервіс періоду, днів.
В умовах механізованого доїння найважливішим показником тварини є індекс вимені, що показує кількість молока, що знаходиться в передніх частках вимені, виражене у відсотках до загального удою. Ідеальним вважається індекс, рівний 50. Корови з індексом вимені менше 40 малопридатні до машинного доїння, так як велика диспропорція часткою вимені призводить до того, що в більш продуктивних частках ще залишається молоко, коли воно вже видоїти з менш розвинених часткою. Для повного видоювання корови необхідна досить висока швидкість молоковіддачі. В цьому випадку зменшуються витрати часу і праці на доїння, підвищується ефективність використання доїльних установок. Хорошим показником середньої швидкості молоковіддачі слід вважати 1,5-2 кг / хв.
Серйозні вимоги пред'являються до повноцінного збалансованого годівлі тварин. Багато вчених створення міцної кормової бази вважають вирішальною умовою збільшення виробництва продукції тваринництва.
Важливий показник стану кормової бази - оплата корму продукцією. В. А Добринін зокрема зазначає, що в звичайних умовах утримання корови продуктивністю 2200 кг молока на рік потрібно 28 ц корм, од. тобто 1 ц корм. од. раціону дає 78,6 кг молока. При підвищенні рівня годівлі до 42 ц корм, од. тобто в 1,5 рази, удій збільшується до 4400 кг. або в 2 рази, а оплата корму - до 104,8 кг. тобто на 33%. Додаткові вкладення коштів на поліпшення годування тварин дозволяють збільшити виробництво молока при одночасному зниженні витрат кормів в розрахунку на центнер продукції в натуральному і грошовому вираженні.
Молочне скотарство є однією з найбільш трудомістких галузей сільськогосподарського виробництва. Рівень продуктивності праці в цій галузі залежить головним чином від навантаження тварин на працівника ферми і рівня продуктивності. Норми закріплення тварин за працівниками молочних ферм встановлюються в залежності від рівня механізації основних технологічних процесів, прийнятої технології утримання худоби, організації праці на фермах і ряду інших чинників. Показник рівня механізації основних технологічних процесів в молочному скотарстві може бути розрахований за методикою ВНІІЕСХ:
де Ki (i = l. 2,3,4) - коефіцієнт трудомісткості i - го технологічного процесу без застосування механізації: водопостачання K 1 = 0, l; роздача кормів К2 = 0,17; видалення гною Кз = 0,2; доїння корів К4 = 0,53;
Ni - поголів'я корів з механізацією 1-го технологічного процесу;
Основними показниками ефективності використання трудових ресурсів в галузі є продуктивність праці - відношення валового виробництва молока (ц) до витрат живої праці в галузі (чіл.-ч.):
і трудомісткість - показник, зворотний продуктивності праці, що показує величину витрат праці (в людино-годинах) на виробництво 1ц молока:
де Ет - економія у витратах праці;
Т0, Т1 витрати праці на 1ц валової продукції до і після повної механізації, люд.-год .;
В0.В1 - обсяг валової продукції до і після механізації, ц;
ВП - обсяг валової продукції в плановому періоді.
З показників економічної ефективності, що характеризують фінансовий стан галузі, найбільш широко застосовуються, сума прибутку в розрахунку на одну голову і на 1ц продукції, рівень рентабельності виробництва молока, який можна розрахувати за формулою:
де Ц - ціна реалізації 1ц молока, руб .;
С - повна собівартість 1ц молока, руб.
Молочне скотарство є галуззю, яка характеризується високою капіталоємністю. Термін окупності капітальних вкладень має велике народногосподарське значення. Необхідно шляхом застосування прогресивних методів будівництва тваринницьких комплексів і реконструкції ферм, використання найбільш економічних матеріалів домогтися здешевлення скотомест. Велика роль своєчасного введення в дію і освоєння потужності таких об'єктів, розміщення в них поголів'я тварин, відібраних за сукупністю ознак, що визначають придатність їх до машинної технології і з високим рівнем продуктивності. Для визначення терміну окупності капітальних вкладень (Т) в молочне скотарство В.Ф. Клімченко рекомендує застосовувати такі прості формули:
де В - грошова виручка на корову від реалізації річного надою молока, руб .;
Кк - рівень капітальних вкладень на одну корову (скотомест), руб .;
КЦ - капітальні вкладення на 1ц молоко, руб .;
Ц - ціна реалізації 1ц молоко, руб .;
С - собівартість 1ц молока, руб.
Запропонований комплекс показників дозволяє всебічно характеризувати економічну ефективність виробництва молока в умовах ринкових відносин.
Економічну ефективність необхідно визначати шляхом зіставлення отриманого результату (ефекту) з величиною виробничих ресурсів або витратами матеріально-грошових коштів, що зумовили даний результат. В умовах ринкової економіки критерієм економічної ефективності сільськогосподарського виробництва для окремих товаровиробників є максимум прибутку.
Г.Н Гужин. к.е.н. доцент
ПРО ЗАХОДИ ЩОДО СТАБІЛІЗАЦІЇ ЗРОСТАННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА
У статті позначені причини спаду виробництва молока та шляхи виходу із ситуації (за рахунок підвищення продуктивності і впровадження організаційно-технологічних інновацій).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: МОЛОЧНЕ ВИРОБНИЦТВО, ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА
Молочне скотоводствоУкаіни було і буде перспективною галуззю тваринництва. за останнє десятиліття умови ведення від-расли молочного скотарства вУкаіни зазнає-ли значні зміни. допущено зниження поголів'я худоби і виробництва молочної продук-ції. галузь працювала в умовах жорсткої конку-ренції з боку різко збільшеного імпорту.
в цьому році в Дружковкаой області вперше відзначили зростання численнос-ти сільськогосподарських тварин: за вісім місяців кількість великої рогатої худоби в господарствах збільшилася на 6,5 тис. голів. пла-нується поліпшити молочний потенціал худоби і за допомогою закупівель племінного поголів'я.
в цілому по країні рентабельність молока дуже низька і становить всього лише 6,6%. в 35 регіонах ця галузь є збитковою. спад виробниц-ства молока і його збитковість пояснюються ря-будинок причин:
- різким диспаритетом роздрібних цін на продук-цію молочного скотарства та матеріально-техні-етичні ресурси. за роки реформ багато в чому зріс-ли ціни на паливно-мастильні матеріали, електро-енергію, сільськогосподарську техніку і т. д .;
- скороченням державної підтримки та подорожчанням кредитних ресурсів;
- монополізацією закупівельних цін на молоко пе-рерабативающімі і торговими підприємствами;
- випереджаючим зростанням цін на комбікорми і кормові добавки в порівнянні з ринковими цінами на молоко;
- зростанням імпорту молока і молочних продуктів за зниженими цінами, що погіршує цінову по-літики на внутрішньому ринку;
- високим рівнем технічної зношеності обладнання на молочних фермах, що робить ра-боту на них трудомісткою і малопривабливою.
Розглядаючи проблему збільшення молочної продуктивності, ми повинні виходити з отече-ного і світового досвіду, що показує, що вона на 60% визначається рівнем і повноцінно-стю годування, на 30% - генотипом або наслед-ністю. таким чином, найважливішим фактором підвищення продуктивності є корми. через їх недо-статки і низької якості генетичний потенціал худоби в господарствах реалізується лише на 40 -60%.
Велику роль в підвищенні продуктивності корів має реалізація в молочному скотарстві організаційно-технологічних інновацій:
- кормовиробництво: виробництво високоякіс-кількісний силосу з підв'ялених трав з орга-них використанням консервантів, збільшен-ня частки бобових трав, оптимальні терміни убір-ки, створення багаторічних культурних пасовищ, ко-ренная перебудова роботи комбікормових зав-дів, що дозволяє різко поліпшити якість кін -центрірованних кормів, що відповідають продуктивно-сті і генетичного потенціалу тварин;
- годування: використання диференційований-них раціонів відповідно до фізіологічним станом і продуктивністю корів. збільшення в структурі раціону якісних дешевих кормів власної заготовки. використання якісно-них покупних концентрованих кормів, забезпе-чивающих баланс раціону за поживністю, мік-ро- і макроелементів, вітамінів. застосування со-тимчасових методів контролю годування по фазах лактації. впровадження сучасних технологій кор-мления (використання кормороздавачів, кратна автоматизована роздача комбікорми);
господарства Дружковкаой області закуповують обладнання для молочних ферм, ставлять нові молокопроводи, охолоджувачі молока, набувають доїльні апарати. вперше купили для області п'ять комплексів «се-наж в упаковці», запустили їх і заготовили корми відмінної якості.
пріоритетний національний проект «розвиток апк» дає шанс зробити значний стрибок у розвитку, підняти мате-ріальну базу провідної галузі - тваринництва, освоїти всі технологічні можливості і нові потужності.